50. Філософські проблеми техніки. Філософський аналіз наслідків технократизму і технізації суспільства

Філософія техніки сформувалася не так давно, наприкінці 60-х рр. XX ст., коли техніці була приділена значна увага на міжнародних філософських конгресах і в наукових публікаціях.

Основною проблематикою її досліджень є не лише онтологічні й епістемологічні суперечки щодо сутності техніки, а й наслідки використання складних технічних систем, комп’ютерів й створення штучного інтелекту. Філософія техніки досліджує зв’язок суспільства і техніки, технізованого суспільства і природи, перспективи розвитку технічних засобів тощо.

Так, широко розглядаючи соціальні наслідки комп’ютеризації, західні філософи звертають увагу на істотну зміну не лише картини світу, а й практики державного управління, освіти, культури. Передбачається суттєва зміна соціальної структури суспільства, напрямів його розвитку. Водночас лунають застереження щодо відчуження людини внаслідок комп’ютеризації. Американський дослідник Г. Маклоен навіть попереджає про можливість виникнення «глобального села», де через комп’ютеризацію люди втрачатимуть соціальний статус, оскільки замкнуться у вузькому індивідуальному світі.

Проблеми співвідношення людини й техніки:

1. Проблема штучного інтелекту. Частина філософів із захопленням сприймає цю ідею, інші застерігають про можливість виходу машин з-під влади людей, на що вказує поява комп’ютерних вірусів, здатних до самовільного розмноження. Так, А Г. Дрейфус ототожнює спроможності комп’ютера з інтелектом людини.

2. Створено особливо багато праць, присвячених оцінці можливостей техніки (наприклад, у США над цим працюють В. Байєр, К. Парсел, Г. Партел, Г. Решер). Учені здійснюють пошук дійових методів контролю за надскладними технічними системами, а також роблять спроби попередження “інженерного ідіотизму” – допущення принципових помилок унаслідок ігнорування суттєвих технічних факторів.

3. Окрему групу проблем становлять “моделі обмеження” як людських потреб, так і технічних можливостей, з’ясування того, коли їх зростання приведе більше до шкоди, ніж до користі

Серед філософів, науковців, літераторів лунають заклики до “простого життя”, “повернення до первісного стану».

Техногенний вплив на природу, загальна екологічна криза, тотальне забруднення довкілля породили антисцієнтизм, представники якого доводять згубність впливу науки та техніки на людське буття. «Машинізація» майбутнього призведе до тоталітаризму, знеособлення індивідуальності. Про це писали у славетних антиутопіях Є. Зам’ятін («Ми»), О. Хакслі («О дивний новий світ»), Дж. Орвел («1984») та ін.

Таким чином, технічний прогрес з погляду філософів техніки (Ж. Эллюль), робить згубний вплив не тільки на навколишнє середовище, але і на те, як людина сприймає цей світ. Техніка, перетворюючись в самостійне цілісне середовище, переутворює наше сприйняття світу, вторгається навіть в область мистецтва.

Протилежну точку зору займає Х. Ортега-и-Гассет. Людина повинна зберігати зусилля, щоб присвятити їхній надлишок здійсненню неймовірного підприємства - реалізації свого буття у світі. Тому сама людина починається з розвитку техніки. ... і зміст, і причина техніки лежать за її межами, а саме у використанні людиною його надлишкових, вивільнених завдяки техніці, сил.

Однак, ріст техніки несе в собі не тільки позитивні сторони. Він послужив причиною чималої кількості сучасних конфліктів. Іншою характерною рисою взаємин людини і техніки є те, що вже не знаряддя служить людині, а людина є придатком машини.

Взаємодія техніки і суспільства у своїх роботах розглядав і Мартін Хайдеггер. Небезпека техніки для людини полягає насамперед не в знищенні існування людини, а в перетворенні його сутності.

Торкався цього питання і видний німецький філософ Карл Ясперс. Як природа змінює свій вигляд під впливом техніки, такою є і зворотна дія технічної діяльності на людину.