82.Виборча система великобританії.

У Великобританії обираються нижня палата Парламенту – Палата громад (єдиний виборний представницький орган), представницькі органи Шотландії, Уельсу і Північної Ірландії, місцеві органи (ради адміністративних графств, міст-графств, муніципальних і немуніципальних міст і прибутків). Тут також використовується мажоритарна система відносної більшості.

На даному етапі виборчий процес у Великобританії регулюється Законом про народне представництво 1983 р., що консолідував цілий ряд законодавчих актів, Актом про політичні партії і референдуми 2000 р., Актом про вибори 2001 р., який вніс істотні зміни до виборчого законодавства Великобританії.

Право бути зареєстрованим як виборець на парламентських виборах і на виборах місцевого управління надається громадянам Співдружності і громадянам республіки Ірландія, що є резидентами виборчого округу або його частини, не позбавленим законного права голосувати і що досяг необхідного для голосування віку.

Активним виборчим правом, поряд з психічнохворими і особами, засудженими до позбавлення волі, не володіють пери і пэрессы (окрім перів Ірландії), що засідають в палаті лордів. Вибори проводяться по одномандатних округах на основі мажоритарної системи відносної більшості.

В даний час Великобританія знаходиться в періоді реформ, ініційованих лейбористським урядом; поряд з процесом деволюции і реформою палати лордів, направленої на демократизацію формування цієї палати, йде реформа виборчої системи – перехід від виключно мажоритарної системи, традиційної для Великобританії, до змішаної.

83. Загальна характеристика виборчої системи Польщі

Пропорційну систему в Польщі було започатковано у 1991 р. За нею виборці вибирають депутатів до двох палат: нижньої – Сейму (460 депу-татів) та верхньої – Сенату (100 депутатів). Депутати Сейму вибираються за багатомандатними округами, а до Сенату вибирають за одномандатними округами.

В Республіці Польща виборчі процедури викладено в чотирьох законах про вибори: президента, парламенту, місцевих органів влади і референдуму.

Склад дільничної комісії в Польщі налічує до 10 осіб, дев’ять з яких визначаються шляхом відкритого жеребкування з числа представників партій, громадських організацій, громадян. Лише один член комісії при- значається від органу влади – як спеціаліст з виборчого права.

З метою подолання політичної фрагментації у травні 1993 р. у Польщі було запроваджено досить високий поріг для партій – 5 %, а для партійних об’єднань – 8 %.

Сьогодні обговорюється питання зниження порогу для партій до 3 %, що повинно запобігти монополізації політичного простору двома-трьома найбільшими політичними силами.

84. Виборче право і виборчі системи рф.

Нинішня російська виборча система виникла в результаті реформи 1993-1995 років.

Не наділені правами обирати й бути обраними громадяни, визнані судом недієздатними, і які перебувають у місцях позбавлення волі.

Активне виборче право громадяни РФ отримують з 18 років, а пасивне, чи право на обрання до Державної думи з 21 року, але в посаду Президента з 35 років, за умови десятирічного постійного проживання у країни. Участь у виборах є добровольною.

Вибори президента Російської Федерації поводятся з єдиного федеральному виборчому окрузі, який включає всю територію країни.

У Держдуму обираються 450 депутатів, 225 – по одномандатних округах (1 округ – один депутат) і 225 по федеральному виборчому округу, пропорційно кількості голосів, поданих федеральні списки кандидатів у депутати, висунуті виборчими об'єднаннями і блоками. У першому випадку обирається скоріш особистість, у другому партія, блок партій чи інше громадське объединение. У Російській Федерації діє змішана виборча система. У одномандатні округи вибори здійснюються на основі мажоритарної системи відносної більшості.

У федеральному окрузі відбір ведеться за пропорційному принципу, але пропорційність ця стосується лише тих партій, які перейшли 5%-й бар'єр.

Отже, у російській виборчій системі представлені два протилежні за впливом на партійну систему типу виборчих правил. Списочна система з максимальною величиною округу повинна забезпечувати високий рівень пропорційності під час розподілу місць на основі здобутих голосів, і тим самим посилювати фрагментацію. Під час перебування чергу, система простої більшості з мінімальним розміром округу обмежує рівень пропорційності зменшує число партій.