76. Види виборчих систем у зарубіжних державах

Виборча система — це встановлений конституцією і законодавством порядок визначення результатів виборів. мажоритарні, пропорційні і змішані виборчі системи.

Виборчі системи, в основу яких покладений принцип більшості, називаються мажоритарними. Є дві головні їх форми. Мажоритарні виборчі системи абсолютної більшості, за якими обраним вважається той кандидат, який одержав 50 % встановленої в законі або загальної кількості поданих в окрузі голосів і ще один голос, Недолік ― голоси, подані за переможених кандидатів, фактично пропадають.

За правилами мажоритарних систем відносної більшості, обраним у виборчому окрузі визнається той кандидат, який набрав більше голосів, ніж кожний окремий його конкурент, хоча це і становить менше половини всіх поданих в окрузі. Мажоритарні виборчі системи відносної більшості завжди результативні.

Пропорційні системи. грунтуються на відповідності завойованих партією депутатських мандатів кількості одержаних нею на виборах голосів. Вибори за пропорційними системами проводяться в багатомандатних округах.

Змішані системи, яким властиві елементи мажоритаризму і пропорціоналізму. Кожному виборцю надається два бюлетені. Один подається за конкретного кандидата, другий — за список політичної партії.

77. Мажоритарна виборча система: поняття, види, політико-правові особливості застосування

Мажоритарна система – сис­тема визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) отримують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються не обраними.

Розрізняють три основних різновиди мажоритарної сис­теми: абсолютної, відносної та кваліфікованої більшості.

Відповідно до мажоритарної системи абсолютної біль­шості для обрання особи необхідна абсолютна більшість по­даних по округу голосів (50% +1).

Мажоритарна виборча система має ряд недоліків. Пер­ший полягає у тому, що голоси, подані за кандидатів, які заз­нали поразки, пропадають. У наведеному прикладі кандидат В після обрання представлятиме 8100 виборців, що проголо­сували за нього. Другий недолік цієї системи полягає у тому, що вона вигідна лише для великих партій. Третій недолік — у тому, що вона нерезультативна.

За мажоритарною системою відносної більшості обраним вважається той кандидат (чи список кандидатів), який набрав голосів більше, ніж кожний окремо, якщо навіть ця більшість була менша за половину.

Сутність мажоритарної системи кваліфікованої більшості полягає у тому, що при визначенні результатів голосування обраним вважається кандидат, який набрав таку кількість голосів від виборчого корпусу округу, яка водночас перевер­шує кількість голосів кандидата будь-якої іншої партії і напе­ред установлену чисельність або дорівнює їй.

78. Мажоритарно-пропорційна (змішана, нетипова) виборча система: зміст, особливості застосування

Змішана система – система визначення результатів виборів, яка передбачає поєднання у собі елементів мажоритарної та пропорційної систем. Використовується у понад 20 країнах світу.

Одним із найпоширеніших варіантів змішаної системи є рівне комбінування, що передбачає обрання половини депутатів мажоритарним шляхом, а іншої – пропорційним. Так обираються парламенти ФРН, Литви, Болгарії, Грузії, України.

Але існують і інші: а) система з єдиним голосом (у багатомандатному окрузі виборець голосує лише за одного кандидата, а не за список); б) система з обмеженим голосуванням (виборці мають право обирати кількох кандидатів з одного бюлетеня, але їх має бути менше ніж кількість місць для заповнення (вибори в Україні до обласних рад); в) кумулятивна система (виборець має стільки голосів стільки мандатів у окрузі і він може їх поділили між усіма кандидатами, а може віддати всі свої голоси одному кандидату.