47. Конституційно-правовий статус глави держави у Франції

Разом з Урядом Президент Республіки утворює центральну виконавчу владу, він стежить за додержанням Конституції, забезпечує своїм арбітражем нормальне функціонування державних інститутів, спадкоємність держави, вживає заходів щодо забезпечення її територіальної цілісності, забезпечує дотримання міжнародних угод і договорів.

Президент Республіки обирається шляхом загального, прямого, рівного і таємного голосування. Строк повноважень Президента — 5 р. Обмежень для переобрання не існує. Кандидат у Президенти повинен задовольняти всі вимоги, що ставляться до осіб, які обираються в Парламент.

Згідно Конституції існує дві основні групи повноважень:

До першої групи особистих повноважень Президента належать:

1. Право розпуску Національних зборів. 2. Право призначати Прем'єр-міністра і за його поданням інших членів Уряду; а також відкликати їх. 3. Право за пропозицією Уряду під час сесії парламенту або за спільною пропозицією обох палат передавати на референдум будь-який законопроект 4. Право звертатися з посланнями до палат на їх роздільних засіданнях. 5. Право за своїм розсудом головувати в Раді міністрів. 6. Право вводити в країні надзвичайний стан. 7. Право звернення в Конституційну раду із запитами і призначення однієї третини його членів. 8. Президент — глава Збройних сил, він головує у вищих радах і комітетах Національної оборони. 9. Право помилування.

До повноважень Президента, що потребують контрасигнатури прем'єр-міністра або окремих членів Уряду, належать: скликання парламенту на надзвичайну сесію; підписання декретів і ордонансів, прийнятих Радою міністрів; призначення вищих цивільних і посадових осіб та їх усунення; ратифікація окремих міжнародних договорів.

48. Конституційно-правовий статус глави держави у фрн. Порядок обрання

Главою держави у Федеративній Республіці Німеччині є федеральний Президент. Він обирається строком на 5 р. Федеральними зборами — конституційним органом, який скликається лише з цією метою і складається з депутатів бундестагу, а також рівної їм кількості делегатів, що обираються парламентами земель. Президент обирається більшістю голосів Федеральних зборів. Дозволяються одноразові перевибори.

Федеральний президент представляє Федеративну Республіку Німеччину з точки зору міжнародного права. Він укладає від імені федерації договори з іноземними країнами, акредитує і приймає послів. Сама зовнішня політика є справою федерального уряду. Президент призначає і звільняє "федеральних суддів, урядовців федеральних установ, офіцерів і унтер-офіцерів. Він може милувати злочинців. Він перевіряє конституційне ухвалення законів, після чого вони публікуються у Ціснику Федеральних законів.

Він пропонує бундестагу кандидата на посаду федерального канцлера та призначає і звільняє за пропозицією канцлера федеральних міністрів. Якщо заява федерального канцлера виявити йому довіру не має згоди бундестагу, то федеральний президент за пропозицією канцлера може розпустити бундестаг. Федеральний президент своєрідно уособлює єдність політичного устрою держави. Він стоїть за партійними межами і символізує все те, що єднає державу Більшість актів президента повинні бути контрасигнованими головою уряду або відповідними міністрами, які несуть за них відповідальність.