37.Источники бюджетного права Украины.

Отношения, возникающие в сфере бюджетной деятельности, регулируются нормами конституционного права, бюджетным постоянно действующим и периодическим законодательством и специальными нормативными актами, которые касаются бюджетной деятельности.

В Украине существует ряд специальных законов и нормативно-правовых актов, регулирующих бюджетные отношения. Так, согласно ст. 4 Бюджетного кодекса Украины такими нормативно-правовыми актами являются:

1)Конституция Украины;

2) Бюджетный кодекс Украины;

3) Закон о Государственном бюджете Украины;

4) другие законы, регулирующие бюджетные правоотношения, возникающие в процессе составления, рассмотрения, утверждения и исполнения бюджетов и рассмотрения отчетов о их исполнении, а также контроля за исполнением бюджетов всех уровней;

5) нормативно-правовые акты Кабинета Министров Украины, принятые на основе Бюджетного кодекса Украины и других выше указанных источников;

6) нормативно-правовые акты центральных органов исполнительной власти, принятые на основе Бюджетного кодекса Украины и других выше указанных источников;

7) решения органов Автономной Республики Крым, местных государственных администраций, органов местного самоуправления.

Среди вышеперечисленных источников базовыми являются Конституция Украины и Бюджетный кодекс Украины. 

38.Бюджет. Составные части бюджета.

Для выполнения задач и функций, определенных Конституцией, Украине нужны материальные средства, которые в условиях товарно-денежных отношений рыночной экономики имеют денежное выражение. Денежные средства нужны всем без исключения государствам, и они их получают из находящихся в их распоряжении централизованных фондов денежных средств — бюджетов.

Бюджет как централизованный фонд денежных средств, из которого на протяжении определенного времени можно финансировать потребности, связанные с повседневной деятельностью, необходим как государству, так и всем органам местного самоуправления, осуществляющим властные полномочия на определенной территории. Совокупность всех бюджетов, действующих на территории государства, составляет его бюджетную систему.

Для успешного функционирования каждому государству необходимо запланировать такое количество доходов, которые можно получить в централизованный фонд и которых бы хватило для финансирования первоочередных, приоритетных расходов, без покрытия которых ему не обойтись. Планировать на далекую перспективу трудно, поскольку поступления в бюджет — это часть национального дохода страны, поэтому необходимо планировать на определенный период, кода его можно подсчитать.

Стаття 13 Бюджетного Кодексу присвячена складовим частинам державного та місцевих бюджетів. Згідно з цією статтею бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Бюджетним кодексом передбачено, що бюджет може складатись (мати у своєму складі) із двох фондів: загальний фонд та спеціальний фонд.

Загальний фонд включає в себе чотири складові частини:

• всі доходи бюджету - загальнообов'язкові платежі (податки та збори), крім тих, що мають бути зараховані до спеціального фонду, тобто мають своє цільове призначення;

• всі видатки бюджету - ті видатки, які покриваються за рахунок виключно загального фонду бюджету;

• кредитування бюджету - здійснюється шляхом повернення кредитів до бюджету та шляхом надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості;

• фінансування загального фонду бюджету.

До спеціального фонду бюджету входять такі складові:

• доходи бюджету - ті доходи, які мають своє цільове (спеціальне) спрямування (призначення), та не стосуються доходів загального фонду бюджету. Також до доходів бюджету, що зараховуються до спеціального фонду, відносяться і власні надходження бюджетних установ;

• видатки бюджету - видатки, що здійснюються виключно за рахунок конкретно визначених (цільових) надходжень, тобто доходів бюджету спеціального фонду бюджету;

• кредитування бюджету - забезпечується наданням кредитів бюджету за рахунок конкретно визначених (цільових) надходжень до спеціального фонду бюджету;

• фінансування спеціального фонду бюджету.

Бюджетні установи мають право на власні надходження. Такі надходження є додатковими до коштів загального фонду бюджету, проте вони не включаються до нього. Власні надходження бюджетних установ включаються до спеціального фонду бюджету.

Між загальним фондом бюджету та спеціальним фондом бюджету може відбуватись передача певної суми коштів. Дана передача коштів може відбуватись виключно в межах бюджетних призначень (спеціальні бюджетні асигнування). Передача коштів між загальним та спеціальним бюджетами може відбуватись виключно шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про Державний бюджет України" або прийняттям рішення про місцевий бюджет чи прийняттям рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет. Що стосується передачі коштів Державного бюджету України, то необхідно враховувати положення частини 2 статті 57 Бюджетного кодексу України, норми якої встановлюють певні обмеження в передачі коштів Державного бюджету України, що пов'язані із завершенням відповідного бюджетного періоду.

Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та інші бюджетні установи не мають права створювати будь-які позабюджетні фонди. Однак, як виняток, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та інші бюджетні установи мають право відкривати позабюджетні рахунки в установах банків з метою розміщення на цих рахунках позабюджетних коштів.

Керівник місцевого фінансового органу має право за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради в межах поточного бюджетного періоду здійснювати на конкурсних засадах розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів, цінних паперів, емітованих Автономною Республікою Крим, відповідною міською радою, з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду.