92. Види та статус суб’єктів федерації у рф.Конституційні основи територіального устрою росії

Стаття 1 Конституції РФ встановлює, що Російська Фе­дерація — Росія — є демократична федеративна правова держава з республіканською формою правління. У наш час до складу федерації входить 21 республіка — суб'єкт федерації.

Республіка у складі Російської Федерації — це унітарна демократична держава, що має всю повноту дер­жавної влади на своїй території, крім тих повноважень^ які входять до виключної компетенції Російської Федерації. За формою правління у наш час усі республіки Російської Фе­дерації є президентськими.

Кордони між республіками можуть бути змінені за їх взаємною згодою. Кожна республіка має свою Конституцію. Республіки приймають Конституції самостійно і не по­требують затвердження вищими органами федерації. Повноваження республік закріплюються у Конституції Російської Федерації і в Конституціях республік.

До складу федерації входять шість країв, 40 областей і два міста федеральною значення — Мо­сква і Санкт-Петербург. Ці суб'єкти є державно-територіаль­ними утвореннями. їх конституційно-правничий статус за­кріплюється Конституцією федерації та статутом, який прий­мається законодавчим органом суб'єкта Російської Федерації. Це — нові суб'єкти федерації, які не були відомі дотеперішній федерації. Утворення таких суб'єк­тів обумовлено тією роллю, яку вони відіграють у політично­му та економічному житті федерації.

Краї, області, міста федерального значення мають свою територію, яка не може бути переглянута без їхньої згоди. Статут краю, області, міста федерального значення за­кріплює судову.

93. Конституційні засади адміністративно-територіального устрою земель та місцевого самоврядування у фрн

Німеччина складається із 16 земель. Землі також мають свої конституції, виборний законодавчий орган - ландтаг (у 15 землях - однопалатний, а в Баварії - двопа­латний) - уряд здійснює свою роботу на чолі з прем'єр-міністром. Федеральні землі не є провінціями, це - держави з власною державною владою. Вони мають власну конституцію землі, яка повинна відповідати засадам республіканської.

Комунальне самоврядування як символ громадської свободи має в Німеччині традицію. Усі міста, общини І райони повинні бути демократич­но організованими. Комунальне право є справою земель; з істо­ричних причин комунальні конституції в різних землях значно відрізняються одна від одної. Проте практика самоврядування у всіх федеральних землях схожа.

Право самоврядування охоплює, передусім, місцевий громад­ський транспорт у межах комун, місцеве будівництво шляхів, за­безпечення електроенергією, водою, газом, каналізацію, містобу­дівне планування. Сюди належать також будівництво і утриман­ня шкіл, театрів І музеїв, лікарень, спортивних закладів і басейнів. До компетенції общин належать також освіта дорослих і догляд за молоддю. Доцільність і прибутковість своїх дій кожна община визначає самостійно. Багато місцевих завдань не до снаги общи­нам і малим містам; вони можуть виконувалися районом і вищою територіальною одиницею. Також район є час­тиною комунального самоврядування. Більші міста не належать до жодного району, вони «вільні від районів.