65.Правовое регулирование финансов предприятий.

Фінанси підприємств представляють собою систему економічних відносин окремих суб’єктів господарювання стосовно формування, розподілу та використання фінансових ресурсів в процесі здійснення ними господарської діяльності.

Таким чином, об’єктом фінансів підприємств є економічні відносини, пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Суб’єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб’єкти господарювання, які є юридичними особами.

Функції фінансів підприємств:

1. Ресурсоутворююча ( передбачає формування в необхідному обсязі фінансових ресурсів з різних джерел для забезпечення поточної господарської діяльності і реалізації стратегічних цілей розвитку підприємств).

2. Розподільча ( передбачає оптимізацію пропорцій розподілу загальної суми сформованих фінансових ресурсів у розрізі окремих цільових фондів).

3. Контрольна (передбачає здійснення фінансового контролю за результатами операційної та інвестиційної діяльності підприємств, формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів у відповідності з плановими бюджетами).

Державне регулювання фінансової діяльності підприємств представляє собою процес нормативно-правової регламентації умов формування їх зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин і здійснення основних видів фінансових операцій.

1) регулювання фінансових аспектів створення підприємств різних організаційно-правових форм;

2) регулювання порядку формування інформаційної бази управління фінансової діяльності підприємств;

3) податкове регулювання;

4) регулювання порядку і форм амортизації основних засобів і нематеріальних активів;

5) регулювання кредитних операцій;

6) регулювання грошового обігу і форм розрахунків;

7) валютне регулювання;

8) регулювання інвестиційних операцій;

9) регулювання ринку цінних паперів;

10) регулювання операцій страхування на фінансовому ринку;

11) регулювання порядку і форм санації підприємств;

12) регулювання процедур банкрутства і ліквідації підприємств.

66.Правовое положение казенного предприятия.

Казенне підприємство — це таке унітарне підприємство, яке діє на базі відокремленої частини державної власності, що не підлягає приватизації, без поділу її на частки, створюється шляхом перетворення з державного підприємства (за наявності визначених законом умов) за рішенням Кабінету Міністрів України і входить до сфери управління органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном.

Основні риси казенного підприємства:

1) господарська організація унітарного типу;

2) функціонує на базі державного майна, що не підлягає приватизації;

3) створюється за рішенням Кабінету Міністрів України шляхом реорганізації у формі перетворення державних підприємств у разі, якщо останні відповідають одній із нижченаведених умов:

• здійснюють діяльність, що становить монополію держави;

• є природними монополістами;

• основним споживачем (понад 50 відсотків) продукції державного підприємства є держава;

4) функції власника майна (органу, уповноваженого управляти державним майном) щодо казенного підприємства виконує галузеве міністерство (відомство): затверджує статут казенного підприємства, призначає його керівника, здійснює контроль за додержанням положень статуту та ефективністю використання закріпленого за казенним підприємством державного майна; здійснює планування та фінансовий контроль за господарською діяльністю казенного підприємства, затверджує фінансовий план та план розвитку казенного підприємства; укладає з ним державні контракти на поставку продукції (виконання робіт, надання послуг) для державних потреб; визначає порядок використання чистого прибутку казенного підприємства шляхом встановлення обов'язкових нормативів розподілу такого прибутку; затверджує умови та фонд оплати праці з урахуванням умов, передбачених галузевою угодою;

5) діє на підставі статуту, що розробляється на основі затвердженого Кабінетом Міністрів України Типового статуту казенного підприємства, і має включати, крім загальних положень, положення про обов'язкову звітність казенного підприємства за встановленою Кабінетом Міністрів формою та відповідальність керівника підприємства за результати його господарської діяльності;

6) належить до підприємств-невласників: функціонує на базі державного майна, що закріплюється за казенним підприємством на праві оперативного управління, яке передбачає необхідність цільового (насамперед для виконання державного замовлення) використання майна із значним обмеженням повноважень щодо його розпорядження (казенне підприємство вправі розпоряджатися лише майном, що не належить до основних фондів), а також субсидіарну відповідальність держави за зобов'язаннями казенного підприємства (ця обставина виключає можливість визнання казенного підприємства банкрутом).