2. Дискусії про соціальну відповідальність

Суперечки про ролі бізнесу в суспільстві породили численні аргументи "за" й "проти" соціально відповідального поводження корпорацій. Розглянемо можливі позиції сторін.

Аргументи на користь соціальної відповідальності

1. Створюються сприятливі для бізнесу довгострокові перспективи. Соціальні дії фірм поліпшують життя місцевого співтовариства або усувають необхідність державної участі. У суспільстві більше благополучному із соціальної точки зору благополучні умови й для бізнесу. Крім того, навіть якщо короткострокові витрати у зв'язку із соціальною дією високі, у довгостроковій перспективі вони можуть стимулювати прибуток, оскільки в споживачів, постачальників і місцевого співтовариства формується більше привабливий імідж компанії.

2. Зміна потреб й очікувань широкої публіки. Пов'язані з бізнесом соціальні очікування змінилися з 60-х років. Щоб звузити розрив між новими очікуваннями й реальним відгуком компаній, їх залучення у рішення соціальних проблем стає й очікуваної, і необхідної.

3. Наявність ресурсів для надання допомоги в рішенні соціальних проблем. Оскільки бізнес має у своєму розпорядженні значні людські й фінансові ресурси, йому варто було б передавати їх частину на соціальні потреби.

4. Моральне зобов'язання поводитися соціально відповідально. Компанія є членом суспільства, тому норми моралі також повинні управляти її поводженням. Подібно індивідуальним членам суспільства, компанія повинна діяти соціально відповідальним образом і сприяти зміцненню моральних основ суспільства. Більше того, оскільки закони не можуть охопити всі випадки життя, компанії повинні виходити з відповідального поводження, щоб підтримувати суспільство, засноване на впорядкованості й законності.

Аргументи проти соціальної відповідальності

1. Порушення принципу максимізації прибутку. Напрямок частини ресурсів на соціальні потреби знижує вплив принципу максимізації прибутку. Компанія поводиться найбільшою мірою соціально відповідально, зосереджуючи тільки на економічних інтересах і залишаючи соціальні проблеми державним установам і службам, благодійним інститутам і просвітительським організаціям.

2. Витрати на соціальне залучення. Кошти, що направляють на соціальні потреби, є для підприємства витратами. В остаточному підсумку ці витрати переносяться на споживачів у вигляді підвищення цін.

3. Недостатній рівень звітності перед громадськістю. Оскільки керуючих не вибирають, вони не є безпосередньо підзвітними широкої громадськості. Ринкова система добре контролює економічні показники компаній і погано - їх соціальну залученість. Доти поки суспільство не розробить порядок прямої звітності йому компаній, останні не будуть брати участь у соціальних діях, за які вони не вважають себе відповідальними.

4. Брак уміння розв'язувати соціальні проблемы. Персонал будь-якої компанії найкраще підготовлений до діяльності в сферах економіки, ринку й техніки. Він позбавлений досвіду, що дозволяє робити значимі внески в рішення проблем соціального характеру. Удосконалюванню суспільства повинні сприяти фахівці, що працюють у відповідних державних установах і благодійних організаціях.