- •1.Перші ранньохристиянські базиліки Риму
- •2. Ранньохристиянська архітектура Равенни. Впливи Візантії.
- •3 Ранньохристиянські катакомби в Римі . Види катакомб
- •Символіка та стиль виконання катакомбних фресок
- •7 Планувальна структура ранньохристиянського базилікального храму
- •8 Символіка та загальна структура християнського храму
- •11. Особливості візантійської культурної традиції та архітектури
- •12. Античні традиції і вплив християнства на візантійське мистецтво та архітектуру.
- •13 Основні етапи розвитку візантійської архітектури, її особливості.
- •14. Еволюція храмового будівництва у зодчестві Візантії
- •15. Будівельні матеріали та конструкції візантійської архітектури
- •16. Будівельна техніка і т. Д. У ранньовізантійській архітектурі.
- •17 Храм Св. Софії у Константинополі
- •18 Мозаїки храму Св. Софії та візантійський іконописний канон
- •19. Будівельна техніка, конструкції та формування основних об ємно-просторових вирішень у архітектурі середньовізантійського періоду
- •20. Особливості містобудування Візантії. Константинополь, видатні архітектурні пам’ятки
- •21. Розвиток хрестово-купольних об’ємно-просторово вирішень та видатні пам’ятки архітектури пізньовізантійського періоду.
- •23. Значення візантійської архітектури, вплив на художню та будівельну культуру Київської Русі.
- •25 Внесок візантії у світову арх спадчину
- •26 Особливості Китайської архітектури та архітектурно-художнє вирішення інтер’єрів
- •27 Особливості архітектури китайських храмових комплексів різних релігійних конфесій
- •28 Китайська стійково-балкова конструкція доу-гун , несучі конструкції китайських дахів
- •29 Містобудування китаю Планувальна структура міст Чан’ань та Пекін
- •30 Імператорський палацовий ансамбль Заборонене місто
- •31. Містобудування та архітектура Тібету. Місто Лхаса
- •32Садово-паркова архітектура Китаю
- •33. Храмово-парковий ансамбль Храм Неба в Пекіні.
- •34. Мусульманська архітектура.
- •35. Вплив ісламу на мусульм. Арх.
- •37 Архітектура арабських країн, та країн близького сходу.
- •38.Особливості розвитку містобудування в арабських країнах
- •39. Характерні види споруд та видатні пам’ятки архітектури Арабського халіфату Конец формы
- •40. Особливості культових споруд мусульманської архітектури
- •41. Об’ємно планувальне вирішення палацового комплексу альгамбри
- •42. Мусульманські архітектурні пам’ятки Стамбула
- •43, Мусульманська архітектура середньовічної Індії
- •44 Комплекс Тадж-Махал в Агрі
- •46. Особливості розвитку архітектури середньовічної Азії
- •47.Особливості містобудування середньовічної азії
- •48 Арх.. Анс. Бухари ..Плануваня Самарканди
- •49. Ансамбль мавзолеїв Шах – і – Зінда у Самарканді. Планування, архітектурні особливості.
- •52 Стиль мудехар
- •Мосарабський стиль
3 Ранньохристиянські катакомби в Римі . Види катакомб
Катакомби (грец. κατω - внизу і грец. Κομβος - сплетіння). Спочатку катакомбами називалися підземні погребальні галереї під церквою Святого Себастьяна в Римі. Саме походження слова катакомби спірне і точно не встановлено, але відомо, що вперше воно стало вживатися в зв'язку з цим місцем поховання.
В даний час слово позначає будь-які підземні ходи, лабіринти, приміщення під землею, головним чином у містах.
Найбільш відомі приклади:
Ранньохристиянські катакомби:
Катакомби Риму в Італії
Катакомби Сан-Джованні (Сіракузи, Італія)
Катакомби Санта-Лючія (Сіракузи, Італія)
Катакомби Парижа у Франції
Катакомби святого Яннуарія, Сан-Гаудіозо, Сан-Северо в Неаполі
Катакомби Ком ель Шокафа (або Ком ель Саккфа) в Олександрії, Єгипет
Катакомби Мальти на середземноморському острові Мальта
Катакомби Сакрамонте в Гренаді, Іспанія
Катакомби капуцинів (Палермо), (Палермо, Італія)
Катакомби Ліми в Перу
Катакомби під собором святого Стефана у Відні
Катакомби під коледжем Knockbeg в Carlow, Ірландія
Одеські катакомби
Вхід в катакомби святого Себастьяна, Рим
Римські катакомби були знайдені в 1578 році. Вони являють собою підземні переходи, які іноді закінчуються прямокутними приміщеннями (кубікули). У деяких випадках такі системи розташовуються ярусами, один під іншим. Уздовж стін переходів знаходяться поховання рядових членів громади, в кубікули - більш знатних.
Символіка та стиль виконання катакомбних фресок
Стіни близько 40 катакомб (особливо стіни склепів) прикрашені фресками (рідше мозаїками), що зображають сцени з Старого і Нового Заповітів[27], язичницьких міфів, а також різноманітними християнськими алегоричними символами (іхтіс, «Добрий Пастир»). До пнайдавніших зображеннь відносяться сцени «Поклоніння волхвів» (зберіглося близько 12 фресок з цим сюжетом), які датуються II століттям.[28] Також до II століття відноситься поява в катакомбах зображеннь акроніму ΙΧΘΥΣ або символізуючої його риби.[29] В юдейських катакомбах на Аппієвій дорозі зустрічаються зображення менори. Присутність в місцях поховань і зборів перших християн зображень як біблейської історії, так і святих свідчить про ранню традицію шанування священних зображень.[16]
До інших розповсюджених символічних образів, частково запозичених з античної традиції, в катакомбах відносяться:[30]
Апостол Павло (фреска IV століття)
якір — образ надії (якір є опорою корабля в морі, надія виступає опорою душі в християнстві);
голуб — символ Святого Духа;
фенікс — символ воскресіння;
орел — символ юності;
павич — символ безсмерття (на думку давніх людей його тіло не піддавалося роскладанню);
півень — символ воскресіння (крик півня пробуджує, а пробудження на думку християн повинно нагадувати віруючим про Страшний суд і загальне воскресіння мертвих);
агнець — символ Ісуса Христа;
лев — символ сили і могутності;
оливкова гілка — символ вічного миру;
лілія — символ чистоти (розповсюджено через вплив апокрифічних історій про вручення архангелом Гавриїлом Діві Марії при Благовіщенні квітки лілії);
виноградна лоза і кошик з хлібом — символи євхаристії.
Дослідники відмічають, що християнський фресковий живопис в катакомбах являє собою (за виключенням новозавітних сцен) ті ж символи й події біблійної історії, які присутні в юдейських похованнях і синагогах того періоду[31].
Більшість зображеннь в римських катакомбах виконані в елліністичному стилі, що панував в Італії в II—III століттях, тільки символ іхтіс має східне походження[32]. На думку Йосипа Вільперта, при датуванні зображень важливе значення має манера і стиль їх виконання.
Хрещення Господнє (фреска початку III століття)
Добрий стиль виражений тут особливо в легкому делікатному накладанні фарб і в правильності малюнку; фігури — чудових пропорцій, а рухи відповідають дії. Недоліки з'являються і накопичуються особливо, починаючи з другої половини третього століття, у вигляді грубих помилок в малюнку, зелених відблисків в інкарнаті, в грубих контурах, непокритих живописом, і широких облямівках, що обрамували сцени. Далі, достовірним критерієм є одяг і його прикраси: туніка безрукавки вказує на фрески раніше III століття; до III століття відноситься далматика ранньої форми; далматика з модними, неймовірно широкими рукавами, вказує на фрески IV століття. Круглі пурпурні нашивки з'являються з другої половини III і особливо в IV столітті; у найдавнішу епоху прикраси обмежуються вузьким «клавом».[32]
Євхаристичний хліб і риба (катакомби святого Калліста)
Для раннього періоду (I—II століття) притаманні ніжні, тонкі облямівки навколо фресок, використання світлих тонів і загальний блідо-палевий фон крипт, на яких деякі фрески сдаються монохромними. Поступово елліністична художня манера замінюється іконописною майстерністю: тіла починають зображувати більш матеріальними, що особливо помітно завдяки вохрі в карнації, яка робить фігури важкими. Мистецтвознавець Макс Дворжак вважає, що катакомбний живопис відображає формування нового художнього стилю: тривимірний простір змінюється абстрактною площиною, відбувається заміна реального зв'язку між тілами і предметами їх символічними взаєминами, все матеріальне пригнічується заради досягнення максимального натхнення[33].
Зображення сцен з міфів в катакомбному живописі зустрічається набагато рідше (Деметра і Персефона, Амур і Псіхея). Часто антична традиція зображення тих або інших персонажів (у тому числі декоративні мотиви: медуза, тритони, ероси) була перейнята християнами.
[ред.]
Зображення Ісуса Христа
В катакомбному живописі відсутні зображення на тему Страстей Христових (немає жодного зображення розп'яття) і Воскресіння Христа. Серед фресок кінця III — початку IV столітть часто зустрічаються сцени, що зображають Христа, який творить дива: примноження хлібів, воскресіння Лазаря (існує понад 50 зображеннь). Ісус тримає у руках свого роду «чарівну паличку»[34], що є античною традицією зображення див, також перейнятою християнами/
