- •1.Періодизація української культури.
- •2. Культура духовна і матеріальна.
- •3. Дослідження української культури вченими.
- •4. Функції культури.(2)
- •5. Стоянки первісних людей на території України.
- •6. Трипільська культура.
- •7. Культура скіфів (образотворче мистецтво, міфологія).
- •8. Культура стародавніх слов’ян.
- •9. Формування та основні риси кам’яної доби.
- •11.Біблія в культурі українського народу.
- •12. Українські переклади Біблії.
- •222222Переклади Біблії українською мовою
- •13. Античний світ та характерні риси його культури.
- •14. Монументальний живопис , вазопис, скульптура в античних містах-полісах.
- •15.Українські скульптори (й. Г. Пінзель, і. Кавалерідзе, л. Позен, м Микешин, о. Архипенко.)
- •16. Особливості античної міфології.
- •17. Словянська міфологія.
- •18.Архітектура Київської Русі
- •1 Софія Київська
- •1.Кирилівська церква
- •19. Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- •20. Основні стилі Середньовіччя (візантійський, романський, готичний).
- •22. Творчість й.Г. Пінзеля.
- •23. Християнське мистецтво: книжкова мініатюра, іконопис, найвідоміші пам’ятки Русі, їх оздоблення.
- •24. Фольклор і народна культура.
- •25. Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори, літературні пісні, що стали народними.
- •26. Кобзарське мистецтво і його найвидатніші представники.
- •27. Звичаї та обряди українців.
- •28. Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
- •29. Титани європейського Відродження.
- •30. Українське культурне піднесення кінця 15- початку 17 ст.
- •31. Вишивка. Килимарство.
- •32.Писанкарство. Різьба поддереву.
- •33. Кераміка. Вироби зі скла.
- •34. Народна архітектура.
- •35. Українське національне вбрання.
- •36. Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •37. Визначальні риси українського барокко.
- •38. Братські школи. Острозька та Києво-Могилянська академія.
- •39. Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
- •40. Г. Сковорода – філософ, письменник, музикант.
- •42.Визначні діячі української музики 17-18 ст.
- •43. Лисенко та розвиток української музичної культури 19-початку 20 ст.
- •44.Внесок українців у світове оперне мистецтво.
- •45. Зірки української естради.
- •46. Епоха Просвітительства в Європі і в Україні.
- •47. Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві.
- •48. Стильові течії в європейському та українському мистецтві 18-19 романтизм, сентименталізм, реалізм.
- •49. Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини 19 ст.: 1) натуралізм, 2)імпресіонізм, 3)символізм, 4) неореалізм.
- •50. Українське мистецтво 19ст. Архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр корифеїв.
- •54.Скульптор і художник Олександр Архипенко.
- •55.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- •56.Театр корифеїв.
- •59. Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві.
- •60. Історичний авангардизм.Неоавангардизм.
- •61. Злети і втрати української культури 20ст.
- •62. Розстріляне відродження.
- •63. Відлига і поява шістидесятників.
- •64. Постмодернізм в українському мистецтві 20-21 ст.
- •69. Картина «катерина » т шевченка.
- •70. Скит манявський як духовна памятка.
- •73.Почаївська лавра
- •II. Церкви в почаївській лаврі.
- •1. Стародавні церкви.
- •2. Новий успінський собор 1771-го року.
- •3. Латинська побудова усшнського собору.
- •5. Печерна церква.
- •6. Тепла церква.
- •8. Почаївська дзвіниця.
- •9. Братський корпус.
- •75. Зарваниця.
- •76. Замки України.
- •77. Фортеці України.
- •78. «Цар-колос» Катерини Білокур.
- •79. «Українська ніч» куїнджі.
- •80.Андріївська церква
- •81. Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
- •82. Шевченківські місця на Україні.
- •85. Скіфська золота пектораль
- •86. Мініатюри м. Стадницького.
- •87.Будинок з химерами Городецького
- •88. Українські дендропарки.
- •89. Знаменитий фільм Параджанова «Тіні забутих предків».
- •90. Фільм «Земля »
- •91. Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
- •92. Кіноповість «Україна в огні» о. Довженка, її історія.
- •93. Печера Вертеба.
- •94. Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
- •95.Ікона Волинської Богоматері. Ікона Хомської Богоматері.
- •96. Цикл анімаційних фільмів в. Дахна про козаків.
1.Кирилівська церква
Кири́лівська це́рква ( церква Святих Кирила та Атанасія Александрійських ) — храм у Києві, одна з найдавніших і найвідоміших святинь України. Дата початку спорудження перша половина XII ст. Дата завершення спорудження 1139 Стиль українське бароко (сучасний).
Архітектура Кирилівської церкви добре збереглася з XII століття. Перебудови XVII — XVIII ст. виявилися в перекладці частини склепінь, зведенні чотирьох бічних бань та пишного фронтону над входом, оздобленні вікон і порталів ліпним декором. Древні архітектурні форми чітко вирізняються під цими добудовами. Це була тринавна триапсидна шестистовпна однобанна споруда, витягнута по осі захід — схід. Її розміри — 31 х 18,4 метра, висота — 28 метрів. Стародавнє закомарне покриття не збереглося. Декор фасадів складався з аркатурного пояска у верхній частині стін, бані й легких напівколонок на бані та апсидах. Стіни зовні, мабуть, були потиньковані, укоси вікон і портали прикрашав фресковий розпис. Складено будову в техніці порядової кладки на вапняно-цем'янковому розчині.
Центральний підбанний простір храму — високий, вільний, добре освітлений, з хорами у західній частині — контрастував з іншими приміщеннями: напівтемним нартексом з нішами-аркосолями для гробниць, хрещальнею, вузькими сходами на хори у товщі північної стіни, невеличкою молитовнею на хорах. Особливістю храму були маленькі бокові хори перед південною апсидою, куди вели сходи у товщі стіни вівтаря.
Стіни Кирилівської церкви покрито живописом — фресками XII століття, розкритими з-під олійних записів, окремими фрагментами темперного розпису XVII сторіччя та олійними роботами XIX сторіччя на ділянках, де фрески не збереглися. Від древніх фресок, що прикрашали все приміщення храму, залишилося близько 800 квадратних метрів розписів, які являють собою цінні художні твори періоду Древньої Русі.
У підбанній частині збереглися зображення апостолів у барабані, євангелістів на парусах, напівпостаті мучеників у медальйонах на попружних арках. У вівтарі — «Євхаристія», під нею — зображення святителів. На стовпах передвівтарної арки — «Благовіщення», «Стрітення» й монументальні постаті апостолів Петра й Павла. У центральному нефі важливе місце займають зображення святих воїнів, що, напевно, відповідало запитам феодальної знаті в епоху жорстоких міжусобиць. На двох стінах трансепта — багатофігурні композиції «Успіння богоматері» й «Різдво Христа». Серед фресок — численні постаті пророків, стовпників, мальовничі орнаменти. На стінах і склепіннях нартекса збереглася композиція «Страшний суд», яка, починаючи з XII століття, була поширена у давньоруському стінопису. Церковники й феодали використовували Її для соціального пригноблення трудящих і прищеплення їм думок про смирення й покірливість.
Для фресок Кирилівської церкви характерне поєднання великих колірних плям — білих, рожевих, блакитних, оливкових. Розпису властива виражена графічність. Вирішуючи площинно вбрання постатей, майстри робили акцент на обличчя, створюючи образи виняткової виразності (наприклад, постаті святителів у північній апсиді). Багатством колориту та великою кількістю життєвих деталей відзначаються сцени з «Житія Кирила Александрійського» у південній апсиді. Багато зображень, наприклад фреска «Ангел, що звиває небо», позначені сміливістю композиційних засобів. Кирилівські фрески — один з найцікавіших живописних ансамблів XII сторіччя у давньоруському мистецтві.
З темперного розпису XVII століття зберігся портрет ігумена Інокентія Монастирського — відомого дипломата і громадського діяча, написаний на пілоні південного нефа. Портрет є цінною пам'яткою українського портретного живопису того часу.
Серед олійного розпису, виконаного під час реставрації у XIX сторіччі, особливе місце належить роботам відомого російського художника Михайла Врубеля, у яких виявився його могутній талант монументаліста і новатора-колориста.
Один з найсильніших його творів у храмі — «Зішестя святого духа», що займає склепіння хор. У зображеннях апостолів художник з надзвичайною силою передав складність людських почуттів, створив галерею портретів з глибокою психологічною характеристикою. Тут же на хорах Врубелем виконані ,,Ангели з лабарами", напівпостать Христа, голови пророків Моїсея і Соломона.
У ніші нартекса художник написав «Надгробний плач». Побудована на контрасті плавних рухів трьох ангелів, які похилилися у скорботі, й нерухомості тіла Христа, на поєднанні холодного зеленувато-сірого та напружених вохристих тонів, ця сцена вражаюче передає глибину людського горя.
Для мармурового іконостаса, виконаного за ескізами А. Прахова, Врубель написав у Венеції ікони «Афанасій», «Богоматір», «Христос» і «Кирило». Ці твори відзначаються образністю, глибоким реалізмом і високою живописною майстерністю. Найбільш вдалася художникові «Богоматір». У бездонних очах цієї тендітної молодої жінки, одягненої у дорогі шати, стільки страждання й тривоги за долю сина, що вона сприймається як втілення материнської скорботи і стоїть у ряду кращих жіночих образів, створених художником. Кирилівський розпис та ікони стали важливою віхою у творчій біографії Михайла Врубеля і в історії вітчизняного монументального живопису XIX сторіччя.