26. Дострокове припинення повноважень парламентів

Конституції зарубіжних країн закріплюють термін повноважень парламенту, протягом якого він виконує покладені на нього функції. Цей термін залишається незмінним або може тривати, скорочува­тися за власним рішенням або рішенням глави держави чи уряду.

Конституція Австрії надала Національній раді права прийма­ти рішення про свій розпуск до закінчення строку повноважень на основі звичайного закону. Право розпуску парламенту в цілому чи нижньої його палати належить главі держави або уряду за виняткових обставин.

У конституціях деяких країн указані підстави для розпуску парламенту. Шведський Ригсдаг розпускається главою держави, якщо він чотири рази відхилив пропозицію Тальмана Ригсдагу про обрання прем'єр-міністра. Генеральні кортеси Іспанії розпускаються королем, якщо протягом двох місяців після першого голосування жоден з кандидатів па посаду глави уряду не дістав довіри Конгресу.

Підставою для розпуску президентом Народних зборів Бол­гарії є неможливість сформувати Раду Міністрів як представни­ка третьої парламентської групи. У цьому разі президент призна­чає службовий уряд, розпускає Народні збори та призначає нові вибори.

Президент Республіки Польща може розпустити Сейм, якщо той протягом трьох місяців не прийняв закон про бюджет. Президент Німеччини може розпустити Бундестаг у випадку необрання федерального канцлера.

Цілі дострокового розпуску парламенту: подолання кризи у діяльності парламенту, намагання од­нопартійного чи коаліційного уряду використати політичну обста­новку, що склалася, для зміцнення своєї позиції.

27. Парламентська відповідальність урядів у зарубіжних державах

Політичну відповідальність уряду перед парламентом нерідко називають парламентською відповідальністю, пов’язуючи це її визначення з тим, що всі відповідні процедури відбуваються у представницькому органі. Можливість такої відповідальності припускається в країнах з парламентарними та змішаною республіканською формами правління. В президентських республіках кабінет несе політичну відповідальність перед президентом, який може відправити у відставку міністрів при несхваленні їхніх дій.

Феномен парламентської відповідальності уряду у змішаних республіках на практиці конкретизується як відповідальність вищого органу у системі органів виконавчої влади — кабінету міністрів — перед парламентом, як відмова у довірі до кабінету або його членів з боку більшості депутатів парламенту, що має наслідком відставку всього кабінету або його окремих членів.

Механізм парламентської відповідальності уряду, що полягає у голосуванні за довіру чи недовіру урядові, має ефективне застосування за наявності декількох передумов: ідентифікації виборцями політичних партій, що змагаються на виборах і утворюють парламентські фракції, чіткого політичного зв’язку між цими партіями і членами кабінету, попереднього схвалення парламентом програми дій уряду, можливості притягнення уряду до відповідальності лише у разі невиконання ним положень цієї програми або виникнення в подальшому істотно важливих розбіжностей у підходах до цієї програми між урядом і більшістю депутатів парламенту;

Головна рольова функція парламентської відповідальності уряду полягає в оптимізації взаємодії між законодавчою і виконавчою гілками влади.