3. Федеративна республіка Німеччина

1. S= країни складає 357,02 тис. км², населення – 84 млн. чол. Державним святом країни є 3 жовтня – День німецької єдності. З півночі ФРН омивається Північним і Балтійським морями, у водах яких країні належать Східно-Фризькі, Північно-Фризькі острови, Рюген та ряд невеликих островів. На території країни виділяють 5 ландшафтних зон. Північнонімецька низовина має яскраво виражені форми льодовикового рельєфу. Середньогерманські гори й підвищення тягнуться від Рейнських сланцевих гір на заході до Рудних гір на сході. У центрі цієї зони розташований масив Гарц. Південно-західне Німецьке середньогір’я тягнеться смугою від Тюрінзького лісу до кордону ФРН з Францією і Швейцарією. Південно-німецьке передальпійське плоскогір’я включає Швабсько-Баварське плато. На самому півдні країни розміщені Баварські Альпи, найвищою точкою яких є гора Цугшпітце (2962 м). Країна бідна на корисні копалини. Має значні запаси кам’яного вугілля – бл. 22 млрд. т. (Рурський, Саарський і Ахенський басейни), бурого вугілля – бл. 160 млрд. т. (Північний Гессен, райони Кельна і Лейпцига). У передгір’ях Гарцу є поклади калійної солі, у Верхній Баварії – кам’яної солі. Незначні запаси нафти і природного газу зосереджені у Нижній Саксонії. У країні домінують підзолисті й бурі лісові ґрунти. Клімат перехідний від морського до континентального. ФРН має розгалужену мережу річок. Головною транспортною артерією країни є Рейн (865 км). До інших рік, які, значною мірою, протікають по території ФРН, відносяться – Ельба (700 км), Дунай (647 км), Майн (524 км). Річки зв’язані між собою каналами. Середньонімецький канал (321 км) з’єднує Рейн і Ельбу. Є канал Майн – Дунай (153 км) та Кільський (99 км), що скорочує морський шлях з Північного до Балтійського моря. На межі з Швейцарією і Австрією розташоване Боденське озеро (571,5 км², німецька частина – 305 км²). Ліси займають майже 30% території країни, але є сильно окультуреними. Є соснові (на півночі), ялинові (в центрі й на півдні) та букові ліси (на плоско гір’ях).

Густота населення – понад 230 чол. на км². Середня тривалість життя складає понад 77 років. Німці в країні виразно домінують – 91%. До історично сформованих етнічних меншин відносяться лужицькі сорби, фризи, данці у Шлезвіг-Гольштейні. Загальне їх число ледь перевищує 100 тис. В країні проживають громадяни інших країн – Туреччини (майже 2 млн.), Італії (понад 600 тис.), Сербії (бл. 500 тис.), Греції (бл. 360 тис.), Польщі (понад 300 тис.). ФРН – переважно християнська країна: у ній нараховується майже 27 млн. католиків і понад 26,5 млн. протестантів. Більше 1 млн. осіб сповідують православ’я. Крім цього, в країні проживає 2,6 млн. мусульман і майже 90 тис. іудеїв.

2. ФРН – федеративна парламентська республіка. Діє Конституція 1949 р. Згідно з нею державністю володіє не лише федерація, але й кожна з 16 федеральних земель. Кожна земля має власні законодавчі й виконавчі органи – ландтаги й уряди на чолі з прем’єр-міністрами. Землі поділяються на общини, міста й округи.

Глава держави – федеральний президент (з 2004 р. Хорст Келер). Його обирають федеральні збори (спеціально скликувані з цією метою) на 5 років з можливістю одноразового переобрання. Президент має переважно представницькі функції: призначає послів, федеральних суддів, пропонує бундестагу кандидатуру канцлера і може розпустити бундестаг, якщо той не підтримає заяву канцлера про довіру.

Законодавча влада зосереджена в бундестазі. Він обирається на 4 роки за мажоритарно-пропорційною системою. Кожен виборець має два бюлетені: одним голосує за визначеного кандидата, а іншим – за ту чи іншу партію. Представництво у бундестазі отримує партія, яка набрала не менше 5% «других» голосів або три прямих мандати. Вища палата парламенту – бундесрат – представляє інтереси федеральних земель. Він формується з числа членів земельних урядів чи їх представників. Представництво залежить від чисельності населення. Північний Рейн-Вестфалія, Баварія, Баден-Вюртемберг, Нижня Саксонія мають 6 представників, а Мекленбург-Передня Померанія, Гамбург, Бремен і Саар – по 3. Бундесрат схвалює законопроекти, особливо ті, що стосуються федеральних фінансів. При внесенні поправок до Конституції потрібно згода 2/3 членів бундесрату. Бундесрат очолюється почергово прем’єр-міністрами федеральних земель (каденція – 1 рік).

Вищим органом виконавчої влади є федеральний уряд. Його очолює канцлер, яким стає лідер політичної партії, що має більшість у бундестазі. З 2005 р. канцлером є лідер партії ХДС/ХСС Ангела Меркель. Віце-канцлером стає, як правило, міністр закордонних справ.

Важлива роль належить федеральному конституційному суду, що формується на паритетних засадах бундестагом і бундесратом. Він здійснює нагляд за дотриманням Конституції, вирішує суперечки між федерацією і землями, забезпечує гарантії правової держави і незалежного правосуддя.

У ФРН фактично діє двопартійна система. Основними партіями є християнсько-демократична (ХДС/ХСС) та соціал-демократична (СДПГ). Однак в останні десятиліття рідко коли ці партії одноосібно формували уряди. З початку 1980-х рр. постійними союзниками християнських демократів є вільні демократи (СвДП), а соціал-демократів – партія Зелених. На парламентських виборах 2005 р. жодна з традиційних коаліцій не набрала понад 50%, тому була сформована широка коаліція, яка включила представників обох сторін.

Зовнішню політику ФРН проводить в союзі з партнерами по ЄС. Вона передбачає подальший розвиток ЄС і поглиблення інтеграції, трансформацію інституційної системи Союзу для підвищення її ефективності. ФРН є послідовником прихильником розбудови НАТО як блоку, що може забезпечити безпеку Європейського континенту. Німецька дипломатія активно працює в напрямку розширення партнерських відносин з країнами Середземномор’я, Близького Сходу і СНД. ФРН є надійним партнером США. Достатньо гармонійно останнім часом розвиваються відносини між ФРН і Росією. З середини 1990-х рр. військові контингенти ФРН беруть участь у складі миротворчих сил у Боснії та Герцеговині, Косово, з 2001 р. – в Афганістані.

3. ФРН займає третє місце в світі серед розвинених країн за обсягом ВВП. Найбільш важливими промисловими галузями є автомобілебудування, машинобудування, хімічна, харчова, електротехнічна. Провідні позиції на світовому ринку займають німецькі автомобілебудівні компанії «БМВ», «Фольксваген», «ДаймлерКрайслер». За обсягом виробництва автомобілів Німеччина поступається лише США і Японії. Традиційно провідною в Європі є німецька хімічна промисловість. В електротехніці всесвітньо відомою є компанія «Сіменс». С/г є високопродуктивним, але не витримує конкуренції на світовому ринку з-за високих витрат. В зв’язку з цим триває скорочення посівних площ і сільськогосподарських угідь. Разом з тим, виробництво пшениці, картоплі, овочів, фруктів, свинини, яєць збільшується. Німеччина входить в п’ятірку країн-лідерів виробників сиру і вершкового масла. ФРН має найбільшу після США мережу автошляхів, включно зі знаменитими автобанами, на яких немає обмеження швидкості. Зберегли своє значення німецькі залізниці. Підвищенню ефективності їх роботи сприяє приватизація, що триває з середини 1990-х рр. ФРН має один з найсучасніших морських флотів. Велике значення продовжує відігравати і річковий флот, який за обсягом вантажних перевезень практично не поступається залізничному транспорту. Німецька авіакомпанія «Люфтганза» належить до провідних в світі. Фінансові ринки ФРН в останнє десятиліття переживають бурхливий розвиток, але все ще відстають від американських і британських. Основними зовнішньоекономічними партнерами ФРН є Франція, США і Велика Британія. Останнім часом зросли зв’язки з країнами Східної Азії.