Білет №1

54. Публічне і приватне право. Особливості формування приватного права України.

Публічне право – підсистема права що регулює державні міждержавні відносини та відносини між державою в особі її органів тата іншими суб’єктами.(конституційне, адміністративне, кримінальне, фінансове право).

Предмет – сфера устрою і діяльності держави як публічної влади усіх публічних інститутів, апарату держави, державної служби,кримінального переслідування. Ознаки: регул. відносини між держ. органами або між приватними особами і держ.органами; забезпечує публічний інтерес; містить норми загальні та безособові, що мають нормативно-орієнтувальний вплив.

Метод – імперативний ( владних приписів).

Приватне право- це право що регулює майнові вартісні та особисто немайнові відносини та захищає інтереси особи в її відносинах з ін. особами або їх обєднаннями.( цивільне, сімейне, трудове) Предмет – сфера приватних справ: приватна власність, спадкування, вільне переміщення товарів послуг. Метод – диспозитивний (вибір поведінки особи). Ознаки :

регулює відносини приватних осіб між собою,забезпечує вільне волевиявлення суб’єктів при реалізації своїх прав.

Визнання приватної власності, а людини основною соціальною цінністю призвело до поділу права на приватне та публічне.

З проголошенням незалежності України постало питання про формуван­ня власної національної правової системи, яка має Грунтуватися на принципово нових засадах. Україна, зберігаючи надбання минулого, розбудовуючи влас­ну демократичну правову державу, зберігаючи добросусідські відносини з народами колишнього Союзу, поступово інтегрується у європейську спільно­ту як її повноправний член. У своїх численних нормативних актах Україна повертається до таких гуманістичних цінностей, як правове забезпечення су­веренітету особи, встановлення гарантій її прав, зрівняння правового становища особи і держави, створення умов, за яких особа може вільно розпоряджатися своїми правами, крім випадків, прямо передбачених у законі. Спостерігається часткова, проте вже не латентна, рецепція римського приватного права, що виявляється у визнанні права приватної власності і розширенні кола речових прав, розширенні прав учасників договірних відносин, прояві ними приватної ініціативи, вільного розсуду під час укладання договорів тощо.

91. Податки та податкова функція держави. Проблеми ефективності податкової політики в Україні.

Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Формуючи свою податкову політику держава шляхом збільшення або скорочення маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаду господарської активності, створенню необхідної кон’юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, формування збалансованої соціальної політики.

Податкова політика охоплює питання формування державних доходів за рахунок постійних джерел (податків) і тимчасових (позик).

Основне завдання полягає у встановленні такого рівня оподаткування у державі, за якого розвиватиметься підприємницька діяльність і надходження до бюджету коштів буде достатнє для задоволення державних потреб. Ефективність проведення податкової політики, в свою чергу, залежить від ступеня її відповідності потребам соціально-економічного розвитку країни та інтересам широкого загалу.

Основні принципи податкової політики: рівень податкової ставки повинен установлюватися з урахуванням можливостей платника податку, тобто рівня його доходів;оподаткування доходів має носити однократний характер, обов’язковість сплати податків,

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку. . В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать такі податки та збори: податок на прибуток підприємств;

податок на доходи фізичних осіб;

податок на додану вартість; акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу; екологічний податок; До місцевих податків належать: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; єдиний податок.