85.Виборча система сполучених штатів америки.

В США палата представників складається з 435 конгресменів. Кожний штат представлений в нижній палаті залежно від розміру штату. В компетенцію урядів штатів входить розподіл округів, а також визначення типу округу – одномандатного чи багатомандатного. В США перед загальними виборами проводиться первинне голосування.

За цією системою виборці можуть обирати кандидатів зі списків, запропонованих республіканцями або демократами. В США партійна приналежність закріплюється лише словесною декларацією, ніякого офіційного членства в партіях не існує. Як правило, виборча активність в попередніх виборах значно нижча, ніж на загальних. Загальні вибори в США проводяться за мажоритарною системою відносної більшості, тобто обраним вважається той кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів з-поміж інших.

Якщо два кандидати отримують рівну кількість голосів, проводяться повторні вибори. В Сполучених Штатах у виборах застосовується така процедура як тимчасовий поділ на округи, тобто окреслення меж виборчих округів у такий спосіб, щоб вони навмисно створювали перемагаючу відносну більшість. Така процедура має назву “передвиборні махінації” або “джеррімандерінг”. Цей метод набув в США законності на основі рішення суду, оскільки він забезпечує етнічне представництво (для афроамериканців і для іспаномовного населення).

86.Виборча система франції.

У Франції обираються глава держави, обидві палати парламенту, а також органи регіонального і місцевого управління. Основоположні принципи французького виборчого права, а також чіткі вказівки на деякі аспекти виборчої системи закріплені в Конституції Франції 1958 року. Основним джерелом виборчого права країни є Виборчий кодекс, до якого примикають ще декілька законів. Питання виборчого права регулюються також великим числом декретів уряду і циркулярів, що видаються міністрами. Багато уточнюючих положень виборчого права, тлумачення норм, що діють, містяться у рішеннях найвищого органу конституційної юстиції Франції – Конституційної ради.

При виборах президента республіки застосовується двотурова мажоритарна система з голосуванням по одномандатним округах на основі принципу, згідно якого кожен депутат повинен представляти рівне число виборців. На виборах Національних Зборів використовується також мажоритарна система з голосуванням по одномандатних округах. Складністю відрізняється порядок обрання верхньої палати французького парламенту – Сенату, що обирається за допомогою непрямих трьохступеневих виборів.

Тртрьохступенева структура виглядає приблизно таким чином: виборці обирають основну частину колегії муніципальних радників, останні – делегатів, і потім проводяться вибори сенаторів. До складу цієї колегії входять депутати Національних зборів, члени показних зборів регіонів і департаментів, делегати муніципальних рад. Голосування проводиться по департаментах. У тих департаментах, де обирається три або більш за членів верхньої палати французького парламенту, застосовується пропорційна система, в останніх – двотурова мажоритарна. Таким чином, по пропорційній системі обирається 224 сенатори з 321.