1.№63 Прогалини в праві і способи їхнього подолання.

Прогалини в праві — це відсутність норм права (або їх частин), що регулюють конкретне суспільне відношення у тому випадку, якщо воно підлягає сфері правового регулю­вання. Дійсна прогалина в праві існує тоді, коли певне питання повинно розв'язуватись юридичними засобами, але правом таке розв'язування не передбачено

Найбільш ефективним засобом усунення прогалин у праві є видання компетентним органом правових норм, яких бракує. Однак такий шлях правотворення не завжди прийнятний, адже вів досить складний і займає великий проміжок часу. Тому в деяких випадках прогалини в праві можуть бути усунені за допомогою таких прийомів, як застосування аналогії закону і права. Аналогія закону — це застосування для урегулювання даних відносин закону, що регулює аналогічні (близькі за змістом) відносини. Так, Кримінально-процесуальним кодексом не передбачена мож­ливість відводу громадського обвинувача. Але він містить статтю щодо регулювання порядку відводу державного об­винувача. На її основі і вирішується перше питання. У випадках, коли суспільні відносини прямо не врегу­льовані ніякими нормами права і відсутні норми, що регу­люють схожі відносини, застосовують аналогію права, тоб­то вирішення конкретної справи на основі загальних ідей і принципів права (гуманізму, справедливості, рівноправ'я і т. ін.). Слід брати до уваги, що аналогія закону, і особливо аналогія права, мають обмежену сферу використання, їх застосування повністю виключене при вирішенні питання про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності, що можуть виникнути виключно при скоєнні суспільне небезпечних діянь, передбачених зако­ном. У той же час аналогія припустима в цивільному, трудовому і в деяких інших галузях права. Але в кожному конкретному випадку рішення, що було прийняте за допо­могою використання аналогії закону чи права, має значен­ня виключно для даного конкретного випадку.

Дійсна прогалина — це відсутність норми права, що врегульовує конкретне суспільне відношення у тому випадку, коли таке відношення входить до сфери правового регулювання. Дійсна прогалина в праві може виникати на початковому етапі правового врегулювання або внаслідок розвитку нових відносин, які не могли бути передбачені законодавчим органом.

У процесі життєдіяльності виникають ситуації, коли виявляється, що певне питання не регламентоване правом, хоча, на думку тієї або іншої особи (групи осіб), повинно бути врегульоване нормами права. Такі «прогалини» породжуються уявленнями про те, що конкретне суспільне відношення повинно бути закріплене правовою нормою, і називаються уявними. Насправді ж такі суспільні відносини взагалі знаходяться поза тією сферою, яка регулюється правом (любов, дружба тощо) [4].

2.№ 99. Етика й естетика держави. Проблема етики й естетики державної влади в Україні.

Е́тика:

1.Наука, що вивчає мораль.

2.Норми поведінки, сукупність моральних правил певної суспільної чи професійної групи. Є важливим фактором свідомого підтримання правопорядку в суспільстві.

  Під естетикою зазвичай розуміють спеціальну науку, яка вивчає роль та призначення мистецтва, специфіку естетичного судження, прекрасне у природі та житті.Ідея "естетичної держави", яку розвивали у рамках німецької філософської думки, має під собою цілком конкретне соціально-історичне та політичне підґрунтя. Появу цієї ідеї багато в чому пояснює характер відчуження від реальної політики, здійснюваної німецькою владою, та прагнення подолати це відчуження, керуючись філософією раціоналізму, а також ідеалами Просвітництва.

Етика та естетика держави безпосередньо пов»язана із освідченістю еліти, чим вона досвідченіша тим вища етика поведінки держави.

Етика держави проявляється у стабільності та виваженості її політики , етика держави створює авторитет , імідж держави

Етика держави впливає на міжнародні відносини.

Високоетичні держави – це держави демократичні , соціально-правові з високою політичною культурою соціуму .

Етична та естетична діяльність також по-різному диференційовані: естетична діяльність поділяється на види за сферами та галузями застосування; тут виділяють художню діяльність, мистецьку, прикладну естетичну діяльність, технічну та промислову естетичну діяльність, спортивну та ін. Етична діяльність також може поділятись за цією ознакою (етикет, етика спілкування, бізнесу та ін.), проте важливо також розрізняти внутрішні складові етичної діяльності, де фігурують етичний вибір, етичне рішення, етичний вчинок.