- •1.Виникнення та особливості суспільного і державного устрою Франції в іх – хіі ст.
- •2. Характеристика реформ короля Людовика іх у Франції.
- •3. Станово – представницька монархія у Франції.
- •4. Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •5. Особливості французького абсолютизму та його державний устрій.
- •6. Характеристика реформ кардинала Рішельє та короля Людовика XIV у Франції.
- •7. Джерела та характеристика права середньовічної Франції.
- •8. Утворення англо – саксонських держав на території Британії. Їх суспільний лад.
- •9. Державний устрій англосаксонських держав до нормандського завоювання.
- •10. Нормандське завоювання Британії у 1066 році та його вплив на суспільно – політичний устрій країни. Реформи Вільгельма і (Завойовника).
- •11. Реформи короля Генріха іі у хіі ст. Та їх вплив на розвиток Англії.
- •12. Причини появи Великої Хартії Вольностей 1215 року в Англії та її характеристика.
- •13. Обгороджування селянських та общинних земель в Англії і його наслідки; «кривававе законодавство» ( зміст та наслідки).
- •14. Виникнення, структура та компетенція англійського парламенту в період станово – представницької монархії.
- •15. Встановлення та особливості англійського абсолютизму.
- •16. Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту в цей період.
- •17. Судова система середньовічної Англії.
- •18. Виникнення інституту присяжних у Англії. «Велике журі» і «мале журі».
- •19. Джерела та загальна характеристика основних галузей права у середньовічній Англії.
- •20. Утворення та основні етапи розвитку середньовічної Німеччини.
- •21. Правове становище окремих груп населення у середньовічній Німеччині.
- •22. Станово – представницька монархія у Німеччині та її державний устрій.
- •23. Імперський сейм і Камеральний суд у Середньовічній Німеччині.
- •24. Причини встановлення князівського абсолютизму в середньовічній Німеччині та його наслідки. Вестфальський мир 1648 р.
- •25. Характеристика Саксонського і Швабського зерцал в середньовічній Німеччині.
- •26. Характеристика Золотої булли 1356 року в Німеччині.
- •27. Характеристика міського права в середньовічній Німеччині.
- •28. Характеристика Кароліни 1532 року в Німеччині.
- •29. Утворення і розвиток Візантійської держави. Причини її падіння.
- •30. Суспільний лад Візантії у V – VII ст.
- •31. Державний устрій Візантії у V – VII ст.
- •32. Реформи імператора Юстиніана у Візантії.
- •33. Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у vііі – хv ст.
- •34. Джерела і загальні риси візантійського права.
- •35. Причини, етапи англійської буржуазної революції хvіі ст. Та особливості англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •36. Характеристика Петиції про право 1628 року в Англії.
- •37. Англія на першому етапі революції. Прийняття Трирічного акту та Великої ремонстрації (1641)року.
- •38. Проголошення та характеристика республіки в Англії ( 1649-1660 рр.)
- •39. Характеристика Навігаційного акту 1651 року в Англії.
- •40. Характеристика Знаряддя правління 1653 року в Англії.
- •41. Відновлення монархії у Англії ( 1660р.): причини, суть, наслідки.
- •42. Прийняття та характеристика «Габеас корпус акту»1679 року в Англії.
- •43. «Славна революція» 1688-1689рр. Причини і наслідки.
- •44. Характеристика Біля про права 1689 року в Англії.
- •45. Характеристика акту про престолоспадкування 1701 року в Англії та Акту про посади 1707р.
- •46. Державно – правовий розвиток Англії середини хvііі - хіх ст.
- •47. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1832 року в Англії.
- •48. Виникнення та значення чартистського руху в Англії.
- •49. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1867 року в Англії.
- •50. Утворення та політична суть партії лібералів, консерваторів та лейбористів.
- •51. Причини та зміст реформи парламенту Англії 1911 року.
- •52. Економічне та політичне становище американських колоній Англії.
- •53. Причини, хід та оцінка війни за незалежність американських колоній Англії.
- •54. Прийняття та характеристика Декларації незалежності сша 1776 року.
- •55. Характеристика Статей конфедерації 1781 року в сша.
- •56. Розробка та прийняття Конституції сша 1787 року. Її структура та основні принципи.
- •57. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 року.
- •58. Характеристика виконавчої та судової влади сша за Конституцією 1787 року.
- •59. Характеристика судової влади за Конституцією сша 1787 р.
- •60. Перший цикл поправок до Конституції сша ( «Білль про права» і ін.)
11. Реформи короля Генріха іі у хіі ст. Та їх вплив на розвиток Англії.
12. Причини появи Великої Хартії Вольностей 1215 року в Англії та її характеристика.
До початку XIII ст. в Англії складаються об'єктивні передумови для переходу до нової форми феодальної держави - монархії з становим представництвом. Однак зміцнивши свої позиції королівська влада не виявляла готовність залучати до вирішення питань державного життя представників пануючих станів. Навпаки, при наступниках Генріха II, терпівших невдачі у зовнішній політиці, зростають крайні прояви монархічної влади, посилюється адміністративне і фінансове свавілля короля і його чиновників. У зв'язку з цим визнання права станів брати участь у вирішенні важливих політичних та фінансових питань відбувалося в Англії в ході гострих соціально-політичних конфліктів. Вони прийняли форму руху за обмеження зловживань центральної влади. Цей рух очолювали барони, до яких періодично приєднувалися лицарства і маса фрігольдерів, незадоволених надмірними поборами і вимаганнями королівських чиновників Основними віхами цієї боротьби були конфлікт 1215 року, що закінчився прийняттям Великої хартії вільностей, і громадянська війна 1258-1267 рр.., Яка призвела до виникнення парламенту. Велика хартія вольностей 1215 року була прийнята в результаті виступу баронів при участі лицарства і городян проти короля Іоанна Безземельного. Офіційно в Англії цей документ вважається першим конституційним актом. Однак історичне значення Хартії може бути оцінене лише з урахуванням реальних умов розвитку Англії наприкінці XII - початку XIII ст. Закріплюючи вимоги та інтереси різнорідних і навіть протиборчих, але тимчасово об'єднаних сил, Хартія є суперечливим документом, не виходить за межі феодальної угоди між королем і верхівкою опозиції. Більшість статей Хартії стосується васальних відносин короля і баронів і прагне обмежити свавілля короля у використанні його сеньоріальних прав, пов'язаних із земельними володіннями. Ці статті регламентують порядок опіки, одержання рельєфу, стягнення боргу і т.п. (ст. 2-11 та ін.) Разом з тим серед чисто "баронських" статей Хартії виділяються такі, які мали загальнополітичний характер. Найбільш відверто політичні претензії баронства виражені в ст. 61. У ній простежується прагнення до створення баронської олігархії шляхом заснування комітету з 25 баронів з контрольними функціями по відношенню до короля.30 – виражали інтереси баронів, 7 – рицарства та верхівки вільного селянства і лише 3 – міщан. Права залежних вілланів у хартії взагалі не обговорювалися. Король зобов’язувався дотримуватися свободи церковних виборів.Вимоги хартії задовольняли передусім інтереси церковних феодалів і великих баронів, які стояли на чолі боротьби проти королівського свавілля. У тих конкретно історичних умовах хартія стала документом, який забезпечив подальший розвиток феодальної держави і права в Англії. Хартія не ставила своїм завданням утвердження феодальної роздробленості.
13. Обгороджування селянських та общинних земель в Англії і його наслідки; «кривававе законодавство» ( зміст та наслідки).
Особливістю розвитку сільського господарства Англії в 16ст. став початок аграрного перевороту-встановлення ринкових відносин у сільському господарстві. Для розвитку вівчарства землевласники почали перетворювати землі у своїх маєтках на пасовиська. Збільшуючи площі пасовиськ вони зганяли селян із земель і обгороджували їх. Цей процес отримав назву «обгородження».
Внаслідок проведення обгороджень з’явились нові суспільні верстви-нові дворяни та сільські наймити. Нові дворяни жили не так, як старі, отримували прибутки від вирощування овець і продажу вовни.Селяни, які залишались без засобів для існування, були змушені шукати роботу в містах або працювати на нових дворян. Вони ставали наймитами, які не мали свого господарства, а працювали за платню. Поява нових сусп. верств стала свідченням формування в с/г ринкових відносин. Гроші перетворились на капітал, що його нові дворяни вкладали в розвиток свого господарства з метою отримання прибутку. Зміни, що відбулись в с/г в 16ст., стали передумовами поширення мандруючого виробництва у промисловості країни.«Криваве законодавство»Аграрний переворот і розвиток ринкових відносин у с/г зумовили великі зміни у суспільстві. Мануфактурні підприємства та господарства нових дворян не могли забезпечити роботою величезну кількість знедолених селян. Міста заполонили жебраки, величезні маси шукали роботу, а не знаходячи крали або старцювали. На поч.17ст. у Лондоні налічувалось 50тис. жебраків. Король Генріх 8 почав видавати закони, спрямовані проти старцювання. Збирати милостиню дозволялось лише немічним і старим; тих, хто міг працювати, били батогами і зобов’язували повертатись додому. Якщо затримували вдруге, знову били та відрізали половину вуха. Коли втретє, то страчували як злочинця.Король Едуард 6 «покращив» закони. Той, хто не працював, віддавався в рабство тому, хто на нього доніс. Хазяїн мав право примушувати його до будь-якої роботи, продавати, дарувати тощо. Якщо раб тікав, то за першу втечу йому випалювали на лобі або щоці тавро й віддавали в довічне рабство. За другу втечу ставили друге тавро, за третю-страчували як державного злочинця. Англійські хроніки пишуть, що за роки правління Генріха 8 було страчено 72 тис. волоцюг і жебраків.