- •1.Виникнення та особливості суспільного і державного устрою Франції в іх – хіі ст.
- •2. Характеристика реформ короля Людовика іх у Франції.
- •3. Станово – представницька монархія у Франції.
- •4. Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •5. Особливості французького абсолютизму та його державний устрій.
- •6. Характеристика реформ кардинала Рішельє та короля Людовика XIV у Франції.
- •7. Джерела та характеристика права середньовічної Франції.
- •8. Утворення англо – саксонських держав на території Британії. Їх суспільний лад.
- •9. Державний устрій англосаксонських держав до нормандського завоювання.
- •10. Нормандське завоювання Британії у 1066 році та його вплив на суспільно – політичний устрій країни. Реформи Вільгельма і (Завойовника).
- •11. Реформи короля Генріха іі у хіі ст. Та їх вплив на розвиток Англії.
- •12. Причини появи Великої Хартії Вольностей 1215 року в Англії та її характеристика.
- •13. Обгороджування селянських та общинних земель в Англії і його наслідки; «кривававе законодавство» ( зміст та наслідки).
- •14. Виникнення, структура та компетенція англійського парламенту в період станово – представницької монархії.
- •15. Встановлення та особливості англійського абсолютизму.
- •16. Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту в цей період.
- •17. Судова система середньовічної Англії.
- •18. Виникнення інституту присяжних у Англії. «Велике журі» і «мале журі».
- •19. Джерела та загальна характеристика основних галузей права у середньовічній Англії.
- •20. Утворення та основні етапи розвитку середньовічної Німеччини.
- •21. Правове становище окремих груп населення у середньовічній Німеччині.
- •22. Станово – представницька монархія у Німеччині та її державний устрій.
- •23. Імперський сейм і Камеральний суд у Середньовічній Німеччині.
- •24. Причини встановлення князівського абсолютизму в середньовічній Німеччині та його наслідки. Вестфальський мир 1648 р.
- •25. Характеристика Саксонського і Швабського зерцал в середньовічній Німеччині.
- •26. Характеристика Золотої булли 1356 року в Німеччині.
- •27. Характеристика міського права в середньовічній Німеччині.
- •28. Характеристика Кароліни 1532 року в Німеччині.
- •29. Утворення і розвиток Візантійської держави. Причини її падіння.
- •30. Суспільний лад Візантії у V – VII ст.
- •31. Державний устрій Візантії у V – VII ст.
- •32. Реформи імператора Юстиніана у Візантії.
- •33. Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у vііі – хv ст.
- •34. Джерела і загальні риси візантійського права.
- •35. Причини, етапи англійської буржуазної революції хvіі ст. Та особливості англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •36. Характеристика Петиції про право 1628 року в Англії.
- •37. Англія на першому етапі революції. Прийняття Трирічного акту та Великої ремонстрації (1641)року.
- •38. Проголошення та характеристика республіки в Англії ( 1649-1660 рр.)
- •39. Характеристика Навігаційного акту 1651 року в Англії.
- •40. Характеристика Знаряддя правління 1653 року в Англії.
- •41. Відновлення монархії у Англії ( 1660р.): причини, суть, наслідки.
- •42. Прийняття та характеристика «Габеас корпус акту»1679 року в Англії.
- •43. «Славна революція» 1688-1689рр. Причини і наслідки.
- •44. Характеристика Біля про права 1689 року в Англії.
- •45. Характеристика акту про престолоспадкування 1701 року в Англії та Акту про посади 1707р.
- •46. Державно – правовий розвиток Англії середини хvііі - хіх ст.
- •47. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1832 року в Англії.
- •48. Виникнення та значення чартистського руху в Англії.
- •49. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1867 року в Англії.
- •50. Утворення та політична суть партії лібералів, консерваторів та лейбористів.
- •51. Причини та зміст реформи парламенту Англії 1911 року.
- •52. Економічне та політичне становище американських колоній Англії.
- •53. Причини, хід та оцінка війни за незалежність американських колоній Англії.
- •54. Прийняття та характеристика Декларації незалежності сша 1776 року.
- •55. Характеристика Статей конфедерації 1781 року в сша.
- •56. Розробка та прийняття Конституції сша 1787 року. Її структура та основні принципи.
- •57. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 року.
- •58. Характеристика виконавчої та судової влади сша за Конституцією 1787 року.
- •59. Характеристика судової влади за Конституцією сша 1787 р.
- •60. Перший цикл поправок до Конституції сша ( «Білль про права» і ін.)
45. Характеристика акту про престолоспадкування 1701 року в Англії та Акту про посади 1707р.
46. Державно – правовий розвиток Англії середини хvііі - хіх ст.
З середини 18 ст. у гілці виконавчої влади остаточно утвердився принцип відповідального перед парламентом уряду. Офіційним, але не узаконеним органом став кабінет міністрів. До його складу входили прем’єр-міністр, лорд-канцлер, лорд-зберігач державної печатки, військовий міністр, лорд-голова Таємної ради, держсекретар, скарбник. У 1760 р. король Георг ІІІ створив «міністерство королівських друзів» з відданих собі осіб, яке діяло у складі парламенту. Проте не маючи підтримки у парламенті воно не проіснувало довго. У 1783 р. прем’єр-міністром став Уільям Пітт Молодший і тоді утвердилися нові засади утворення та діяльності уряду. Саме при цьому прем’єрі встановилися 2 важливі конституційні правила :
-
У випадку втрати довір’я парламенту уряд у повному складі йде у відставку.
-
У разі конфлікту між законодавчою і виконавчою владою,коли уряд не доцільно відправляти у відставку, за допомогою короля уряд може домогтися розпуску парламенту.
Однак слід враховувати існування неписаного правила: висловлення парламентською більшістю вотуму недовіри урядові все таки не означало, що той мусить іти у відставку (урядові Піта Молодшого було висловлено 5 резолюцій недовіри,але він їх ігнорував).
У 18 ст., як і у 17 ст. склад Таємної ради, потім уряду та Кабінету його величності формувався з членів палати лордів, та й посади у ньому були відповідні (лорд-канцлер, лорд-скарбник).
З сер. 18 ст. у складі уряду з’явилися посади міністрів, які очолювали конкретні галузі управління.
На поч. 19 ст. склалися всі характерні ознаки конституційної монархії. Король представляв країну на міжнародній арені,призначав та звільняв послів і міністрів, призначав нові вибори, розпускав нижчу палату. Уряд формувався прем’єр-міністром якого призначав король. Найважливішим державним інститутом до поч. 19 ст. став парламент, який приймав і відміняв закони, визначав бюджет, встановлював податки. Політику парламенту контролювали 2 партії: торі і віги.
47. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1832 року в Англії.
Реформа 1832 р. була найпершою реформою виборчого права в Англії. Вона започаткувала перехід від середньовічного виборчого принципу однакового представництва від корпоративних одиниць до нового демократичному принципу представництва від кількості населення. Суть реформи звелася до перерозподілу місць у палаті громад і збільшення електорату. Палата громад налічувала 658 членів. Загальна кількість депутатів збереглася, але було ліквідовано 56 " гнилих " містечок, котрі надсилали по 2 депутата. 32 " кишенькових " замість 2 стали посилати по 1 депутату. Вивільнені 143 місця у парламенті перерозподілили між графствами і містами. 42 міста отримали право посилати депутатів. Було створено 22 нових виборчі округи, 14 їх - в індустріальних районах на півночі Англії. Активне виборче право було надано фермерам і тих орендарям, які сплачували 10 фт. стерл. на рік орендної плати. Отже, кількість виборців помітно збільшилася переважно з допомогою сільського населення. Однако поруч із плюсами, у проведенні реформи були й суттєві мінуси. По-перше, збереження високого майнового цензу не дозволяло представникам середній і дрібної буржуазії, і навіть робочим бути обраним до парламенту і отримати політичну влада. По-друге, містечка-селища так і залишалися " представленими " у новій виборчій системі. Було 5 містечок з електоратом менш 200 людей, а 115 депутатів представляли округу з населенням менш 500 людин. По-третє, досі зберігалася диспропорція міських і сільськими округами.Щоправда, нагадуючи про цей недолік виборчої системи, необхідно враховувати процес урбанізації, активно що проходив у англійському суспільстві у першій половині в XIX ст. та поступово нівелювавший відмінність між кількістю міського і сільського населення. Більш серйозними проблемами було та обставина, що чимало населених пунктів, мали статус міст, на насправді тісно прив'язані до сільській місцевості по суті були сільськогосподарськими територіями. Хоча " міста-власності " , які були вотчинами лендлордов і були були чи куплені, на той час зникли, в " сільськогосподарських " містечках земельна аристократія так і зберігала переважна вплив. Реформа мала скромні практичні результати з двох причин: по-перше, через жорстоку протидію торі , по-друге, через те, що вона проводилася правим, помірковано налаштованим крилом ліберального руху - вігами, які прагнули допустити до влади тісно пов'язану із нею банківську олігархію. Однако, попри це, політичне значення реформи було дуже велике. Вона показала можливість політичних змін під впливом суспільної думки та підтвердила правоту лібералів, котрі виборювали реальність поетапного здійснення демократичної виборчої реформи. Її наслідком також визнано зміна співвідношення сил між палатами і короною на користь палати громад, кабінет міністрів тепер став формуватися із помітних представників парламентського більшості. Слід зазначити, що саме поляризація думок у парламенті по питання парламентської реформі 1832 р. започаткувала нове партійне розмежування: діленню на лібералів (реформістів) і консерваторів - і творення вікторіанської двопартійної системи.