- •54. Публічне і приватне право. Особливості формування приватного права України.
- •91. Податки та податкова функція держави. Проблеми ефективності податкової політики в Україні.
- •17. Компаративістика. Її роль у вивченні правової реальності.
- •55.Матеріальне і процесуальне право. Співвідношення процесуального і матеріального права в різних правових системах.
- •92 Аграрна політика сучасної держави Захист прав с/г виробника в Україні.
- •16 Релігійні правові системи. Канонічне право в Україні
- •2.Інноваційна політика сучасної держави.Особливості іноваційної політики України.
- •3.Прецедентне право.Прецедент в англійському і американському праві.
- •1.Юридична антропологія та її призначення.Право в людині - людина в праві.
- •1. Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права.
- •2. Контрольна влада у сучасні державі та її інститути. Інститут омбудсмена (народного правозахисника) та його особливості.
- •3. Законодавче (статутне) право.
- •1. Реалізація і застосування права. Безпосередня і правозастосовча реалізація права.
- •2. Демократичний та бюрократичний принципи організації держави. Бюрократія і бюрократизм у здійсненні державної влади.
- •3. Правові системи. Національна, інтегративна та міжнародна правова система.
- •2. Елітарний характер держави . Специфіка формулювання юридичної еліти в Україні .Юридична освіта та юридична еліта. (96)
- •3. Нормативний , соціологічний і філософські підходи до права . Визначення права.
- •1. Герменевтичний метод в юриспруденції. Мистецтво інтерпретації та розуміння в правовій сфері . (9)
- •2. Держава і церква. Світська і теократична держава (97)
- •3. Поняття та ознаки правової норми. (27)
- •1. 62.Офіційне тлумачення . Інтерпритаційні акти та їхні види .
- •2.98. Екологічна політика держави. Екологічна держава. Екологізація законодавства.
- •3.Догматичний (формально-логічний) метод в юридичній теорії і практиці.
- •1.№63 Прогалини в праві і способи їхнього подолання.
- •2.№ 99. Етика й естетика держави. Проблема етики й естетики державної влади в Україні.
- •3№.2. Об’єкт і предмет юриспруденції. Правознавство і державознавство
- •Поняття і види правової поведінки. Юридична нейтральна поведінка.
- •2).Сувернітет держави.Зовнішній і внутрішній суверенітет держави. Держава та наддержавні утворення.
- •3.Система юриспруденції. Розвиток традиційних наук. Нові сфери юриспруденції.
- •Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки. Законослухняна поведінка.
- •Поняття держави. Сильна і слабка держава. Держава і громадське суспільство.
- •3.Мононорми та походження права. Конфліктне призначення права.
- •68.Поняття й види правопорушень. Зловживання правом.
- •60.Правозастосовні акти: поняття й види. Прості та складні правозастосовні акти.
- •7. Співвідношення держави і права. Етатистська і правова держава.
- •22.Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права.
- •Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчіть). Стадії правотворчості.
- •2.Номенклатура функції держави. Функції держави і державні послуги.
- •3.Правова аксіологія. Право і цінності.
- •1.Юридична відповідальність. Види юридичної відповідальності.
- •Сучасна і досучасна держава. Ознаки сучасної держави.
- •Кодифікація та інкорпорація, їх співвідношення та види.
- •1.Державний (правовий) примус. Заходи державного примусу: юридична відповідальність, заходи захисту, профілактичні заходи.
- •2 Поняття механізму держави. Механізм держави і державний апарат.
- •3.Зміст методології юриспруденції: концептуальні ідеї, методологічні принципи, підходи та методи.
- •II. Конкретні методи:
- •III. Спеціальні методи, що ґрунтуються на досягненнях суспільних та технічних наук:
- •1.Систематизація нормативно-правових актів. Облік нормативно-правових актів. Правовий тезаурус
- •2 Штрафна та правовідновна відповідальність: поняття і призначення.
- •3 Теорія держави і права як загальнотеоретична юриспруденція. Функції теорії держави і права.
3. Законодавче (статутне) право.
статутне право сукупність норм, що містяться у статутах, які діють у країнах англо-сакс. системи права поряд із загальним правом. Термін «статутне право» виник у Великобританії в 16 ст. Вживається також в юрид. теорії та практиці деяких країн, де прийнято брит, конст. модель.
С. п. — частина права, яка утворюється законодавчими органами на противагу звичаєвому праву і прецедентному праву та актам, які приймаються органами виконавчої влади. Характерною рисою С. п. Великобританії є його фрагментарність. Хоча роль С. п. є вагомою, воно не претендує на вироблення заг. принципів. У широкому розумінні — С. п. включає в себе найважливіші акти англ. права допарлам.періоду, прийняті в різні роки та епохи (передусім Велику хартію вольностей 1215), акти делегованого законодавства, а також правові акти, які приймаються авт. установами, зокрема англіканською церквою. Єдиних критеріїв, на основі яких той чи ін. статут можна було б віднести до числа конституційних, не існує. Це зумовлено тим, що всі статути Великобританії мають рівну юрид. силу, підлягають єдиному порядку прийняття, зміни та скасування.
2) У США — писані конституції, кодекси та ін. законодавчі акти.
Як відмічалося раніше, англійське загальне право – це право судової практики. Суди не тільки застосовують норму права, але і створюють їх. Правила (норми), що містяться у судових рішеннях, повинні застосовуватися і надалі (інакше буде порушена стабільність загального права).
Білет №6
1. Реалізація і застосування права. Безпосередня і правозастосовча реалізація права.
Реалізація норм права — це втілення приписів норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.
Норми права можуть бути реалізовані в різних формах: у правовідносинах і поза ними, з участю державних органів та без них.
Розрізняють 4 основні форми реалізації права за складністю та характером дій суб’єкта:
додержання- виконання- використання- застосування.
Застосування права - одна з форм державно-владної діяльності, спрямована на реалізацію правових приписів у життя. Особливістю застосування права є використання посередника з метою індивідуалізації приписів правових норм щодо конкретної життєвої ситуації. Застосування права — прерогатива спеціальних суб'єктів, які приходять на допомогу тоді, коли положення правової норми не можуть бути втілені у життя одноетапно, на підставі простого волевиявлення суб'єктів права. Так, студент не може просто прийти до навчального закладу, навчатися і отримати диплом про освіту. Посередником, який допомагає людині реалізувати конституційне право, є ректор навчального закладу, який підписує наказ про зарахування студента.
Безпосередні, прості форми дозволяють втілювати право у життя без участі держави, допомоги інших спеціальних суб'єктів. На основі простих форм реалізації норм права кожен суб'єкт права може безпосередньо втілювати право у життя одноетапно. Результатом цього втілення будуть конкретні юридичні наслідки. До безпосередніх форм належать використання, виконання та дотримання правових норм.
Правозастосування — це здійснювана в процедурно-процесуальному порядку владна-організуюча діяльність компетентних державних органів і посадових осіб, яка полягає в індивідуалізації юридичних норм стосовно конкретних суб’єктів і конкретних життєвих випадків в акті застосування норм права.