53. Причини, хід та оцінка війни за незалежність американських колоній Англії.

54. Прийняття та характеристика Декларації незалежності сша 1776 року.

На початку липня 1776 року Конгрес приступив до обговорення Декларації незалежності. Вона була схвалена Конгресом і набула чинності 4 липня 1776 року. Вона проголосила народження нової нації, сформувала філософію свободи людини, що мала стати рушійною силою у всьому світі, ґрунтувалась на англійській та французькій політичній філософії Просвітництва. Декларація проголошувала, що для забезпечення природних прав людей «створюються уряди», що повністю заперечує божественну теорію походження держави, бо держава виникає на підставі суспільного договору, укладеного між рівноправними людьми. В Декларації міститься положення про право і навіть обов’язок народу змінити чи повалити невигідний для нього уряд. Цим самим було зафіксоване право народу на опір насильству, революцію. Щоправда, проголошуючи це право народу, американські законодавці застерігали:«розважність, звичайно, приписує, що уряди, встановлені з давніх часів, не мінялися б з пустих і скороминущих причин».Вперше в політичній історії людства державний документ проголошував принцип народного суверенітету, тобто верховенство народу у вирішенні основних проблем внутрішнього та зовнішнього життя. Було обґрунтовано право американського народу на повстання проти метрополії, бо довгим було терпіння колоній, але виникла необхідність змінити колишню систему управління, бо історія короля Великобританії є історією цілого ряду образ і насильств, які мали прямою метою встановлення необмеженої тиранії над штатами. З метою конкретизації цих звинувачень у Декларації вводився довгий перелік цих образ і насильств з боку короля. І у висновку штати проголошуються вільними і незалежними від усякого насильства британської корони. Та є і певні недоліки: ні словом не згадується корінне населення Америки – індіанці, яких називали лютими індіанськими дикунами, позбавляли землі, всіляко винищували. Існував ганебний інститут рабства – негрів-рабів людьми не вважали і не визнавали за ними жодних природних прав. Та загалом, Декларація вважається одним із найвідоміших документів американської історії, яка мала великий вплив на увесь хід розвитку американського конституціоналізму, політичну і правову свідомість американського народу, та не лише для нього, а й для європейських та інших народів. Вона проголосила незалежність американських сполучених штатів, юридично закріпила утворення нової єдиної самостійної держави і до того ж – республіки за формою правління. Отже, проголошення Декларації означало повне і остаточне розірвання стосунків з Англією, але водночас і необхідність незалежного економічного, соціального і політичного розвитку, самостійного державного будівництва.

55. Характеристика Статей конфедерації 1781 року в сша.

Дехто вважає їх першою Конституцією США. Набули чинності 1 березня 1781. Останнім схвалив штат Меріленд. “Статті Конф.” налічують 13 статей, які юридично закріпили створення “вічного союзу” між 13 штатами. Ст.1 проголошувала назву конфедерації - США. Кожен штат зберігає своє верховенство, свободу і незалежність, свою владу, всю юрисдикцію і всі права (ст.2). Конфедерація утв. для “спільного захисту”, забезпечення своїх вольностей; штати зобов’язані допомагати одне одному. Вільні жителі кожного штату повинні користуватись всіма пільгами і привілеями вільних громадян в усіх штатах. До вільних громадян не належали жебраки, волоцюги, особи, що втекли від виконання судового вироку (ст.3). Мешканцям кожного штату дозволено вільно пересуватись по території всіх інших штатів (ст.4). Для управління загальними справами щорічно належало обирати делегатів у загальнодерж. законодавчий орган - Конгрес (делегація штату - 2-7 осіб, під час голосування мала 1 голос) (ст.5). Жоден штат не міг вступати у переговори з іноземними державами, приймати посольства, укладати угоди без згоди конгресу (ст.6). Штати мали право мати власні військові кораблі та збройні сили. Не мали права починати війну без згоди Конгресу, крім випадків, коли на штат нападе ворог, або виникне загроза вторгнення іншого племені. Конгрес належали всі основні зовнішньополітичні функції: оголошував війну/мир, призначав/приймав послів, укладав міжнародні договори, врегульовував торгівлю. У внутрішній сфері Конгрес - апеляційна інстанція у всіх спорах між штатами (стосовно їх кордонів, юрисдикції), визначав кількість лігатури, ціну монети, налагоджував і регулював поштовий зв’язок. Виконавчий орган Конгресу - комітет штатів, до його складу кожеш штат обирав 1 делегата; перелік прав комітету у ст.9. Для прийняття законів Конгресом і Комітетом під час голосування потрібна була згода мінімум 9 штатів. Перерва між сесіями - не могла перевищувати 6 місяців. Отже, конфедерація США - ще не держава, а союз самостійних держав. “Статті Конф.” - різновид міжнародного договору, а не основний закон держави. Але це стало значним кроком у становленні держави.