- •54. Публічне і приватне право. Особливості формування приватного права України.
- •91. Податки та податкова функція держави. Проблеми ефективності податкової політики в Україні.
- •17. Компаративістика. Її роль у вивченні правової реальності.
- •55.Матеріальне і процесуальне право. Співвідношення процесуального і матеріального права в різних правових системах.
- •92 Аграрна політика сучасної держави Захист прав с/г виробника в Україні.
- •16 Релігійні правові системи. Канонічне право в Україні
- •2.Інноваційна політика сучасної держави.Особливості іноваційної політики України.
- •3.Прецедентне право.Прецедент в англійському і американському праві.
- •1.Юридична антропологія та її призначення.Право в людині - людина в праві.
- •1. Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права.
- •2. Контрольна влада у сучасні державі та її інститути. Інститут омбудсмена (народного правозахисника) та його особливості.
- •3. Законодавче (статутне) право.
- •1. Реалізація і застосування права. Безпосередня і правозастосовча реалізація права.
- •2. Демократичний та бюрократичний принципи організації держави. Бюрократія і бюрократизм у здійсненні державної влади.
- •3. Правові системи. Національна, інтегративна та міжнародна правова система.
- •2. Елітарний характер держави . Специфіка формулювання юридичної еліти в Україні .Юридична освіта та юридична еліта. (96)
- •3. Нормативний , соціологічний і філософські підходи до права . Визначення права.
- •1. Герменевтичний метод в юриспруденції. Мистецтво інтерпретації та розуміння в правовій сфері . (9)
- •2. Держава і церква. Світська і теократична держава (97)
- •3. Поняття та ознаки правової норми. (27)
- •1. 62.Офіційне тлумачення . Інтерпритаційні акти та їхні види .
- •2.98. Екологічна політика держави. Екологічна держава. Екологізація законодавства.
- •3.Догматичний (формально-логічний) метод в юридичній теорії і практиці.
- •1.№63 Прогалини в праві і способи їхнього подолання.
- •2.№ 99. Етика й естетика держави. Проблема етики й естетики державної влади в Україні.
- •3№.2. Об’єкт і предмет юриспруденції. Правознавство і державознавство
- •Поняття і види правової поведінки. Юридична нейтральна поведінка.
- •2).Сувернітет держави.Зовнішній і внутрішній суверенітет держави. Держава та наддержавні утворення.
- •3.Система юриспруденції. Розвиток традиційних наук. Нові сфери юриспруденції.
- •Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки. Законослухняна поведінка.
- •Поняття держави. Сильна і слабка держава. Держава і громадське суспільство.
- •3.Мононорми та походження права. Конфліктне призначення права.
- •68.Поняття й види правопорушень. Зловживання правом.
- •60.Правозастосовні акти: поняття й види. Прості та складні правозастосовні акти.
- •7. Співвідношення держави і права. Етатистська і правова держава.
- •22.Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права.
- •Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчіть). Стадії правотворчості.
- •2.Номенклатура функції держави. Функції держави і державні послуги.
- •3.Правова аксіологія. Право і цінності.
- •1.Юридична відповідальність. Види юридичної відповідальності.
- •Сучасна і досучасна держава. Ознаки сучасної держави.
- •Кодифікація та інкорпорація, їх співвідношення та види.
- •1.Державний (правовий) примус. Заходи державного примусу: юридична відповідальність, заходи захисту, профілактичні заходи.
- •2 Поняття механізму держави. Механізм держави і державний апарат.
- •3.Зміст методології юриспруденції: концептуальні ідеї, методологічні принципи, підходи та методи.
- •II. Конкретні методи:
- •III. Спеціальні методи, що ґрунтуються на досягненнях суспільних та технічних наук:
- •1.Систематизація нормативно-правових актів. Облік нормативно-правових актів. Правовий тезаурус
- •2 Штрафна та правовідновна відповідальність: поняття і призначення.
- •3 Теорія держави і права як загальнотеоретична юриспруденція. Функції теорії держави і права.
Сучасна і досучасна держава. Ознаки сучасної держави.
Однією з ознак сучасної держави є її визнання світовим співтовариством. Фактично тут закладена її нормативна оцінка у призмі забезпечення прав людини, створення умов для ефективного контролю над здійсненням державної влади, забезпечення цілісності, цивілізованого і культурного розвитку особистості і суспільства.
термін “сучасна держава” може використовуватися у двох значеннях. По-перше, це будь-яка держава, яка існує в даний час, і, по-друге, сучасна держава – це така держава, яка відповідає певним критеріям, прийнятим у даний час світовим співтовариством. Еталоном тут є загальнолюдські цінності, а саме: народовладдя, демократія, верховенство права, поділ влади, політичний та ідеологічний плюралізм, соціальна справедливість і т.ін.
У досучасних державах існували тільки окремі елементи громадянського суспільства (наприклад, підпорядкованість державних органів суспільству в Давніх Афінах, розвинуте приватне право у Давньому Римі).
Таким чином, причинами виникнення держави є:
1) необхідність удосконалення управління суспільством, пов'язана з його ускладненням у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зміни умов розподілу продуктів, зростанням чисельності населення і розшаруванням суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);2) необхідність підтримання в суспільстві порядку, який забезпечує його соціальну усталеність, що досягається за допомогою загальнообов'язкових соціальних (насамперед юридичних) норм; 3) необхідність придушення опору експлуатованих мас, які виникли в результаті розшарування суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи); 4) необхідність захисту території та ведення війн, як оборонних, так і загарбницьких; 5) необхідність організації значних суспільних робіт, об'єднання з цією метою великих груп людей (у ряді країн Азії й Африки).
Держава -- суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів зі спиранням, у разі потреби, на легальний примус.
Загальні ознаки держави.
Держава — єдина політична організація, яка:
1) охоплює усе населення країни в просторових межах. Територія — матеріальна основа існування держави. Сама територія не породжує держави. Вона лише створює простір, у межах якого держава простирає свою владу на населення, що мешкає тут. Територіальна ознака породжує громадянство — юридичний зв'язок особи з даною державою, який виражається у взаємних правах і обов'язках. Громадянин держави набуває: а) обов'язок підкорятися державно-владним велінням; б) право на заступництво і захист держави;
2) має спеціальний апарат управління — систему державних органів, що складаються з особливого розряду осіб, професіоналів з управління;
3) має у своєму розпорядженні апарат легального примусу: збройні сили, установи і заклади примусового характеру (армія, поліція, тюремні і виправно-трудові установи);
4) в особі компетентних органів видає загальнообов'язкові юридичні норми, забезпечує їх реалізацію, тобто держава організує громадське життя на правових засадах, виступаючи, таким чином, як арбітр, що узгоджує індивідуальні, групові і суспільні інтереси. Вона забезпечує і захищає права своїх громадян, а також інших людей, що перебувають на її території. Без права, законодавства держава не в змозі ефективно керувати суспільством, забезпечувати здійснення прийнятих нею рішень;
5) має єдину грошову систему;
6) має офіційну систему оподаткування і фінансового контролю;
7) має суверенітет;
8) має формальні реквізити — офіційні символи: прапор, герб, гімн.
Слід зважити на те, що держава може бути світською і теократичною. Більшість держав світу — світські, тобто такі, в яких розмежовані сфери дії церкви і держави (церква відокремлена від держави). У теократичних державах влада належить церковній ієрархії (Монголія до 1921 p., сучасний Ватикан).