22. Моделі організації конституційного контролю у зарубіжних країнах

Конституційний контроль здійснюється загальними державними органами – глава держави, парламент, уряд… – і спеціалізованими органами конституційного контролю.

У цьому зв'язку конституційний контроль буває політичний і судовий.

Розрізняють два різновиди судового конституційного контролю, які умовно називаються американським та європейським.

За американською системою, конституційність законів та інших актів перевіряють суди загальної юрисдикції. Особливістю цього конституційного контролю є те, що при розг­ляді судом справи будь-яка із сторін може заявити про неконституційність застосовуваного закону.

Європейська система конституційного контролю передбачає заснування спеціальних судових або квазісудових органів конституційного контролю. Такими органами є Конституційні Суди, Конституційний.

У деяких країнах при здійсненні конституційного контролю нарівні зі спеціальними органами використовуються та­кож окремі елементи системи загальних судів.

Парламентський спосіб застосовується у порівняно невеликій кількості зарубіжних країн. Так, у Німеччині члени фе­дерального Конституційного Суду обираються у рівній кількості (по вісім) бундестагом та бундесратом.

У більшості зарубіжних країн застосовується змішаний спосіб, за якого у формуванні органів конституційного конт­ролю беруть участь представники різних гілок влади або самостійно, або сумісно.

23. Європейська модель конституційного контролю

Іншою моделлю організації конституційного контролю є так звана європейська або австрійська модель. її характеризує наявність у державно­му механізмі спеціалізованого судового органу, відокремленого від судів за­гальної юрисдикції. Головним завданням цього органу — конституційного суду — є оцінка конституційності законодавчих актів, хоча він наділений і рядом інших повноважень. Поряд з конституційним судом можуть існу­вати й інші спеціалізовані суди, але саме він має найбільший авторитет.

Так, у ФРН крім федерального верховного суду і федерального кон­ституційного суду існують федеральний адміністративний суд, федераль­ний фінансовий суд, федеральний суд у сфері трудових відносин і федераль­ний суд із соціальних питань. Згідно зі ст. 92 Основного закону, всі вони разом з судами земель здійснюють судову владу. Але найбільш престижним є членство саме в конституційному суді.

Видатну роль в обгрунтуванні європейської моделі організації кон­ституційного контролю відіграв відомий теоретик права Ганс Кельзен. Він був і одним з творців конституційного суду в Австрії. Це пояснює, чо­му відповідну модель іноді називають «кельзенівеькоют. За цією модел­лю контрольні повноваження належать єдиному органу конституційної юстиції, який звичайно не має ієрархії підпорядкованих йому органів. Проте у ФРН та Югославії, крім федерального конституційного суду, в більшості суб'єктів федерації також створені конституційні суди. В Росії в окремих суб'єктах-республіках також діють конституційні суди.