- •1.Періодизація української культури.
- •2. Культура духовна і матеріальна.
- •3. Дослідження української культури вченими.
- •4. Функції культури.(2)
- •5. Стоянки первісних людей на території України.
- •6. Трипільська культура.
- •7. Культура скіфів (образотворче мистецтво, міфологія).
- •8. Культура стародавніх слов’ян.
- •9. Формування та основні риси кам’яної доби.
- •11.Біблія в культурі українського народу.
- •12. Українські переклади Біблії.
- •222222Переклади Біблії українською мовою
- •13. Античний світ та характерні риси його культури.
- •14. Монументальний живопис , вазопис, скульптура в античних містах-полісах.
- •15.Українські скульптори (й. Г. Пінзель, і. Кавалерідзе, л. Позен, м Микешин, о. Архипенко.)
- •16. Особливості античної міфології.
- •17. Словянська міфологія.
- •18.Архітектура Київської Русі
- •1 Софія Київська
- •1.Кирилівська церква
- •19. Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- •20. Основні стилі Середньовіччя (візантійський, романський, готичний).
- •22. Творчість й.Г. Пінзеля.
- •23. Християнське мистецтво: книжкова мініатюра, іконопис, найвідоміші пам’ятки Русі, їх оздоблення.
- •24. Фольклор і народна культура.
- •25. Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори, літературні пісні, що стали народними.
- •26. Кобзарське мистецтво і його найвидатніші представники.
- •27. Звичаї та обряди українців.
- •28. Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
- •29. Титани європейського Відродження.
- •30. Українське культурне піднесення кінця 15- початку 17 ст.
- •31. Вишивка. Килимарство.
- •32.Писанкарство. Різьба поддереву.
- •33. Кераміка. Вироби зі скла.
- •34. Народна архітектура.
- •35. Українське національне вбрання.
- •36. Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •37. Визначальні риси українського барокко.
- •38. Братські школи. Острозька та Києво-Могилянська академія.
- •39. Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
- •40. Г. Сковорода – філософ, письменник, музикант.
- •42.Визначні діячі української музики 17-18 ст.
- •43. Лисенко та розвиток української музичної культури 19-початку 20 ст.
- •44.Внесок українців у світове оперне мистецтво.
- •45. Зірки української естради.
- •46. Епоха Просвітительства в Європі і в Україні.
- •47. Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві.
- •48. Стильові течії в європейському та українському мистецтві 18-19 романтизм, сентименталізм, реалізм.
- •49. Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини 19 ст.: 1) натуралізм, 2)імпресіонізм, 3)символізм, 4) неореалізм.
- •50. Українське мистецтво 19ст. Архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр корифеїв.
- •54.Скульптор і художник Олександр Архипенко.
- •55.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- •56.Театр корифеїв.
- •59. Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві.
- •60. Історичний авангардизм.Неоавангардизм.
- •61. Злети і втрати української культури 20ст.
- •62. Розстріляне відродження.
- •63. Відлига і поява шістидесятників.
- •64. Постмодернізм в українському мистецтві 20-21 ст.
- •69. Картина «катерина » т шевченка.
- •70. Скит манявський як духовна памятка.
- •73.Почаївська лавра
- •II. Церкви в почаївській лаврі.
- •1. Стародавні церкви.
- •2. Новий успінський собор 1771-го року.
- •3. Латинська побудова усшнського собору.
- •5. Печерна церква.
- •6. Тепла церква.
- •8. Почаївська дзвіниця.
- •9. Братський корпус.
- •75. Зарваниця.
- •76. Замки України.
- •77. Фортеці України.
- •78. «Цар-колос» Катерини Білокур.
- •79. «Українська ніч» куїнджі.
- •80.Андріївська церква
- •81. Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
- •82. Шевченківські місця на Україні.
- •85. Скіфська золота пектораль
- •86. Мініатюри м. Стадницького.
- •87.Будинок з химерами Городецького
- •88. Українські дендропарки.
- •89. Знаменитий фільм Параджанова «Тіні забутих предків».
- •90. Фільм «Земля »
- •91. Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
- •92. Кіноповість «Україна в огні» о. Довженка, її історія.
- •93. Печера Вертеба.
- •94. Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
- •95.Ікона Волинської Богоматері. Ікона Хомської Богоматері.
- •96. Цикл анімаційних фільмів в. Дахна про козаків.
39. Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
Іван Степанович Мазепа (20 березня 1639 — 21 вересня 1709) — український державний і політичний діяч, гетьман Лівобережної України[1] (1687—1704), гетьман Війська Запорозького обох берегів Дніпра (1704—1709), князь Священної Римської Імперії (1707—1709).
Розвиток культури
Не менш важливий був вклад гетьмана Мазепи в духовне життя України-Гетьманщини, що саме за його гетьманування досягає особливого піднесення, напруження та розцвіту, і то у всіх галузях української культури — в освіті, науці, літературі, мистецтві.
Гетьман Мазепа був великим меценатом культурних починів і будов в Україні. Найбільш вражає в часи Мазепи розвиток образотворчого мистецтва, головне архітектури. В добу Мазепи відроджується Київ як духовий центр України. Мазепинська доба створила свій власний стиль, що виявився не лише в образотворчому мистецтві і в літературі, але в цілому культурному житті гетьманської України. Це було бароко, українське бароко, близький родич західноєвропейського, але, разом з тим, глибоко національний стиль, який мав своє найвище завершення в часи Мазепи.
Меценатство
1. Києво-Печерська Лавра:
а) Троїцька Надбрамна церква (1106—1108; перебудови XVII—XX ст.) відновлена коштом І.Мазепи
б) Успенський собор (1073—1089; перебудова XVII—XVIII ст.) відновлений коштом І.Мазепи (1690) + подарунки.
в) Церква Всіх святих над Економічною брамою (1696—1698) побудована коштом І.Мазепи
г) Кам'яний мур (1696—1701) будувався коштом І.Мазепи: південно-західна башта (башта Івана Кущника, від назви церкви, яку там хотіли відкрити на честь патрона Івана Самойловича; побудована 1696 р.); південна (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 р. був годинник); північна (Малярна, бо там містилася малярна майстерня); східна (Онуфрієвська — від церкви св. Онуфрія, або Палатна, бо тут містилися палати І.Мазепи) (1698—1701)
д) Церква Різдва Богородиці (1696)
2. Микільська лікарняна церква (кін.1690-х)
3. Трапезна Покрови Богородиці (кін.1690-х)
4. Вознесенська церква (1701—1705)
5. Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря (1695)
6. Микильський собор (1690—1696)
7. Богоявленський собор (1693)
8. Софіївський собор у Києві (1697—1700)
9. Дзвінниця та мури Софієвського монастиря у Києві (1699—1707)
10. Дзвінниця Пустинно-Миколаївського монастиря (др. пол. 1690-х)
11. Церква Живоначальної Трійці у Батурині (1692)
12. Церква Св. Миколи у Батурині
13. Воскресенська церква у Батурині
14. Церква Покрови Богородиці у Батурині
15.Собор Вознесіння Господнього Бахмацького монастиря
16. Успенська церква Глухівського монастиря (1692)
17. Трапезна та дзвінниця Глухівського монастиря
18. Успенська мурована трапезна церква Густинського монастиря
19. Мала трапезна церква Густинського монастиря
20. Покровська церква в с. Дігтярівці Новгородсіверського району Чергігівської області (1708—1709 або1710)
21. Церква Пресвятої Богородиці Домницького Різдвяно-Богородицького монастиря (1696)
22. Церква Петра і Павла в с. Іванівському (поч.1700-х)
23. Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Січі (1693)
24. Дерев'яний храм Св. Іоанна Предтечі Кам'янського Успенського монастиря
25. Церква Покрови Пресвятої Богородиці Батуринського Крупицького монастиря (поч. 1700-х)
26. Храм Преображения Господня Лубенського Мгарського монастиря
27. Трапезна церква Лубенського Мгарського монастиря
28. Дерев'яний храм в ім'я Воскресіння Христового в Любечі
29. Мурована Воскресенська церква в Любечі
30. Собор Св. Миколая Макошинського Миколаївського монастиря
31. Церква в с. Мохнатин (1692) іконостас з гербом І.Мазепи,
32. Церква Пресвятої Богородиці у Новобогородицьку (1688)
33. Вознесенський собор у Переяславі (1700)
34. Дерев'яна церква в с. Прачі
35. Дерев'яна церква Св. Іоанна Хрестителя
36. Петропавлівська церква в Рудні (закладна дошка від 10 травня 1698 р.)
37. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові (1679—1695)
38. Церква Св. Івана Євангеліста з вівтарем в Чернігові
39. П'ятницька церква в Чернігові
40. Борисо-Глібський кафедральний собор в Чернігові
41. Церква Іоанна Предтечі в Чернігові
42. Трапезна з двобанним храмом Всіх Святих в Чернігові
43. Микільська церква у Білій Церкві (1706)
44. Братський Богоявленський монастир
45. Михайлівський Золотоверхий монастир в Києві
46. Корпус Києво-Могилянської академії (1703)
47. Чернігівський колегіум (1701—1702)
48. Хрестовоздвиженський собор Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря (1689—1709)
Мазепа в літературі та мистецтві
Гетьман Іван Мазепа — найбільш відомий в Європі та Америці гетьман України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, 6 скульптур. Серед найвідоміших творів:
гравюри І. Мигури, І. Щирського, Д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга;
портрети невідомих художників XVII — початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України;
полотна історико-легендарного змісту відомих художників А. Деверія, Ю. Коссака, Л. Булянже, Г. Верне, Т. Жеріко, Е. Делакруа, Є. Харпентера, М. Геримського;
поетичні та прозові твори Дж. Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Ф. Булгаріна, Г. Асакі;
музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К. Педротті, Ш. Пурні, Дж. В. Гінтона, Ф. Педреля, П. Чайковський, М. Гранваль, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О. Титова, С. Рахманінова
Лорд Байрон — Мазепа, поема (1818)
Олександр Пушкін — Полтава, поема (1828—1829)
Віктор Гюго — Мазепа, поема (1829)
Юліуш Словацький — Мазепа, поема (1840)
Ференц Ліст — Мазепа, симфонічна поема (1851)
Петро Чайковський — Мазепа, опера(1881—1883)
Михаел Балфе. «Сторінкова» кантата. (1861)
Тарас Шевченко — різні вірші
Богдан Лепкий — «Мазепа».
Кондратій Рилєєв
Володимир Сосюра — Мазепа, поема (1928—1959-1960)
У 2001 році режисером Юрієм Іллєнком було знято україномовний фільм «Молитва за гетьмана Мазепу»
Йому присвячено фільми:
«Мазепа» (1909) В.Гончарова (в гол. ролі А.Громов), «Мазепа» (1913) Д.Сахненка, «Мазепа» (1914) В.Гардіна з І.Мазжухіним, «Мазепа» (1914) Є.Пухальського, П.Чардиніна. Гетьмана грає Ф.Стригун у стрічці «Обітниця» (1992). Про нього і сценарій Г.Штоня «Ой горе тій чайці…», документальна стрічка Л.Анічкіна «Анатема» та кінотвір Ю.Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу» (2002. В головній ролі П.Іллєнко, Б.Ступка).