3 Ранньохристиянські катакомби в Римі . Види катакомб

Катакомби (грец. κατω - внизу і грец. Κομβος - сплетіння). Спочатку катакомбами називалися підземні погребальні галереї під церквою Святого Себастьяна в Римі. Саме походження слова катакомби спірне і точно не встановлено, але відомо, що вперше воно стало вживатися в зв'язку з цим місцем поховання.

В даний час слово позначає будь-які підземні ходи, лабіринти, приміщення під землею, головним чином у містах.

Найбільш відомі приклади:

Ранньохристиянські катакомби:

Катакомби Риму в Італії

Катакомби Сан-Джованні (Сіракузи, Італія)

Катакомби Санта-Лючія (Сіракузи, Італія)

Катакомби Парижа у Франції

Катакомби святого Яннуарія, Сан-Гаудіозо, Сан-Северо в Неаполі

Катакомби Ком ель Шокафа (або Ком ель Саккфа) в Олександрії, Єгипет

Катакомби Мальти на середземноморському острові Мальта

Катакомби Сакрамонте в Гренаді, Іспанія

Катакомби капуцинів (Палермо), (Палермо, Італія)

Катакомби Ліми в Перу

Катакомби під собором святого Стефана у Відні

Катакомби під коледжем Knockbeg в Carlow, Ірландія

Одеські катакомби

Вхід в катакомби святого Себастьяна, Рим

Римські катакомби були знайдені в 1578 році. Вони являють собою підземні переходи, які іноді закінчуються прямокутними приміщеннями (кубікули). У деяких випадках такі системи розташовуються ярусами, один під іншим. Уздовж стін переходів знаходяться поховання рядових членів громади, в кубікули - більш знатних.

4. Символіка та стиль виконання катакомбних фресок

Стіни близько 40 катакомб (особливо стіни склепів) прикрашені фресками (рідше мозаїками), що зображають сцени з Старого і Нового Заповітів[27], язичницьких міфів, а також різноманітними християнськими алегоричними символами (іхтіс, «Добрий Пастир»). До пнайдавніших зображеннь відносяться сцени «Поклоніння волхвів» (зберіглося близько 12 фресок з цим сюжетом), які датуються II століттям.[28] Також до II століття відноситься поява в катакомбах зображеннь акроніму ΙΧΘΥΣ або символізуючої його риби.[29] В юдейських катакомбах на Аппієвій дорозі зустрічаються зображення менори. Присутність в місцях поховань і зборів перших християн зображень як біблейської історії, так і святих свідчить про ранню традицію шанування священних зображень.[16]

До інших розповсюджених символічних образів, частково запозичених з античної традиції, в катакомбах відносяться:[30]

Апостол Павло (фреска IV століття)

якір — образ надії (якір є опорою корабля в морі, надія виступає опорою душі в християнстві);

голуб — символ Святого Духа;

фенікс — символ воскресіння;

орел — символ юності;

павич — символ безсмерття (на думку давніх людей його тіло не піддавалося роскладанню);

півень — символ воскресіння (крик півня пробуджує, а пробудження на думку християн повинно нагадувати віруючим про Страшний суд і загальне воскресіння мертвих);

агнець — символ Ісуса Христа;

лев — символ сили і могутності;

оливкова гілка — символ вічного миру;

лілія — символ чистоти (розповсюджено через вплив апокрифічних історій про вручення архангелом Гавриїлом Діві Марії при Благовіщенні квітки лілії);

виноградна лоза і кошик з хлібом — символи євхаристії.

Дослідники відмічають, що християнський фресковий живопис в катакомбах являє собою (за виключенням новозавітних сцен) ті ж символи й події біблійної історії, які присутні в юдейських похованнях і синагогах того періоду[31].

Більшість зображеннь в римських катакомбах виконані в елліністичному стилі, що панував в Італії в II—III століттях, тільки символ іхтіс має східне походження[32]. На думку Йосипа Вільперта, при датуванні зображень важливе значення має манера і стиль їх виконання.

Хрещення Господнє (фреска початку III століття)

Добрий стиль виражений тут особливо в легкому делікатному накладанні фарб і в правильності малюнку; фігури — чудових пропорцій, а рухи відповідають дії. Недоліки з'являються і накопичуються особливо, починаючи з другої половини третього століття, у вигляді грубих помилок в малюнку, зелених відблисків в інкарнаті, в грубих контурах, непокритих живописом, і широких облямівках, що обрамували сцени. Далі, достовірним критерієм є одяг і його прикраси: туніка безрукавки вказує на фрески раніше III століття; до III століття відноситься далматика ранньої форми; далматика з модними, неймовірно широкими рукавами, вказує на фрески IV століття. Круглі пурпурні нашивки з'являються з другої половини III і особливо в IV столітті; у найдавнішу епоху прикраси обмежуються вузьким «клавом».[32]

Євхаристичний хліб і риба (катакомби святого Калліста)

Для раннього періоду (I—II століття) притаманні ніжні, тонкі облямівки навколо фресок, використання світлих тонів і загальний блідо-палевий фон крипт, на яких деякі фрески сдаються монохромними. Поступово елліністична художня манера замінюється іконописною майстерністю: тіла починають зображувати більш матеріальними, що особливо помітно завдяки вохрі в карнації, яка робить фігури важкими. Мистецтвознавець Макс Дворжак вважає, що катакомбний живопис відображає формування нового художнього стилю: тривимірний простір змінюється абстрактною площиною, відбувається заміна реального зв'язку між тілами і предметами їх символічними взаєминами, все матеріальне пригнічується заради досягнення максимального натхнення[33].

Зображення сцен з міфів в катакомбному живописі зустрічається набагато рідше (Деметра і Персефона, Амур і Псіхея). Часто антична традиція зображення тих або інших персонажів (у тому числі декоративні мотиви: медуза, тритони, ероси) була перейнята християнами.

[ред.]

Зображення Ісуса Христа

В катакомбному живописі відсутні зображення на тему Страстей Христових (немає жодного зображення розп'яття) і Воскресіння Христа. Серед фресок кінця III — початку IV столітть часто зустрічаються сцени, що зображають Христа, який творить дива: примноження хлібів, воскресіння Лазаря (існує понад 50 зображеннь). Ісус тримає у руках свого роду «чарівну паличку»[34], що є античною традицією зображення див, також перейнятою християнами/