Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
5_Sots_vidpovidalnist_biznesa.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
78.34 Кб
Скачать

КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

  1. Еволюція концепції соціальної відповідальності бізнесу.

  2. Дискусії про соціальну відповідальність.

3. Основні підходи.

1. Еволюція концепції соціальної відповідальності бізнесу

Американський історик Э. Лейтон-мл. відносить зародження концепції соціальної відповідальності бізнесу до кінця XIX-початку XX в. Первісне поширення вона одержала в середовищі американських інженерів, що бачили в демонстрації "великого почуття соціальної відповідальності" шлях до підвищення соціального престижу своєї професії. Через якийсь час зазначену концепцію почали зв'язувати з бізнесом. В 20 - х роках в американських ділових колах широке поширення одержала концепція "служіння", відповідно до якої фірми повинні мати й іншу мету, крім "роблення грошей". Діяльність заради цих цілей, що не мають відношення до прибутку, була об'єднана одним поняттям - "служіння".

Концепція "служіння" виявилася недовговічною (через як її недостатню ясніть й пропрацьованість, так і складне економічне становище наприкінці 20-х років) і поступово втратила свою популярність у ділових колах. У наступні два десятиліття на зміну їй приходить концепція "соціальної відповідальності", що спочатку мала переважно теоретичний характер, а після другої світової війни поширилася й у ділових колах. Основу сучасного підходу до соціальної відповідальності корпорацій заклала опублікована в 1953 р. книга американського економіста Говарда Боуена "Соціальна відповідальність бізнесмена", де автор сформулював доктрину соціальної відповідальності як обов'язок бізнесменів проводити ту політику, приймати ті рішення і йти тими напрямкам діяльності, які бажані з погляду цілей і цінностей суспільства.

У багатьох відносинах поняття корпоративної соціальної відповідальності є мостом між макро- і мікрорівнем прийняття етичних рішень. В економічній теорії рішення на рівні фірми прийнято відносити до мікрорівня (мікроекономіка), але в етиці бізнесу цілком обґрунтовано їхній розгляд на деякому проміжному рівні. Це пов'язане з тим, що, як правило, важливу роль у розвитку й підтримці корпоративної соціальної відповідальності грає держава (у залежності, звичайно, від того, як розуміти корпоративну соціальну відповідальність). І навпаки: рішення фірми, що стосуються соціальних проблем, можуть у певних випадках впливати на державну політику. Більше того, в області соціальної відповідальності часто спостерігається свого роду "демонстраційний ефект". Інакше кажучи, яка-небудь фірма діє настільки гідним чином, що створює певну етичну тенденцію, яку наслідують інші. Так, фірма Johnson and Johnson миттєво відреагувала на випадки отруєння "Тайленолом", одним зі своїх медичних препаратів, у Чикаго, оголосивши заборону на його використання в масштабі країни. Це сприяло встановленню більше високого рівня відповідальності за продукцію в інших фармацевтичних компаніях. Отже, представляється виправданим розглядати корпоративну соціальну відповідальність як свого роду міст між макро- і мікрорівнем прийняття етичних рішень.

Одне із найдискусивниших питань в етиці бізнесу — питання про те, чи є корпорації морально відповідальними суб'єктами. Іншими словами, чи має бізнес прагнути до чого-небудь, крім максимізації прибутку. Чи є в бізнеса обов'язки перед суспільством, такі, наприклад, як забезпечення зайнятості, усунення дискримінації, недопущення забруднення навколишнього середовища й т.п.? У спеціальній літературі ця проблема була названа проблемою корпоративної соціальної відповідальності.

Соціальна відповідальність на відміну від юридичної має певний рівень добровільного відгуку на соціальні проблеми з боку організацій. Цей відгук має місце стосовно того, що лежить поза вимогами, обумовлених законом або регулювальними органами, або ж понад ці вимоги. До проявів соціально відповідального поводження відносять: добродійність; розвиток корпораціями соціальних програм, спрямованих на підтримку місцевого співтовариства; додаткове (тобто понад передбачений законом) інформування зацікавлених осіб про продукцію компанії; добровільне зняття своєї продукції у випадку її можливої небезпеки для споживача й ін.

18 липня 1984 р. в один з ресторанів McDonald's у мексиканському містечку Сан-Ісідро, розташованому на американсько-мексиканському кордоні, увірвалася збройна людина. Вона відкрила вогонь по відвідувачам, персоналу й випадковим перехожим. Перш, ніж його вдалося знешкодити, злочинець встиг застрелити 21 людину. Корпорація McDonald's негайно відреагувала на цю надзвичайну подію: на кілька днів була повсюдно припинена рекламна кампанія, був негайно внесений 1 млн. дол. у фонд жертв трагедії.

Вище керівництво компанії вилетіло в Сан-Ісідро й особисто було присутнє на похоронах загиблих. Було вирішено закрити цей ресторан і безоплатно передати місту приналежні компанії сусідні території. Через якийсь час на цьому місці виник парк. Соціально відповідальне поводження корпорації істотно підвищило її імідж і привело до того, що її ім'я перестали асоціювати із трагедією в Мексиці, а сама компанія показала себе зразком етичного поводження в складній ситуації.

Колумбійський університет (США) заснував премію за досягнення фірм в області соціально відповідального поводження. Серед власників цієї почесної нагороди - фірма Levy Strauss, найбільший у світі виробник одягу, на 140 підприємствах якої в усім світі трудяться близько 44 тис. людей. Фірма виділяє 2,4% свого прибутку на благодійні цілі. Значна частина цієї суми йде на соціальні програми в тих місцевостях, у яких фірма веде свої операції. Наприклад, створення організацій, що допомагають испаномовним американцям у штаті Н’ю-Мексико; організація сирітського притулку в Аргентині; буравлення свердловин і поставка насосів для філіппінського рибацького села з метою забезпечення жителів питною водою; створення добровільних загонів медичної допомоги, а також суспільних клінік у ряді міст.