14. Учасники маркетингових комунікацій. (мк)

Учасниками МК є відправник та одержувач.

Відправник — це ініціатор МК, тобто сторона, яка надсилає звернення іншій стороні. Це може бути виробник товару, посередник, споживач, державна установа, місцева влада . Особливістю ролі відправника є те, що він опла­чує всі витрати на комунікацію; Одержувач – це сторона, котра отримує звернення виробника товару (посередника) та інформацію, яку воно містить. Одержувачі значно різняться за особистісними, культурними, освітніми, сімейними, соціальними та етнічними ознаками, що зумовл. їхню реакцію на отримане комунікативне повідомлення. Одержувачами можуть бути покупці, споживачі або посередники та радники. Покупців чи споживачів у МК спеціалісти розподіляють у такий спосіб: покупці товарів даного виробника, покупці товарів конкурентів, потенційні покупці (вони могли б купити, але поки цього не роблять із різних причин) та абсолютні неспоживачі (вони не мають можливості купити товари виробника або їм заважають якісь складні обставини). Розробляючи план МК, виробник має оцінити, скільки коштуватиме залучення нових покупців, утримання наяв­них, стимулювання торгової мережі. До радників також необхідно довести інформацію виробника та вжити певних заходів стимулю­вання, щоб заінтересувати їх у подальшому пропонуванні (або на­віть нав'язуванні) товарів виробника чи посередника.

16. Законодавство екон-но розвинутих країн щодо підприємництва та діял-ті маркет. Служб та їхніх підрозділів з мпк.

Норми морального (етичного) бізнесу є особливо актуальни­ми для людей, що працюють у сфері маркетингових комуніка­цій, які мають будувати взаємовідносини між виробником і споживачем коштом першого. Недостатня цивілізованість цих відносин може призвести до порушення прав споживача чи кон­куруючих підприємств.

У США маркетингові комунікації регулюються такими федеральними законами, як Закон про споживчі товари, медика­менти та косметичні засоби, Закон про відображення істини на упаковці та під час маркування товарів, Закон про безпеку спо­живчих товарів, Закон про визначення цін на споживчі товари, Закон про товарні знаки та ін. Крім того, діють стандарти на по­слуги рекламних агенцій, стандарти діял-ті рекламних аген­цій, творчий кодекс реклами, етичний кодекс реклами під час проведення політичних кампаній .

Роботу із законодавчого регламентування сфери маркетинго­вих комунікацій було посилено в усіх країнах, відколи функціо­нують Міжнар. торгова палата і Комісія з маркетингу, рекла­ми та розподілу (1971), цілями та завданнями якої стало уточнен­ня та просування техніки і практики маркетингу (з метою спри­яння зростанню міжнар. торгових потоків), а також вплив на процес розроблення й схвалення законодавства з маркетингу (з метою дальшої лібералізації міжнародної торгівлі). Нині наб­рали чинності такі кодекси, розроблені Міжнар. торговою палатою, з практики сприяння продажу товарів, з рекламної прак­тики, з директ-мейл та практики продажу прямими поштовими відправленнями, з практики прямого продажу .

Ці кодекси спочатку використовувались як інструменти само­дисципліни і були обов'язковими для виконання всіма країнами — членами Міжнар. торгової палати. Однак нині ними корис­т. і судові установи.

Згідно із Міжнар. кодексом рекламної практики до норм рекламної діял-ті належать благопристойність, чесність, прав­дивість, захист прав особистості, посилання на докази та свідчен­ня незаінтересованих осіб, можливість чіткої ідентифікації рек­ламного послання, гарантування безпеки користування товаром, заборона підриву або незаконного використ. доброго імені (репутації) конкуруючої фірми чи особи, а також використ. порівнянь з метою заведення в оману та інших методів недобросовісної конкуренції. Крім того, рекламне звернення не може імітувати рекламні послання інших фірм.

Однак найвищі вимоги ставляться до бізнесу (а МПК— це складова бізнесу) з боку моралі. На­віть з'явилися терміни «моральний бізнес» та «неморальний біз­нес», оскільки бізнес має не тільки давати зиск, а й базуватися на вічних цінностях, дотримання яких гарантуватиме цей зиск.

З метою поширення ідей та принципів морального бізнесу бу­ло створено Виконавчий керуючий фонд, який розробив кодекс «Десять заповідей ділової людини».