26. Ірландія

1. S= 70,280 тис. км², населення – понад 4,2 млн. чол. День Св. Патрика (17 березня) є національним святом. Країна омивається водами Атлантичного океану й Ірландського моря. Протока св. Георга відділяє Ірландію від Великої Британії. Ландшафт країни представляє з себе низовину з пагорбами на вапняковій основі. Низовина обрамлена прибережними скелями, найвища з яких Каррантухілл – 1040 м. Клімат під впливом Гольфстріму помірний морський. Ліси займають бл. 6% території країни. Ірландія володіє скромними запасами корисних копалин. Промислове значення мають запаси торфу (одне з перших місць в світі), природного газу (шельф), свинцево-цинкових руд (на північний захід від Дубліна одне з найбільших в світі родовищ).

За показниками народжуваності Ірландія посідає одне з перших місць в Європі. Середня тривалість життя складає понад 77 років. Етнічний склад достатньо однорідний – абсолютну більшість складають ірландці (кельти). Основною етнічною групою також вважаються англійці. Майже 300 тис. – це іммігранти з Польщі, Румунії, Латвії, Литви, Росії, Китаю, України, Пакистану, Філіппін, Нігерії. 91, 6% населення – католики.

Ірландія є парламентською республікою. Діє Конституція 1937 р. Країна поділяється на 26 графств і 5 міст-графств. Вищий законодавчий орган – парламент, що складається з палати громад (дойл) і сенату (шенад). Дойл складається з 166 депутатів, які обираються за пропорційною системою. Вибори проводяться раз в 5 років. Протягом цього ж терміну оновлюється і сенат. 11 сенаторів призначає прем’єр-міністр, 6 – найкрупніші університети країни, 43 – обираються професійними «колегіями» з числа фахівців у сфері управління, бізнесу, с/г, промисловості Вищий орган виконавчої влади – уряд, що очолюється прем’єр-міністром. Його кандидатуру пропонує палата громад, а затверджує президент. Брайан Коуен очолює тепер уряд Ірландії. Глава держави – президент, який обирається терміном на 7 років з правом одного переобрання. Його функції є переважно церемоніальними: розпуск палати громад, призначення суддів, керівництво збройними силами. Нині президентом є Мері Патрісія Макеліс.

Провідними політичними партіями є Фіанна фойл (Солдати удачі) і Фіне гел (Об’єднана Ірландія). В союзі з менш впливовими партіями (лейбористська, прогресивних демократів, Шин фейн) вони почергово формують коаліційний уряд.

У зовнішній політиці Ірландія дотримується політики нейтралітету і неучасті у військових блоках. Разом з тим у ключових питаннях міжн. відносин орієнтується на США і Велику Британію. Важливе місце у зовнішній політиці країни займає питання Північної Ірландії. Країна має армію – бл. 13 тис. осіб, витрачає на оборону менше 1% ВВП.

За високі темпи економічного розвитку Ірландія отримала назву «кельтського тигра». Доля промисловості й с/г поступово скорочуються за рахунок розширення сфери послуг. Найбільш динамічно в останнє десятиліття розвиваються фармацевтика, електроніка і сектор інформаційно-комунікативних технологій. Велику роль в цьому відіграв іноземний капітал. На його долю припадає 70% промислового експорту країни. Енергетика в основному виробляється на ТЕЦ (95%). Більше 15% електроенергії виробляється на електростанціях, які працюють на торфі. АЕС у країні немає. У с/г домінує тваринництво, зокрема м’ясо-молочне. Значна частина м’ясо-молочної продукції йде на експорт. Країна повністю забезпечує власні потреби в ячмені, вівсі, картоплі, але імпортує пшеницю. Інтенсивно розвивається рибальство. Зовнішні вантажоперевезення забезпечуються торговим флотом, а внутрішні – автомобільним транспортом. Країну щороку відвідують понад 6 млн. туристів, переважно з Великої Британії і США. Основними зовнішньоекономічними партнерами Ірландії є: Велика Британія – 20% експорту і 33,4% імпорту, США – 17% і 16%, Німеччина – 11% і 6%.

27. Республіка Ісландія займає площу 103 тис. кв. км, має населення бл. 300 тис. чол. Державним святом є День незалежності 17 червня (з 1944 р.). Острів Ісландія (льодяна країна) – другий за величиною в Європі. У своїй північній частині він сягає Північного полярного кола. На півночі острів омивається Гренландським, на сході – Норвезьким морями, на заході відділений від Гренландії Данською протокою. Являє собою плоскогір’я висотою 400 – 800 м, що круто обривається біля морських берегів. З 200 вулканів бл. 30 – діючі. Найвищий з них Хваннадальсхнукур (2119 м) є вищою точкою країни. Наслідками частих землетрусів є виходи газів, гейзери і болотні озера. Корисні копалини представлені ісландським шпатом, сіркою, сіллю, мінеральними джерелами. Для країни характерна густа мережа річок. Найбільша з них – Тьоурсау (237 км). Багато озер тектонічного, вулканічного і льодовикового походження. Найкрупніше з них – Тігнадлаватн (83,7 кв. км). 10% території вкрите льодовиками. Берегова лінія зрізана фіордами і затоками. Клімат субарктичний, морський. Грунти мінеральні, лесового типу. У морях бл. 150 видів риби, які мають промислове значення – оселедець, тріска, морський окунь, палтус, креветки.

Густота населення складає 2,3 чол. на кв. км. Середня тривалість життя 79,5 років. 95% населення проживає у містах і селищах, 40% - у Рейк’явіку (бухта, що димить). 99% населення складають ісландці – нащадки норвежців й ірландців. Ісландська мова практично не змінилася з часів заселення острова. Сучасні ісландці можуть легко читати тексти давніх саг. 87% віруючих – це євангельські лютерани, 3% - католики й протестантські общини.

Ісландія – президентська республіка. Діє Конституція 1944 р. з доповненнями і змінами 1984 і 1991 рр. Адміністративно країна поділяється на 23 райони (сісла), 200 сільських общин і 23 міста. Глава держави – президент, обирається прямим голосуванням на 4 роки. Його влада має представницький характер. Кабінет міністрів несе відповідальність перед альтингом, але міністрів призначає президент. Законодавча влада належить однопалатному парламенту, що вважається найстаршим в Європі, його називають «прадідусем парламентів». Складається з 63 депутатів.

Провідними партіями країни є Консервативна, Аграрно-ліберальний союз та Соціал-демократична партія. Судова система представлена Верховним судом з 5 суддів.

Хоч Ісландія в 1994 р. разом з Норвегією і Ліхтенштейном підписала з ЄС угоду про єдиний економічний простір і врегулювала свої торгово-економічні відносини, Рейк’явік остерігається повноправного членства в ЄС з-за риболовної політики ЄС. Вже близько 20 років в Ісландії йде дискусія щодо промислу на китів. Під тиском міжнародної спільноти у 1989 р. цей промисел був заборонений, але вже у середині 1990-х рр. відновлений в обмежених масштабах. Рибалки виступають за його відродження, а представники туристичних організацій проти. Крім членства в НАТО (з 1949 р.) і тісної співпраці з ЄС, Ісландія вважає пріоритетними стосунки з країнами – членами Північної Ради і США, зокрема в питаннях оборони. Неподалік від Рейк’явіка розміщена база американських ВПС. У 1985 р. альтинг оголосив Ісландію «без’ядерною зоною». Починаючи з 1952 р. Ісландія постійно розширювала свою риболовну зону (з 3 миль до 200 у 1975 р.). Це викликало серйозні протести Великої Британії, а останнє розширення спровокувало «тріскову війну». Протиріччя залишаються й нині. Згідно з Конвенцією морського права 1994 р. виникла нова проблема – делімітація шельфу. І тут знову зіштовхнулися інтереси Ісландії і Великої Британії, а до того ще й Ірландії. ЄС вимагає від Ісландії відрахування до своїх фондів 127 – 155 млн. євро за доступ її рибної продукції на розширені ринки Союзу. За виключенням декількох суден Служби берегової охорони країна не має власних збройних сил. Однак в амер.й базі – аеропорту Кефлавік – розміщено 2 тис. американських військових і ісландських вільних найманців.

Ісландія – країна монокультурної економіки. Все її господарство базується на ловлі риби і наступній її переробці. Ці дві галузі дають майже третину ВВП. Квоти на вилов риби розподіляються через аукціони без втручання держави. Продуктивність 1 рибалки складає більше 200 тон в рік, тоді як у Норвегії – 60 т, а в ЄС – 30 т. За обсягом вилову риби країна займає 6 – 7 місце в Європі. Виловлюється головним чином оселедець і тріска. Ще однією основою національного багатства є гідроенергія. За споживанням на душу населення електроенергії Ісландія займає 3 місце в світі. На ГЕС виробляється 16,7%, геотермальної – 55,4%, теплової – 28%. Більш ¾ будинків опалюються геотермальними водами. Спроби диверсифікації промисловості проявляються у будівництві алюмінієвих заводів і заводів з виробництва мінеральних добрив. Є багато дрібних судноверф і судноремонтних заводів.

С/г орієнтується на м’ясошерстяне вівчарство і молочне тваринництво. С/г землі використовуються в основному під луки і пасовища. Вирощують кормові трави і картоплю. Поширеним є парникове господарство (на півдні з використанням термальних джерел). Країна забезпечує себе м’ясом, свіжими овочами і молочними продуктами. Провідні види транспорту – автомобільний і морський. Залізниць немає. Торговий флот складається з 40 суден.

Внутрішня політика орієнтувалася на побудову «держави загального добробуту». Вона зазнала повного краху під час економічної кризи 2008 – 2009 рр., коли країна опинилася на грані дефолту. Зовнішня торгівля має пасивний баланс, що призвело до значної зовнішньої заборгованості країни. Головні партнери по експорту – країни ЄС – 65%, США – 13%, Японія – 5%; по імпорту – ЄС – 56%, США – 11%, Норвегія – 9%.