45. Канада

1. З демографічної точки зору країна поділяється на 5 районів. Центральний район включає провінції Онтаріо (12,3 млн.) та Квебек (7,5 млн). До Атлантичного району входять Нью-фаунленд і Лабрадор (520 тис.), Нова Шотландія (950 тис.), Нью-Брансуїк (750 тис.). Три провінції Манітоба (1,2 млн.), Саскачеван (1) та Альберта (3,2) складають Центральний район або «Прерії». До Тихоокеанського району входять Британська Колумбія (4,2 млн.). І нарешті Далеку північ складають Юкон (31 тис.), Північно-Західні території (42 тис.), Нунавут (27 тис.).

На 5% території південного сходу проживає 2/3 всіх канадців. Тут густота населення перевищує 100 чол. на кв. км. Більше ¾ населення країни проживає не далі 200 км від кордону з США. Ойкумена являє собою стрічку, довжина якої у 40 разів перевищує її ширину. У надзвичайно багатих ресурсами північних районах, які складають 70% території Канади, мешкає всього 1,5% населення. В основному це індіанці та ескімоси (інуїти).

Міське населення складає 78%. Найкрупніші міста – Торонто (понад 5 млн.), Монреаль (3,6), Ванкувер (2,2), Оттава (1,2), Калгарі (1), Едмонтон (980 тис.). Щороку до Канади прибуває бл. 250 тис. іммігрантів. Це забезпечує 2/3 приросту населення. Понад 50% - це вихідці з Азійсько-Тихоокенського регіону (найбільше з КНР (16%), Індії та Пакистану (18%). 19% іммігрантів прибуває з Європи, 18% - з Африки і Близького Сходу, 7,5% з Латинської Америки, 2,5% - з США. Кожен шостий мешканець країни народився за її межами. У країні проживає 100 різних етнічних груп. Два найбільших народи – це англоканадці й франко канадці. Їх називають народами-засновниками Канади. Згідно політики двомовності, запровадженої «Актом про офіційні мови» 1969 р. і закріпленої в конституційній «Хартії прав і свобод» 1982 р. парламентські дебати, державні документи обов’язково публікуються англійською та французькою мовами і лише після цього набувають юридичної сили. Індіанські народи офіційно називають першими націями країни. Вони нині розмовляють на 58 мовах. Їх чисельність, включаючи метисів, складає 1,3 млн. 350 тис. з них проживає на територіях резервацій (2,5 тис. площею 30 тис. кв. км), для яких характерні самоуправління й колективні права на землю. Канадську Арктику заселяють ескімоси (50 тис.), яких називають інуїтами – людьми. У 1999 р. була створена спеціальна територія Нунавут, де ескімоси складають 85% населення.

Терміни нація чи народ в Канаді не застосовуються. До всіх інших етнічних груп застосовують назву «етнічне визначення плюс канадці». У політичній культурі з 1971 р. прийнята концепція багато культурності чи «єдності через багатоманітність», що закріплено «Канадським актом про багато культурність» 1988 р.

Зростає число осіб, які ідентифікують своє походження як канадське – за 20 років з 3% до 30%. Натомість, число осіб, які визначають своє походження як чисто британське впало в 6 разів, як чисто фр. у 10 разів. Англоканадці в структурі населення складають 40%, франко канадці – 27%. Інші великі етнічні групи (чисте походження + змішане): німці – 710 тис. + 2 млн., італійці (730 тис. + 540 тис.), українці (330 тис. + 750 тис.), китайці (940 тис. + 160 тис.), голландці (320 тис. + 610 тис.), поляки (260 тис. + 560 тис.). Рідної мовою 58,5% вважають англійську, 22,6% - французьку, 2,9% - китайську, 1,6% - італійську, 1,5% - німецьку. Єдиною офіційною мовою Квебеку є французька, Брансуїку – французька й англійська, всіх інших провінцій – англійська, Нунавуту – 8 мов – англійська, французька, ескімоська і 5 індіанських.

Найбільша церква – католицька 45,2%. Англоканадці – переважно прихожани протестантської Об’єднаної церкви Канади, створеної у 1925 р. в результаті об’єднання англіканської (8,1%) та частини пресвітеріанських, баптистських, конгрегацій них і євангелістських общин (11,5%). Понад 10% - прихильники інших протестантських громад. 1% - православні, 1,2% - іудеї, 0,9% - мусульмани, 0,6% - буддисти, 0,5% - уніати.

2. Канада – конституційна монархія, фактично – федерація з парламентською формою правління. Утворена в 1867 р. внаслідок схвалення Акту про Британську Північну Америку. Він був основним конституційним документом до 1982 р., коли парламентом був ухвалений новий Конституційний акт. Останній консолідував Акт 1967 р. і всі додатки до нього, додав формулу зміни Конституції, а також Хартії прав і свобод. Складовою частиною Конституції є неписані звичаї. АТУ – 10 провінцій і 3 території федерального підпорядкування.

Реальна влада належить парламенту, який виконує законодавчі та виконавчі функції і складається з монарха, сенату й палати громад. Монарха в країні представляє генерал-губернатор, що призначається Короною за поданням прем’єр-міністра і володіє переважно церемоніальними повноваженнями.

У палаті громад 301 депутат, що обираються за мажоритарною системою терміном на 5 років. Лідер партії, що отримала перемогу, формує уряд. Друга партія має назву «офіційної опозиції». Останні вибори відбулися 14 жовтня 2008 р. Перемогла Консервативна партія – 142 мандати (57,5%). Її лідер став прем’єр-міністром. Друге місце посіла Ліберальна партія (Стефан Діон) – 78 мандатів. На третьому місці Квебецький блок – 49 мандатів. Нова демократична партія отримала 37 мандатів.

Сенат (104 місця) розглядає і затверджує законопроекти, схвалені палатою общин. Не має законодавчої ініціативи з фінансових питань, контролю над виконавчою владою, вотуму недовіри уряду. Сенатори призначаються генерал-губернатором за рекомендацією прем’єр-міністра за нормою представництва від суб’єктів федерації. Йдуть на пенсію по досягненні 70 років.

Найважливіші повноваження належать центру. Провінції відають питаннями майнових і цивільних прав, опосередкованого оподаткування, використання природних ресурсів – збір на право розробки надр (роялті). У сферу спільної компетенції входить імміграція, розвиток с/г.

46. Мексика, офіційна назва Мексиканські Сполучені Штати — держава в Північній Америці, що граничить на півночі з США, на південному сході — з Белізом і Гватемалою, на заході омивається водами Каліфорнійської затоки і Тихого океану, на сході — водами Мексиканської затоки і Карібського моря. Мексика є найпівнічнішої з країн Латинської Америки і найнаселенішою з испаноговорящих країн.

Мексика розташована на півдні Північної Америки і займає бо?льшую частина Середньої Америки. На півночі Мексика граничить з США (а саме з штатами Каліфорнію, Арізона, Нью-Мексіко і Техас), довжина кордону 3141 км. На схід від міста Сьюдад-Хуарес до Мексиканської затоки кордон проходит по звивистій річці Рио-гранде. Декілька природних і рукотворних відміток визначають кордон з США на захід від Сьюдад-Хуарес до Тихого океану. Із заходу і півдні Мексику омиває Тихий океан, а зі сходу — Мексиканська затока і Карібське море. На південному сході Мексика граничить з Гватемалою (871 км.) і Белізом (251 км.). Мексика є північною частиною Латинської Америки і самою густонаселеною испаноговорящей країною.

Практично вся територія Мексики знаходиться на Північно-амер.й плиті, лише Нижня Каліфорнія знаходиться на Тихоокеанській плиті і Плиті Кокос. З точки зору фізичної географії, територія на схід від перешийка Теуантепек, яка складає 12,1 % території країни і складається з п'яти мексиканських штатів Кампече, Чьяпас, Табасько, Кинтана-Роо, і Юкатан розташована в Центральній Америці. З точки зору геологічної будови мексиканський для Трансу вулканічний пояс відділяє північний регіон країни. Геополітично Мексика вважається північноамериканською країною.

S= Мексики складає 1 972 550 км.?, у тому числі близько 6 тис. км.? островів в Тихому океані (включаючи острів Гуадалупе і архіпелаг Ревілья-Хихедо), Каліфорнійській і Мексиканській затоках і Карібському морі. За площею території Мексика займає 14 місце в світі.

Довжина берегової лінії Мексики складає 9330 км. — 7338 км. з тихоокеанського боку і 2805 км. з атлантичною. Виняткова економічна зона Мексики, яка тягнеться на 370 км. від обох побережжя, займає площу 2,7 млн км.?. Ширіна мексиканської суші зменшується при русі на південь від кордону з США, а потім згинається на північ у вигляді 500-кілометрового півострова Юкатан, так що столиця штату Юкатан місто Меріда виявляється північніше чим Мехіко або Гвадалахара.

Рельєф Мексика пересічена з півночі на південь двома гірськими хребтами Сьерра-Мадре Східна і Сьерра-Мадре Західна, які є продовженням Скелястих гір Північної Америки. Зі сходу на захід в центрі країни проходит мексиканський для Трансу вулканічний пояс, також відомий як Поперечна Вулканічна Сьєрра і Сьєрра Невада. На нім знаходяться найвищі гори Мексики: пік Орісаба (5700 м), Попокатепетль (5462 м), Істаксиуатль (5286 м) і Невадо-де-Толука (4577 м).

Мексиканське нагір'я розташовується між хребтами Західна і Східна Сьерра-Мадре, тягнучись від кордону з США на півночі до Поперечної Вулканічної Сьєрри на півдні. Низький хребет розділяє нагір'я на дві частини — Північна і Центральна Меса. На території Північної Меси розташовуються штати Сакатекас і Сан-Луис-Потоси, середня висота цієї частини нагір'я складає 1100 м. Плато Північної Меси пересічене вузькими окремими хребтами і пониженнями, найбільше з яких — Больсон Мапімі. Висота Центральної Меси складає 2000 м, на її території розташовані багаточисельні долини, сформовані древніми озерами (див. Теськоко?). У долинах Центральної Меси розташовані найкрупніші міста Мексики — Мехіко і Гвадалахара.

Хребти півострова Нижня Каліфорнія тягнуться уздовж побережжя Каліфорнії до південного закінчення півострова на відстань 1430 км. Висота гір — від 2200 м на півночі до 250 м на півдні, поряд з містом Ла-Пас. Декілька крупних гірських хребтів розташовано в південній і південно-східній частині країни. Сьерра-Мадре Південна тягнеться 1200 км. уздовж південного берега Мексики від південно-західної частини вулканічного для Трансу поясу до практично плоского перешийка Теуантепек. Середня висота гір цього хребта — 2000 м. На південь від перешийка починається хребет Сьерра-Мадре-де-Чьяпас?, який тягнеться 280 км. уздовж берега Тихого океану від кордону штатів Оахака і Чьяпас до кордону з Гватемалою. Середня висота хребта складає 1500 м, максимальна — 4000 м (вулкан Такума) Гідрографія

Річкові басейни в Мексиці: синім кольором позначений басейн Тихого океану, коричневим — Мексиканської затоки, а жовтим — Карібського моря. Сірим кольором відмічені внутрішні (безстічні) басейни.

На території Мексики протікає близько 150 річок, 2/3 яких впадають в Тихий океан, а останні — в Мексиканську затоку і Карібське море. Не дивлячись на очевидний достаток водних ресурсів, розподіл їх по країні дуже нерівномірно. П'ять річок — Усумасинта, Гріхальва, Папалоапан, Коацакоалькос і Пануко — складають 52 % середньорічного об'єму поверхневих вод, причому чотири з них (за винятком Пануко) впадають в Мексиканську затоку і розташовані в південно-східній Мексиці (15 % території і 12 % населення країни). Північна і центральна частини країни (47 % території і майже 60 % населення Мексики) мають доступ до менш ніж 10 % водних ресурсів.

На території басейну річки Бальсас, яка знаходиться на півдні країни, проживає близько 10 % всього населення Мексики. Найбільше в Мексиці прісноводе озеро — Чапала, розташовано в 45 км. на південний схід від Гвадалахари. Раніше озеро Теськоко? мало бо?льшую S=, але було осушено в 1967 році із-за постійних повеней.

На півострові Юкатан розташована велика кількість так званих сенотов — природних колодязів, що утворилися при розмиванні вапнякової кори дощовою водою, яка потім зливається з підземними річками.

Клімат Тропік Раки розділяє Мексику на зони з тропічним і помірним кліматом. Температури в областях на північ від 24ой паралелі в зимовий період нижче (середньорічні температури складають від 20 °C до 24 °C), тоді як в областях на південь температура відносно постійна і залежить в основному від висоти — на висоті від 1000 м (південні частини обох прибережних рівнин і півострів Юкатан) середня температура знаходиться в межах від 24 °C і 28 °C.

На висотах від 1000 до 2000 м середня температура лежить в межах від 16 °C до 20 °C. Вище 2 тис. метрів температура знижується до діапазону 8 °C — 12 °C. У Мехіко, який розташований на висоті 2300 м, середня температура дорівнює 15 °C.

Осідання на території Мексики сильно залежать від пори року і району. Області з сухим кліматом: Нижня Каліфорнія, північно-західний штат Сонора, північне і частина південного нагір'я. Рівень опадів в цих регіонах складає 300—600 мм/год і менше. У більшості населених областей південної частини нагір'я, у тому числі в Мехіко і Гвадалахарі, середньорічний рівень опадів рівний 600—1000 мм/год. Низькі прибережні райони з боку Мексиканської затоки отримують більше 1000 мм опадів в рік. У найбільш вологому регіоні — південно-східній частині штату Табасько — випадає близько 2000 мм опадів в рік. На півночі плато і в горах Східною і Західною Сьерра-Мадре інколи йде сильний сніг.

Мексика розташована в поясі ураганів, і всі прибережні райони схильні до їх дії в період з червня по листопад. З тихоокеанського боку урагани виникають не так часто і не дуже сильні. Декілька ураганів в рік проходят по східному берегу Мексики, приносячи з собою сильні вітру, дощі і руйнування. Ураган Гілберт у вересні 1988 року прошел прямо над містом Канкун, зруйнувавши безліч готелів, після чого дістався до північно-східного побережжя і викликав повені в місті Монтеррей, які з'явилися причиною людських жертв.

Грунти, рослинність і тваринний світ На півночі і північному заході Мексики розташовані пустелі (Чиуауа, Сонора) з примітивними сероземами. Вологіші місця мають сіро-коричневі грунти, придатні для зрошуваного землеробства. Виростають: кущ креозоту, різні акації і мімози, декілька сотів видів кактусів, 140 видів агав, а також юки, седумы, дазіліріон і інші сукуленти. Характерна форма рослинності — чапараль.

Вологіші південні райони Центральної Меси мають родючі червоно-бурі, коричнево-червоні і червонувато-чорні грунти, на яких вирощують традиційні споживчі культури: боби, кукурудзу, томати, а також кунжут, арахіс та інші. Раніше в цьому районі переважали хвойно-твердолисті ліси. В даний час грунт Центральної Меси схильний до інтенсивної ерозії, яка загрожує до 90 % сільськогосподарських земель країни в цілому. На гірських хребтах довкола плоскогір'я виростають змішані і хвойні ліси субтропічного типа. До висоти 1200—1400 м виростають низькорослі дубові ліси переважно з вічнозелених видів, вище 1700 м домінують різні види сосен. У хвойних лісах на висотах до 4 000 м зростають ялиці, кипарис, а також відома длиннохвойная сосна Монтесуми. У гірських лісах зустрічаються чорний ведмідь, рись і інші звіри. Вище за ліси на конусах вулканів квітнуть альпійські луги.

Краще за всіх в Мексиці збереглися ліси в гірських масивах і на рівнинах Юкатана на схід від Теуантепекського перешийка не дивлячись на вирубку найбільш коштовних порід, ще практиковане вогневе для підсічки землеробство і збільшення площ плантацій. Ці ліси складають 15 % від території всіх лісів країни (до приходу іспанців під ними було близько 70 %).

У південних лісах і редколесьях живуть переважно неотропічні тварини. Зустрічаються мавпи, ягуари, тапір, мурахоїд, сумчастий опосум, з півночі приходять єноти і дикобрази. Світ птиць особливо багатий: колібрі, строкаті папуги, тукани, зонтична птиця, грифи і безліч інших. Що також багато плазують — ігуани, черепахи і змії.

найнижча крапка: озеро Салада найвища точка: вулкан Орісаба — 5611 м

Ресурси: нафта, срібло, мідь, золото, свинець, цинк, природний газ і деревина.

Природні погрози: цунамі уздовж побережжя Тихого океану, вулкани і руйнівні землетруси в центрі і на півдні країни, а також урагани в Мексиканській затоці. Поточні екологічні проблеми: забруднення нечисленних ресурсів прісної води на півночі, їх відсутність або погана якість в центрі і крайньому півдні; неочищені стоки каналізації і промислові стоки, що забруднюють річки в міських районах; вирубка лісів і запустинювання; серйозні забруднення повітря в столиці і містах уздовж кордону з США.

Населення Мексики — близько 107 млн чоловік (згідно перепису 2007). Сучасний етнічний склад складає представників з трьох груп: європейців, місцевих індійців і африканців. Білі складають 30 %, метиси 56 %, індійці 12 % і 2 % останні групи(азіати, мулати і негри) У 2005 році на кожну жінку доводилося 3,7 дитяти і цей показник продовжує швидко падати.

Згідно статистиці, приблизно 40 % населення Мексики проживає в п'яти штатах: 14 млн до Мехіко, 8,7 млн у Федеральному окрузі, 7,1 млн у Веракрусе, 6,6 млн в Халісько і 5,4 млн в штаті Пуебла. Менше всього мексиканців живе в штаті Південна Нижня Каліфорнія — всього 512 тис. чоловік. 84 % мексиканців проживає у власних будинках і окремих квартирах, 19,6 % має удома комп'ютер. У 1994 році Мексику прийняли в клуб багатих країн (OECD). По кількості багатих сімейств мексиканці стоять на четвертому місці (після США, Німеччини, Японії), але при цьому 60 % населення проживає в бідності, а 27 % нижче за рису бідності. По культурних особливостях етнологи ділять індійців на 62 етнічних групи, причому близько 30 з них мають свою мову. Найбільша за чисельністю група — науатль в Центральній Мексиці (ок. 1,3 млн чоловік), а також нащадки майя в Чьяпасе, Табасько і на півострові Юкатан (800 тис. чоловік). Багаточисельні також сапотеки, миштеки, тараумара і отоми.

З 100 млн мексиканців більше 50 % ще не досягли віку 20 років. Приріст населення складає 1,6 % у рік. Оскільки в сільській місцевості робочих місць мало, це стимулює величезну міграцію населення в місто, де в даний час зосереджено дві третини населення. Офіційно рівень безробіття складає 2,5 %. Але ця статистика не враховує цілу армію людей, зайнятих поденною працею: згідно приблизним оцінкам, вони складають від 40 до 55 % з 37,5 млн тих, що працюють.

У Мексиці практично немає іноземних робітників, за винятком штату Чьяпас, де в с/г працюють сезонні робітники з Гватемали. У 1970-і і 1980-і роки біженці з країн Центральної Америки, де йшли громадянські війни, шукали постійну роботу в Чьяпасе і інших районах Мексики.

Внутрішня політика

Глава держави Президент, що обирається на шестирічний термін без права перевибрання. Президентські вибори проходят в один тур і переможець визначається простою більшістю голосів. Президентом Мексики вибраний в 2006 році Феліпе Інохоса Кальдерон, від правоцентристської Партії «Національна дія» (ПНД).

Як глава виконавчої влади Президент керує всім державним апаратом, призначає і звільняє вищих посадових осіб Федерації і Федерального округу, очолює озброєні сили. Йому надано право законодавчої ініціативи, і практично переважну більшість законопроектів обговорюваних і стверджуваних Конгресом, виходить від виконавчої влади. Президент володіє правому вето, яке не набуло поширення в Мексиці тому, що в системі зв'язків Конгресу і Президента, що фактично склалася, останній має можливість повністю контролювати законодавчий процес. Президент має право вводити надзвичайне положення, припиняти дію конституційних гарантій, реалізовувати можливість федеральної інтервенції у внутрішні справи штатів. Він видає декрети, що мають силу закону. Разом з широкими повноваженнями президент в своїх діях зв'язаний з безліччю писаних і неписаних умовностей і обмежень. Перш за все, він зобов'язаний дотримувати конституцію, по-друге, його термін правління лімітований 6-у роками. Ставити питання про другий термін означає порушити один з основних ідеалів Мексиканської революції – «неперевибрання». Точно також президент не може відкрито зазіхнути на основні демократичні завоювання революції, на закон про аграрну реформу, про націоналізацію нафтовидобування і її первинної переробки, на той, що став вже традиційним незалежний зовнішньополітичний курс країни і ін. Це зумовлює спадкоємність політики кожної адміністрації по ряду кардинальних напрямів, а також забезпечує їй широку підтримку населення

Законодавча влада Конституція вдягається законодавчою владою двопалатний конгрес. Нижня палата, або палата депутатів, складається з 500 членів. Виборці вибирають депутатів на трилітній термін на основі загального вибіркового права: один депутат від кожних 250 тис. чоловік населення або для його частини, яка перевищує 125 тис. чоловік. З 500 депутатів 300 чоловік вибираються по одномандатних вибіркових округах; останні 200 чоловік — на основі пропорційного представництва. Верхня палата, або сенат, складається з 128 членів, по 4 члени від кожного штату і федерального столичного округу, що обираються прямим загальним голосуванням на шестирічний термін, з повною ротацією його членів кожні шість років.

Конгрес збирається щорік на сесію, яка проводиться з 1 вересня по 31 грудня. Під час перерви в роботі парламенту законодавчі повноваження належать постійній комісії, що призначається обома палатами. Конституція забороняє перевибори на всі державні пости, у тому числі в обоє палати конгресу. У 1993 була прийнята поправка до конституції, що виключає т.з. «пункт підлеглості», відповідно до якого, якщо партія набере 35 % голосів по всій країні, вона автоматично отримує більшість місць в палаті депутатів. Ця поправка не дозволяє жодної з партій отримати більше 315 місць в нижній палаті. Поправки до конституції приймаються при схваленні їх не менше 325 депутатами. Отже, жодна з партій сама по собі не може вносити поправки в основний закон країни

Головна функція конгресу полягає в ухваленні законів і декретів по питаннях, віднесених до компетенції Федерації. Право законодавчих ініціатив належать Президентові, депутатам і сенаторам, законодавчим органам штатів. Будь-які проекти законів і декретів, обговорення яких не входить у виняткову компетенцію тієї або іншої Палати, обговорюються в обох Палатах. Законопроект, схвалений тією Палатою, в яку він був внесений, прямує для обговорення в іншу. Якщо інша Палата його схвалить, він прямує виконавчій владі, яка за відсутності заперечень негайно опубліковує його. При цьому проект стане законом або декретом, якщо набере в кожній з палат 2/3 загального числа голосів. Далі його публікує виконавча влада.

Конгрес також уповноважений: утворювати нові штати; встановлювати податки; визначати принципи, на основі яких виконавча влада може випускати позики; оголошувати війну; оголошувати амністію засудженим. У повноваження Палати представників входить: затверджувати федеральний бюджет; спостерігати за точного виконання відомств Контролера казначейства своїх функцій; призначати керівників і інших службовців відомства Контролера казначейства; розглядати звинувачення, що пред'являються державним посадовим особам; схвалювати призначення членів Високого Суду Федерального округу, що надаються Президентом.

До виняткової компетенції Сенату відноситься: аналіз зовнішньої політики, затвердження міжн. договорів і дипломатичних угод. Сенат також уповноважує Президента направляти національні війська за межі території країни.

Обоє палати мають право створювати комісії для розслідування діяльності федеральних міністерств, адміністративних департаментів і підприємств з переважаючою державною участю.

Виконавча влада Здійснюється Президентом. Президент формує уряд, який відповідальний перед ним. До складу уряду входять міністерства, очолювані державними секретарями і адміністративні департаменти.

Всі постанови, декрети, рішення і накази Президента мають бути скріплені підписом Держсекретаря або глави адміністративного департаменту; інакше вказані акти не підлягають виконання. Кожна з палат може викликати державного секретаря і главу адміністративного департаменту для здобуття інформації по обговорюваному закону, що відноситься до їх відомства або діяльності. У штатах законодавча влада належить палатам представників, а старанна — губернаторам (обираються на 6 років). Варто відзначити, що Конституція наділяє штати повноваженнями, якими не володіє центральна влада, хоча на практиці мексиканські штати мають обмежену реальну владу.

Судова система Мексиканська судова система розділена на федеральні суди і суди штатів, які застосовують відповідно федеральне і місцеве законодавство. На чолі федеральної судової системи коштує верховний суд, що складається з 22 суддів, призначається президентом на шестирічний термін, з відома сенату. Верховний суд має судову і адміністративну владу над нижчестоячими судами.

Президент призначає також суддів до 12 виїзних окружних судів, що складаються з трьох суддів; у 9 унітарних виїзних окружних судах і 68 окружних судах, що складаються з одного судді. Суди федерації розглядають: всі спори по цивільних і кримінальних справах; всі спори пов'язані з морським правом; всі спори в яких однією із сторін виступає Федерація; всі спори виникають між двома штатами або штатом або Федерацією. Разом з судами загальної юрисдикції в Мексиці існує і інтенсивно розвивається система адміністративної юстиції. Законодавчо були створені суди спеціальної юрисдикції, у тому числі податковий суд і управління по арбітражу, що відповідає за вирішення трудових конфліктів.

Політичні партії Партійна історія Мексики почалася з моменту утворення революційно-інституційної партії (ПРИ) в 1929 р. До кінця 80-х років останні партії не грали якої-небудь ролі в політиці держави. Лише після реформи виборного законодавства, яка проходила у декілька етапів, політична система перетворилася у відкритішу і демократичнішу. Всю історію партійної системи Мексики можна розділити на три етапи. На першому етапі на політичній арені знаходиться лише одна партія – ПРИ. Це період тривати з її освіти в 1929 р. до закінчення Другої Світової війни. З початку 60-х років і до економічної кризи можна спостерігати зачатки деякого плюралізму в Мексиці, проте на гегемонії, що стала до того моменту фактично державною, партії це ніскільки не позначається. І, нарешті, третій етап, який почався під час кризи 80-х років і тривати до сьогоднішнього дня, коли в державі спостерігається реальна багатопартійна система.

За результатами виборів липня 2006 в Палаті Депутатів (500 місць) представлені партии:Партия Національної дії — 207 місць, права, революційно-демократична партія — 127, ліва, революційно-інституційна партія — 106, центристська, Зелена Екологічна партія — 17, центристська, Конвергенція за демократію — 17, лівоцентристська Партія праці — 11, леваядругие — 15 місць.

Мексика адміністративно ділиться на 31 штат (исп. estados) і один федеральний округ (Distrito Federal). Штати ділиться на муніципалітети, залежно від населеності і розмірів штату їх число може різнитися від декількох штук до сотень.Кожен штат має свою конституцію і губернатора, який обирається загальним прямим голосуванням.Федеральний округ — особлива політична освіта, що включає центральну частину столичного мегаполісу Мехіко. З 1997 жителі столиці обирають главу уряду округу, який має менші права, чим губернатори штатів.

Економіка Мексика – індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, тютюнова, хімічна, сталеплавильна, нафтова, гірнича, текстильна та легка промисловість, моторобудівна, туризм. Паливно-енергетичний баланс М. характеризується переважанням нафти і газу. Транспорт: залізничний, автомобільний. морський. Бл. 60% зовніш. вантажообігу здійснює морський тр-т. Найважливіші мор. порти: Гуаймас, Коацакоалькос, Саліна-Крус, Тампіко, Веракрус, Акапулько, Прогресо, Масатлан, Мансанільо, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія. Дві головних авіакомпанії – «Аеромехіко» і «Мехсікана» мають в своєму розпорядженні велику мережу авіаліній всередині країни і здійснюють польоти в США, країни Латинської Америки і аеропорти Європи. 32 міжн. і 30 внутрішніх аеропортів обслуговують також інші численні міжнародні і місцеві авіакомпанії.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 427,4 млрд. Темп зростання ВВП – 4,8%. ВВП на душу населення – $4459. Прямі закордонні інвестиції – $ 5,8 млрд. Імпорт – $ 136,8 млрд (г.ч. США – 74,8%, також Японія, Німеччина, Франція). Експорт - $ 125 млрд (г.ч. США – 82%, також Канада, Японія, Іспанія).

Сучасний стан економіки країни. У кінці ХХ ст. (1997) промисловість становила 28,3% ВВП, сфера послуг і торгівля - 65,3%, сільське і рибне господарство - 6,1%. Приріст обсягу виробництва мексиканської економіки щорічно становив у 1995 - 6,2%, 1996 - 5,1%, 1997 - 7%, 1998 - 5,3%. Значна частина мексиканської промисловості базується на переробці природних ресурсів, особливо нафти, і на первинній обробці сільськогосподарської продукції. Мексика продукує також широкий асортимент товарів легкої промисловості і тривалого користування, має добре розвинену скляну промисловість. Підприємства обробної промисловості зосереджені в місті Мехіко і навколишній його промисловій зоні, а основні підприємства чорної металургії знаходяться в північних містах Монтеррей і Монклова та на західному побережжі. Металургійні заводи Мексики задовольняють попит на сталь всередині країни. Найважливіші види продукції обробної промисловості - автомобілі, продукти харчування, чавун і сталь, хімікати, напої і електротехнічні товари.

Промисловість Мексики зосереджена головним чином в зоні з 80-км радіусом від міста Мехіко і в містах Монтеррей і Ґвадалахара. Промисловий коридор тягнеться вздовж більшої частини північного кордону Мексики. Видобуток нафти зосереджений на східному побережжі від Тампіко до Вілья-Ермоса, на морських бурових установках в затоці Кампече. Більшість ферм по розведенню великої рогатої худоби знаходиться в північних і центральних штатах, в них зосереджена і велика частина інших корисних копалин. Малорентабельне виробництво кукурудзи, бобових, гарбуза, баклажанів і чилійського червоного перцю розміщено по всій країні, за винятком тих районів, де цьому перешкоджають клімат і природна рослинність. Товарне с/г найбільш розвинене в районах на півночі від долини Мехіко і на північно-західних схилах і в долинах Західної Сьєрри-Мадре, особливо в штатах Сіналоа і Сонора, де вирощуються, в основному на експорт, фрукти і овочі. Товарні тропічні культури вирощуються на центральному побережжі і на півдні: цукрова тростина, пенька, банани, манго, гуайява, папайя і ананаси.

С/г Мексики У 1997 в с/г було зайнято 22% працюючих, воно давало 6,1% ВВП, тоді як у 1950 в ньому було зайнято 58% працюючих, і воно дало 22,5% ВВП. Більша частина виробництва зосереджена в приватних товарних фермах або на ехідос, землях, що обробляються за традиційною мексиканською системою землекористування, відповідно до якої земля є колективною власністю селянської общини. Найважливіші сільськогосподарські культури: пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. Важливі експортні культури: фрукти і овочі, особливо помідори, апельсини, манго і банани, кава. Розведення великої рогатої худоби в Мексиці зосереджене в північно-центральному регіоні. Велике значення в тваринництві країни мають також коні, мули, осли, вівці, кози і свині. Комерційний лов риби добре розвинений вздовж берегів Каліфорнійської і Мексиканської затоки. У цій галузі господарства переважають кооперативи.

Енергетика У 1995 встановлена потужність електростанцій Мексики становила 31 600 МВт, з них 54% припадало на ТЕС, що працювали на нафтовому або газовому паливі, 6,64% - на обох видах палива, 6% - на вугіллі, 28,8% - ГЕС, 2,38% - геотермальні електростанції, 2,1% - на АЕС.

Туризм. Мексику відвідали в 2008 році 22 млн.и 126 тис. іноземних туристів, що на 3,3% більш ніж за аналогічний період 2007 років, повідомив президент Національної конфедерації по туризму Miguel Torruco Marques.

За минулий рік іноземний туризм приніс економіці Мексики 13 мільярдів 529 млн.ів доларів, відзначив глава відомства на брифінгу в четвер. Маркес відзначив, що, не дивлячись на світову фінансову кризу, приплив іноземних туристів в 2009 році збільшиться. По прогнозах Національної конфедерації по туризму, в 2009 році Мексику відвідає близько 23 млн.ів туристів, що на 3,6% більше в порівнянні з минулим роком. Доходи від туристичного бізнесу складуть не менше 23 мільярдів доларів.

У 2008 році Мексику відвідали більше 10 тис. рос. туристів. Згідно оцінкам Національної конфедерації по туризму, цього року більше 15 тис. росіян зможуть познайомитися з пам'ятками Мексики. За прогнозом Міжн. валютного фонду (МВФ), ВВП Мексики скоротиться в 2009 році на 3,7%. "МВФ прогнозує, що мексиканська економіка скоротиться приблизно на 3,7% цього року ", - говориться в опублікованій в середу доповіді МВФ "Перспективи розвитку світової економіки" (World Economic Outlook) .Ранее експерти фонду заявляли, що економіка країни впаде на 2% в поточному році. За даними МВФ, особливо негативно вплине на мексиканську економіку зменшення інвестицій, скорочення виробництва і експорту.

В той же час, як наголошується в доповіді, в 2010 році Мексика почне виходити з кризи і економічне зростання може скласти 1%.В Мексиці на початку січня була прийнята загальнонаціональна програма по боротьбі з фінансовою кризою.Першочергове завдання уряду полягає в наданні допомозі мексиканцям, що втратили роботу, організації їх професійної перепідготовки, а також створенні нових робочих місць. В рамках антикризової програми прийнятий ряд конкретних заходів по підтримці населення країни. Так, було прийнято рішення заморозити ціни на бензин до кінця цього року, а також понизити на 10% цін на газ. Фіксовані ціни на енергоносії обернуться для населення і бізнесу економією в розмірі понад 3,3 мільярдах доларів.Крім того, для підтримки малоімущих верств населення уряд субсидуватиме покупку нової побутової техніки і електроприладів.Президент Мексики Феліпе Кальдерон також оголосив про збільшення грошових коштів, що виділяються на фінансування державних програм будівництва доступного житла і іпотечного кредитування. Фінансування цих програм буде збільшено на 28% і 40% відповідно і складе понад 13 мільярдів доларів.