3. Латинська побудова усшнського собору.

 Увесь новий Собор василіяни урядили на латинський лад: Собор поставили Вівтарем на північ, у середині побудували кілька малих Престоликів для відправи читаних Літургій, Горнього Місця не зробили, поставили закриті сповідальниці, Ікони були латинського стилю, а також були картини, у Вівтарі стояли лавки для сидіння панам і т. ін. Перед входом до манастиря василіяни поставили під горою камінну статую Богородиці на ввесь зріст, — її зняли 1864 р. і поставили Успінську Капличку.

Св. Троїцький Собор 1649 р. був малий, і його можна було поставити Вівтарем на Схід. Новий Успінський Собор був розрахований на 5 чи 6 тисяч богомольців, і його легко поставити на Схід було не можливо, — був поставлений Вівтарем на північ. Звичайно, василіяниуніяти і не дбали, щоб конче поставити на Схід. Але це справа важлива.

Вівтар Успінського Собору дуже великий. Василіяни поставили Престола, звичайно, не по-право-славному, а по звичаю латинському, — при стіні, під Кивотом з Іконою Божої Матері. Престол з каменю, покритий дерев`яною дошкою, а в ній Св. Мощі. Пізніше, чекаючи повернення манастиря православним, самі василіяни переставили Престола вперед.

Провід Почаївськоі Лаври, особливо Єпископ Димитрій задумали поставити нового дорогого й мистецького Престола. Такий срібний Престол був виготовлений року 1880-го, і освячений 15-го червня. Срібла на Престол пішло 362 фунти. Престол квадратовий, по 2 аршини ширини й довжини, а високий на 1 аршин і 7 вершків, цебто звичайний православний розмір. Власне кажучи, це срібне покриття (індитія), бо під нею знаходиться дубовий Престол з кипарисовою дошкою.12

5. Печерна церква.

 З глибокої давнини була природна печера на Почаївській горі, там, де Преподобний Іов любив довго молитися. Пізніше вона була побільшена, і в ній заложена Печерна Церква. Ця Церква Вівтарем на схід, перше була на честь Великомучениці Варвари. Вона довга на 67 ліктів, а широка на 10. З північного боку її знаходиться печера, в якій спочивають у гробниці за шклом Мощі Преподобного Іова. Ця Церковця заложена ще вдавнину, ще за перших православних часів. Тут був і Іконостас, пізніше, за Єпископа Інокентія (1832—1840) поставлений був новий, гарно різьблений Іконостас. По будові нового Собору, 1774-го року Печерна Церква була побудована, освячена 1780-го року, — вола опинилася під галерією. Року 1858-го Печерну Церкву були поділили на дві: Великомучениці Варвари і Преподобного Іова, але церкви стали надто темні та тісні, і року 1862-го з двох знову зробили одну, і стало світліше та просторніше. Освячена була по перерібці 11 жовтня 1864-го року. Василіяни поставили були в цій Церкві лавки, але їх пізніше повиношено.

Дубова перша домовина (рака) Преподобного Іова стояла в Троїцькому Соборі, а року 1780-го була перенесена в окрему Печерну Церкву, яку побудував М. Потоцький.

Печерна Церква холодна й вогка, але Богослуження тут ніколи не спиняються. Ця Церква займає перше місце по Успінському Соборі, бо тут же Мощі Преподобного Іова, до яких учащають безпереривно тисячі прочан.

Уся Печерна Церква і всі ходи до неї вкриті різними картинами та Іконами, які завжди притягують до себе велику увагу прочан. Це головно праці почаївських мистців монахів.

У самій Печерній Церкві Преподобного Іова намальовані на стінах усі Святі Волинської Землі і всі Святі Києво-Печерської Лаври XIII століття, коли заснувався Почаївський манастир, а також багато малюнків з життя ІІова. А далі, на стінах галерії, що єднає Печерну Церкву з самою печерою Іова, так само багато малюнків з життя Праведного Іова.

Усіх Ікон і картин тут намальовано 52, а на них 606 осіб. Серед цих три Іконі великого значення: малюнок Іова, уміщений тут, може це тогочасний оригінал з Праведного, у всякому разі він найдавніший. Крім цього, тут є Ікона Спасителя й Ікона Божої Матері, —• манастирське передання вважає їх намісними Іконами з Троїцького Собора 1649-го року.15