94.Понятие и функции страхования.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також за віком та в інших випадках, передбачених законодавством. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Таким чином, за своїм змістом страхування являє собою систему відносин з формування і використання централізованих і децентралізованих фондів, які необхідні для фінансування непередбачених потреб суспільства і його членів, відшкодування шкоди, яка виникла унаслідок стихійного лиха і інших подібних подій.

Призначення страхування та його суспільна сутність найбільш повно проявляються у його функціях:

- Попереджувальна - дозволяє здійснювати досить широку систему профілактичних заходів, інвестувати кошти страхових фондів відповідно до програми, державні цінні папери тощо.

- Відновлювальна функція - дає змогу повністю або частково відшко­дувати втрати у разі страхового випадку, виплатити обумовлену законодавством або договором грошову суму.

- Ощадна - акумулювати грошові кошти за їх цільовим призначенням використання.

- Контролююча функція обумовлює надходження коштів страхового фонду на чітко визначені цілі, у певних випадках і певному колу суб'єктів.

Учасниками процесу у сфері соціального страхування є держава, страховики та страхувальники. Держава розробляє та приймає законо­давство з питань соціального страхування. Страховики, якими є фонди соціального страхування, контролюють його виконання. Страхуваль­ники, в ролі яких виступають роботодавці, а в окремих випадках і за­страховані особи, виконують покладені на них обов'язки та несуть відповідальність.

В Україні існує три форми фондів соціального страхування: Фонд страхування від нещасних випадків, Фонд страхування на випадок безробіття, Фонд страхування від непрацездатності, кожний з яких відокремлено, у межах своїх повноважень здійснює перевірки правиль­ності нарахування, своєчасності та повноти перерахування та надання страхових внесків тощо.

95.Конституционные основы денежной системы Украины.

Грошова система держави являє собою результат державно-правового впливу на процес руху грошей, який виступає об'єктом цього впливу.

Грошова система — категорія особливого роду. її особливість полягає в тому, що вона одночасно належить до економічного базису і політичної надбудови. Як базисна категорія грошова система є сукупністю економічних відносин, що складаються в процесі функціонування грошового обороту між його суб'єктами на території держави. Будучи надбудовним явищем, ця система є державно-правовою формою організації грошового обороту, включаючи сукупність державних органів, які здійснюють управління грошовим оборотом і наділені для цього відповідним правовим статусом. Отже, грошова система в першому випадку є економічною категорією, а в другому — правовою.

Законодавчими актами закріплюються основні функціональні ланки грошової системи:

- грошові знаки, що наділяються державою законною платіжною силою;

- форми безготівкового обігу;

- порядок емісійного процесу й характер його кредитного забезпечення;

- механізм організації регулювання грошо­вого обігу; нормативних валютних відносин;

- структура й функціональні обов'язки грошово- кредитних інститутів держави, способи їх взаємодії, основні прин­ципи, напрямки й механізм реалізації грошової політики, яку вони здійснюють.

Таким чином, з урахуванням викладених підходів під грошовою системою України слід розуміти організаційно-правову форму грошового обороту на її території.

Можна виділити два основні підходи до визначення змісту терміна «грошова система»:

а) у вузькому смислі — це сукупність державних грошових знаків та організація їх обігу;

б) у широкому сенсі під гро­шовою системою слід розуміти сукупний процес функціонування грошового обороту на території держави.

Як бачимо, структура грошової системи є похідною від її змісту, що має безпосереднє значення для законотворчої діяльності.

Елементи грошової системи:

1) грошова одиниця, в якій виражається вартість (ціна) товарів, робіт, послуг. У національних грошових одиницях ведеться облік вартості майна, у них позначається номінал грошей, які випускаються (емітуються) певною державою. В Україні відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

2) масштаб цін - нормативно закріплює зв'язок між грошима в обороті й дорогоцінним металом, який вони представ­ляли, що знаходило безпосередній вираз у формуванні державою правового механізму забезпечення кредитних грошей.

3) види державних грошових знаків (готівки) — банкнот (паперових) і монет (металевих)»;

Крім вищевказаних елементів у структурі грошової системи слід виокремити Національний банк України, який є емісійним центром та спеціальним органом, що здійснює регулювання грошового обороту в Україні, а також дві підсистеми: готівкового обігу та безготівкового обороту.