- •1.Поняття і структура світогляду
- •2.Міф я історично перший тип світогляду
- •3. Специфіка релігії як історичного типу світогляду
- •4. Особливості наукового світогляду
- •5. Філософія як теоретична основа світогляду
- •6. Функції філософії:
- •7. Філософія ведизму
- •8.Ортодоксальна система філософії Індії
- •9.Неортодоксальні школи індійської філософії
- •10. Витоки давньогрецької філософії
- •11. Загальна характеристика до Сократівського періоду в розвитку античної філософії
- •12. Натурфілософія Мілетської школи
- •13. Філософія Геракліта Ефейського.
- •14. Піфагор та філософія піфагорійців
- •15. Вчення про буття та пізнання у філософії еліатів.
- •16. Апорії Зенона.
- •17. Атомістика Левкіпа-Демокріта.
- •18. Загальна характеристика грецької класичної філософії
- •19. Філосовські погляди софістів
- •20. Філософія Сократа
- •21. Вчення Платона про ідеї.
- •22. Вчення Платона про державу.
- •23. Філософія Арістотеля.
- •24. Загальна характеристика елліністично-римської філософії.
- •25. Епікуреїзм.
- •26. Стоїцизм.
- •27. Античний скептицизм.
- •28.Неоплатонізм.
- •29.Загальна характеристика філософії патристики
- •30.Систематизація християнського вчення у спадщині Орігена
- •31.Донікейська патристика. Тертулліан
- •32.Нікейський собор та його роль у формуванні християнських догматів
- •33.Діонісій Ареопагіт. Апофатична та катафатична теологія
- •34.Філософська Спадщина Августина Аврелія; основні філософські ідеї.
- •35.Філософська спадщина Северина Боеція
- •36.Схоластика як історико-культурне явище західно-християнського Середньовіччя
- •37.Іоанн Скот Еріугена. Вчення про чотири природи
- •38.Дискусія про універсалії та її місце в історії середньовічної філософії
- •39.Філософія Ансельма Кентерберійського
- •41. Філософські погляди Фоми Аквінського: розум і віра.
- •42. Номіналістична філософія Вільяма Оккама. «Бритва Оккама».
- •43. Головні риси та основні напрямки розвитку філософії Відродження.
- •44. Неоепікуреїзм Лоренцо Вала
- •46. Філософський панентеїзм Джордано Бруно.
- •47.Філософська антропологія Мішеля Монтеня.
- •48.Гуманістична концепція
- •49. Політична філософія Нікколо Макіавеллі. Біографія
- •50. Соціальні утопії доби Відродження. Томас Мор і Томмазо Кампанелла.
- •51. Загальна характеристика філософії Нового часу.
- •52. Вчення Френсіса Бекона про ідоли людського розуму.
- •53. Індуктивний метод дослідження Френсіса Бекона та його особливості.
- •54. Основи раціоналістичної методології Рене Декарта. Дедуктивний метод.
- •55. Джон Локк. Критика теорій «вроджених ідей».
- •56. Політична філософія т. Гоббса.
- •57. Вчення б. Спінози про єдину субстанцію.
- •58. Філософія Дж. Берклі.
- •59. Філософія д. Юма.
- •60. Філософія французького Просвітництва
- •61. Класична німецька філософії в системі світової філософії.
- •62. Філософія і. Канта.
- •63. Філософія й. Г. Фіхте
- •64. Філософія ф. В. Й. Шеллінґа
- •65.Філософія ґ. В. Ф. Геґеля
- •66 Антропологічна філософія л. А. Фоєрбаха
- •67. «Життєва» філософія а. Шопенгауера.
- •68. Філософія Фрідріха Ніцше.
- •69 Психоаналіз з. Фрейда.
- •70 Екзистенційна філософія.
- •71 Феноменологія е. Гуссерля.
- •72 Філософські погляди м. Гайдеґґера.
- •73. Філосовська герменевтика г.-г. Гадамер
- •74. Філософія л. Віттгенштайна
69 Психоаналіз з. Фрейда.
Історія психоаналізу бере свій початок в 1880-тих роках у Відні, коли Зігмунд Фрейд працював над розробкою більше ефективного способу лікування неврологічних та істеричних захворювань. Вперше термін «психоаналіз» був використаний Фрейдом на французькій мові 30 березня 1896 року в опублікованій ним Неврологічному Журналі у статті про етологію неврозів. В 1900 році він видає свою першу самостійну роботу «Тлумачення сновидінь», яка присвячувалась аналізу неврозів з допомогою вивчення сновидінь аналізанту. В ранніх роботах Фрейда (до 1920 р.) в якості джерела неврозів розглядається конфлікт непритомного стану (яке керується «принципом задоволення») та свідомості, яке прагне до самозбереження («принцип реальності»). В наслідок цього головна увага зосереджується на конфлікті в середині психічної інстанції, яка керується принципом реальності. В праці «Я та Воно» Фрейд виділяє в структурі психіки три компонента — «Воно» (Ід), «Я» (его) та «Над-Я» (супер-я). «Воно» являє собою позасвідомий потяг, «Я» — принцип реальності. Та «Над-Я» формується в процесі засвоєння людиною соціальних норм, панування над психікою стає непритомним, приводить до виникнення так званої «совісті» і неусвідомленого почуття провини. Метод вільних асоціацій. В супереч традиціям критичного мислення XIX століття, Фрейд запропонував відмовитись від ролі яка контролює свідомість при нагляді за психічними процесами. На його думку, свідомість відсікає думки які виникають на периферії, а також образи ще до того, як вони попадуть в поле уваги аналізуючого суб'єкта, тоді як при аналізі душевних рухів саме ці думки та образи можуть виявитись важливими. Теорія сновидінь. Основна стаття: Теорія сновидінь Зигмунда Фрейда Основні позиції теорії сновидінь Фрейда кажуть: 1.Сновидіння — це спотворений замісник чогось іншого,несвідомого; крім явного сновидіння існує без-свідоме приховане сновидіння, яку і проявляється в свідомості у вигляді явного сновидіння. 2.Функція сновидінь — оберігати сон. Сновидіння — це компроміс між потребою у сні та намаганнями порушити його без-свідомими бажаннями; галюцинаційні використання бажань, функція якої – оберігає сон. 3.Сновидіння приходять обробку: перетворення думок в зорові образи; згущення; зміщення; вторинна обробка; заміна символ. Теорія сновидінь була докладно викладена Фрейдом у книзі «Тлумачення сновидінь» (1900), — його першою великою роботою по психоаналізу, яка і залишилась і одною із основних його робіт. Сенс сновидінь. Щоб зрозуміти природу сновидіння, які з'являються в стані сну, насамперед потрібно вияснити сенс самого сну, - каже Фрейд, - є відпочинок: змучений за день організм в стані сну відпочиває. Позасвідомі, витіснені бажання – це бажання, просто неприйнятні «в етичному,соціальному відношенні». Бажання егоїстичні. Це: 1) сексуальні бажання (в тому числі – і в особливості – заборонені етичними та громадськими нормами – наприклад, інцест); 2) ненависть (до самого «бажання помсти та смерті самим близьким та коханим в житті – батькам, братам і сестрам, чоловіку чи жінці, навіть власним дітям»).