38. Єгипет

Загальні відомості. Офіційна назва — Арабська Рес­публіка Єгипет (АРЄ). Столиця — Каїр (близько 10 млн осіб). S= 1 млн км² (29 у світі). Населення — понад 71 млн осіб (15-те місце). Державна мова — арабська. Грошова од — єгипетський фунт.

Географічне положення. Єгипет займає північно-східну частину Африки. Близько 60 тис. км² його тери­торії знаходиться на Синайському півострові в Азії. Територія Єгипту з півночі омивається водами Серед­земного моря Атлантичного океану, а зі сходу — вода­ми Червоного моря Індійського океану. На заході країна межує з Лівією, на півдні — з Суданом, на північно­му сході — з Ізраїлем; Єгипту належить Суецький ка­нал. Знаходячись між Африкою, Азією та Середземно­мор'ям Європи, він має в цілому дуже сприятливе гео­графічне положення.

Історія виникнення та розвитку. Єгипет — одна з найдавніших держав світу. Близько 3100 р. до н. е. в родючій долині Нілу виникло два державних утворен­ня (Верхній та Нижній Єгипет). В одну державу їх об'єд­нав легендарний фараон Мене. За тис.і років Єги­петські царства демонстрували світові чітку організа­цію державної влади та війська. Процвітали тут ремес­ла та будівництво (зокрема, донині людей вражають піраміди, палаци та храми).

У пізній період історії Стародавнього Єгипту почався його поступовий занепад і панування в країні різних за­войовників — лівійців, персів, ассирійців. У 31 р. до н. є. Єгипет стає провінцією Римської імперії. Після її поділу з 395 р. н. є. увійшов до складу Візантії. У 641 р. Єгипет завоювали араби. Мешканці країни — християни -копти — почали асимілюватися та ісламізуватися. У X XII ст. Єгипет пережив період розквіту, була збудована нова столиця Каїр. У 1517 р. Єгипет було завойовано та приєднано до Османської імперії. Як провінція останньої він проіснував до 1914 р. Після цього був завойований французами та британцями. Офіційно незалежною дер­жавою Єгипет став у 1922 р. З 1953 p., після ліквідації монархічного ладу, став республікою. Країна пережила дві війни з Ізраїлем і окупацію ним Синайського півост­рова. Нині відбувається зростання ісламського фундамен-талізму.

Державний устрій і форма правління. Єгипет — уні­тарна держава, президентська республіка. Глава держа­ви — президент, керівник уряду — прем'єр-міністр. За­конодавча влада належить Народній асамблеї. Термін її повноважень — п'ять років. Загальна кількість депу­татів у парламенті — 444. Країна поділяється на 27 губернаторств.

Природні умови та ресурси. У рельєфі Єгипту пере­важають рівнини та височини. Лише на сході здіймаю­ться невисокі гори, найвищою точкою яких є г. Катре­нах (2637 м). У западині Каттара місцевість лежить на 133 м нижче рівня моря. На схід від долини Нілу знахо­диться плоскогір'я з середньою висотою близько 600 м.

Більша частина Єгипту знаходиться в зоні сухого тро­пічного клімату. Північне узбережжя Середземного моря — в субтропічній зоні. Середні температури липня з півночі на південь змінюються від +25 °С до +34 °С, а у січні — від +11 °С до +16 °С. На більшій частині тери­торії Єгипту кількість опадів не перевищує 100 мм на рік. Тут зафіксована найвища температура повітря у світ +58 °С.

Рослинний і тваринний світ Єгипту дуже бідні. Май­же увесь Єгипет це пустелі: Сахара, Лівійська, Нубій­ська, Синайська. Вони складаються з піску, каміння та гравію. Лише де-не-де зустрічаються оази. З березня по червень із Сахари дме сухий гарячий вітер — хамсин. Тут дуже спекотно. Єдина річка Єгипту — Ніл.

Єгипет має доволі значні запаси мінеральних ре­сурсів, серед яких виділяються енергоносії — нафта, природний газ, кам'яне та буре вугілля, уран, а також руди чорних і кольорових металів: залізна, марганце­ва, титанова. Є родовища міді, нікелю, свинцю, цинку, вольфраму, молібдену, золота, зустрічаються та­кож поклади хімічної сировини, особливо сірки, кухон­ної солі, фосфоритів.

Населення. Середня густота населення перевищує 71 особу на 1 км². Понад 90 % зосереджено в долині Нілу. Населення швидко зростає. Народжуваність пе­ревищує 28 %о, смертність — 9 %о. Природний приріст — приблизно 19 %о. Міське населення становить понад 45 %. Крім столиці до міст-млн.ерів належать Александрія (понад 3,5 млн осіб) та Ель-Гіза (2,5 млн). Ара­би становлять близько 98 % населення, з них 90 % — мусульмани-суніти.

Господарство. Донині основною галуззю господар­ського комплексу Єгипту є сільське господарство. Але воно не в змозі задовольнити потреби швидко зростаю­чого населення в продуктах харчування. Основними сільськогосподарськими культурами є бавовник, рис, пшениця, кукурудза, цибуля, часник та цукрова трос­тина. За обсягами збирання довговолокнистого бавов­нику Єгипет посідає перше місце у світі. Постійно роз­ширюються площі зрошуваних земель. Тваринництво відіграє допоміжну роль у зв'язку з обмеженою кормо­вою базою. Розводять велику рогату худобу, овець, кіз, верблюдів, віслюків. Розвивається птахівництво. У цілому на сільське господарство припадає до 20 % ВНП.

У промисловості основною галуззю є гірничовидо-бувна. Вона зосереджує основні зусилля на видобуванні нафти та природного газу, а також залізної та марган­цевої руди, руд кольорових металів, переважно хромітів, та сировини для хімічної промисловості (солі та фосфо­ритів). На р. Ніл працюють ГЕС.

Серед галузей обробної промисловості найрозвину­тішими є машинобудування та металообробка, чорна та кольорова металургія, нафтопереробка, хімічна та на­фтохімічна, легка та харчова промисловість. Головний вид транспорту Єгипту — автомобільний. Довжина автошляхів перевищує 50 тис. км, залізнич­них магістралей — 9 тис. Велике значення у зовн-екон. зв'язках має морський транспорт. Най­більші порти — Александрія, Суец, Порт-Саїд. Важко оцінити значення в економіці Єгипту Суецького кана­лу. Це один із двох, поряд з Панамським, головних транспортних каналів світу. Він має пропускну спро­можність 78 суден за добу. Канал приносить Єгипту великі доходи за рахунок плати за проходження його водами. Судноплавним є й Ніл. У столиці та Луксорі діють міжнародні аеропорти.

Культура та соціальний розвиток. Єгипту належить одна з найбільших у світі історико-культурних спадщин.

В Ель-Гізі знаходяться піраміди Хеопса, Хефрена та Мікерина, які є єдиним із семи чудес стародавнього світу, що збереглися до наших днів, і не менш відомий Сфінкс. У давній столиці Єгипту Мемфісі (Менноф-Ра) — ве­личні руїни храму Птаха. Тут коронували фараонів, а також відома статуя фараона Рамзеса II заввишки 14 м. Світовим надбанням є також Луксор (у давнину Фіви), одна з давніх столиць Єгипту. Особливим є Луксорський храм на честь Амона-Ра з велетенськими ста­туями фараонів. Не оминають туристи й знамениту Алею сфінксів. Карнак відомий найбільшим у світі колонним хра­мом на честь Амона-Ра та двома святилищами. У Долині царів знаходяться гробниці фараонів різних династій і єдина нерозграбована гробниця фараона Тутанхамона, де були знайдені неоціненні скарби. Знаменитим є Саккар з некрополем фараонів різних династій і величним поховальним комплексом фарао­на Джосера та ін. Цьому переліку немає кінця.

Арабська Республіка Єгипет визнала незалежність України 3 січня 1992 р. шляхом підписання спільного комюніке. Дипломатичні відносини між двома країна­ми були встановлені 25 січня 1992 р. У Києві функціо­нує посольство АРЄ.