- •1.Виникнення та особливості суспільного і державного устрою Франції в іх – хіі ст.
- •2. Характеристика реформ короля Людовика іх у Франції.
- •3. Станово – представницька монархія у Франції.
- •4. Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •5. Особливості французького абсолютизму та його державний устрій.
- •6. Характеристика реформ кардинала Рішельє та короля Людовика XIV у Франції.
- •7. Джерела та характеристика права середньовічної Франції.
- •8. Утворення англо – саксонських держав на території Британії. Їх суспільний лад.
- •9. Державний устрій англосаксонських держав до нормандського завоювання.
- •10. Нормандське завоювання Британії у 1066 році та його вплив на суспільно – політичний устрій країни. Реформи Вільгельма і (Завойовника).
- •11. Реформи короля Генріха іі у хіі ст. Та їх вплив на розвиток Англії.
- •12. Причини появи Великої Хартії Вольностей 1215 року в Англії та її характеристика.
- •13. Обгороджування селянських та общинних земель в Англії і його наслідки; «кривававе законодавство» ( зміст та наслідки).
- •14. Виникнення, структура та компетенція англійського парламенту в період станово – представницької монархії.
- •15. Встановлення та особливості англійського абсолютизму.
- •16. Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту в цей період.
- •17. Судова система середньовічної Англії.
- •18. Виникнення інституту присяжних у Англії. «Велике журі» і «мале журі».
- •19. Джерела та загальна характеристика основних галузей права у середньовічній Англії.
- •20. Утворення та основні етапи розвитку середньовічної Німеччини.
- •21. Правове становище окремих груп населення у середньовічній Німеччині.
- •22. Станово – представницька монархія у Німеччині та її державний устрій.
- •23. Імперський сейм і Камеральний суд у Середньовічній Німеччині.
- •24. Причини встановлення князівського абсолютизму в середньовічній Німеччині та його наслідки. Вестфальський мир 1648 р.
- •25. Характеристика Саксонського і Швабського зерцал в середньовічній Німеччині.
- •26. Характеристика Золотої булли 1356 року в Німеччині.
- •27. Характеристика міського права в середньовічній Німеччині.
- •28. Характеристика Кароліни 1532 року в Німеччині.
- •29. Утворення і розвиток Візантійської держави. Причини її падіння.
- •30. Суспільний лад Візантії у V – VII ст.
- •31. Державний устрій Візантії у V – VII ст.
- •32. Реформи імператора Юстиніана у Візантії.
- •33. Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у vііі – хv ст.
- •34. Джерела і загальні риси візантійського права.
- •35. Причини, етапи англійської буржуазної революції хvіі ст. Та особливості англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •36. Характеристика Петиції про право 1628 року в Англії.
- •37. Англія на першому етапі революції. Прийняття Трирічного акту та Великої ремонстрації (1641)року.
- •38. Проголошення та характеристика республіки в Англії ( 1649-1660 рр.)
- •39. Характеристика Навігаційного акту 1651 року в Англії.
- •40. Характеристика Знаряддя правління 1653 року в Англії.
- •41. Відновлення монархії у Англії ( 1660р.): причини, суть, наслідки.
- •42. Прийняття та характеристика «Габеас корпус акту»1679 року в Англії.
- •43. «Славна революція» 1688-1689рр. Причини і наслідки.
- •44. Характеристика Біля про права 1689 року в Англії.
- •45. Характеристика акту про престолоспадкування 1701 року в Англії та Акту про посади 1707р.
- •46. Державно – правовий розвиток Англії середини хvііі - хіх ст.
- •47. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1832 року в Англії.
- •48. Виникнення та значення чартистського руху в Англії.
- •49. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1867 року в Англії.
- •50. Утворення та політична суть партії лібералів, консерваторів та лейбористів.
- •51. Причини та зміст реформи парламенту Англії 1911 року.
- •52. Економічне та політичне становище американських колоній Англії.
- •53. Причини, хід та оцінка війни за незалежність американських колоній Англії.
- •54. Прийняття та характеристика Декларації незалежності сша 1776 року.
- •55. Характеристика Статей конфедерації 1781 року в сша.
- •56. Розробка та прийняття Конституції сша 1787 року. Її структура та основні принципи.
- •57. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 року.
- •58. Характеристика виконавчої та судової влади сша за Конституцією 1787 року.
- •59. Характеристика судової влади за Конституцією сша 1787 р.
- •60. Перший цикл поправок до Конституції сша ( «Білль про права» і ін.)
8. Утворення англо – саксонських держав на території Британії. Їх суспільний лад.
Утворення. Здавна територію острова Британія населяли кельтські племена. З 43 р. н. е.. Британія входила до складу Римської імперії, але панування римлян не призвело до романізації кельтів, які змогли зберегти свою самобутність. У IV ст. римські легіони залишили острів, маючи намір повернутися сюди пізніше. Однак падіння Римської імперії зробило ці плани нездійсненними. У V ст. Британія піддалася навалі германських племен англів і саксів. Частина кельтів була перебита, частина переселилася на північ острова, де була збережена незалежність, частина підпорядкована германцям і згодом злилася з ними. І завойовники, і підкорені племена знаходилися на стадії розкладання первіснообщинного ладу. Незабаром на території Британії утворилося сім англо-саксонських королівств: три з них створили сакси – Уесекс, Ессекс і Суссекс, три – англи: Мерсія, Нортумбрія, Сх.Англія, одну – юти – Кент. Шотландія і Англія були самостійними кельтськими державами.Утворення держави у германців було прискорене фактом війни. Германські держави часто воювали між собою, а ще частіше з Уельсом,З кінця 5 ст. серед англосаксонців почало поширюватися християнство. Августин, посланий Папою Григорієм І, очолив християнську церкву, очолив будівництво церков. Кожна англосаксонська держава намагалася підкорити сусідні держави.Король Уесексу Екберт об’єднав усі англосаксонські держави, однак після його смерті все вернулось в попередній стан.Сусп. устрій. Більшість вільного населення становили вільні селяни-общинники –керли, а родову знать представляли ерли. Спочатку ерли займали особливе становище, але поступово були відтіснена дружинниками, на яких спирався король, стверджуючи свою владу. Як подяку за службу, дружинники отримували від короля в дар общинні землі разом з селянами, що там жили. Згодом королівські пожалування набули широкого розмаху. Одночасно нові земельні власники отримували від короля всю повноту влади у своїх землях. Селяни виконували на користь земельних власників численні повинності і ставали особисто залежними від своїх панів. Ті селяни, які залишалися вільними, виконували регулярні повинності на користь держави. Поступово общинні відносини були замінені феодальними, які до XI ст. панували на території Англії. Дружинниками (танами) були ерли і керли, які мусили нести військову службу. Серед них були також селяни ( ¼), і ремісники.Усіх не здатних відповідати перед судом було зобов’язано знайти глауфорда.Категорію напіввільного населення становили лети. Вони були власністю аристократії. Також існувала категорія рабів.
9. Державний устрій англосаксонських держав до нормандського завоювання.
Англо-саксонські королівства представляли собою ранньофеодальні монархії, з типовим порядком управління. Адміністративної одиницею було графство.центральні органи влади Кожне королівство мало свого короля до об’єднання держави. Король обирався на народних зборах з-поміж родичів померлого короля. Згодом королів почали обирати на з’їзді світської та духовної знаті. Король був верховним головнокомандувачем, верховним суддею, мав монопольне право карбувати монети, встановлювати мито. Вітанагемот (рада вітанів)Сюди входили король, члени його родини, обидва архієпископи, єпископи та настоятелі більших монастирів, олдермени (високі урядовці), могутні тани.Загалом вітанагемот становив 30-100 осібНайбільш важливі питання - прийняття нових законів, розподіл землі, ведення війни і укладення миру - король вирішував за участю цієї ради.Королівський двір – згодом приходить на зміну вітанагемоту:-камерарій (відав скарбницею)- маршал ( кіннота)- сенешал (продовольство)- чашник (комори)-капелан (королівська канцелярія)Місцеве управлінняГрафством керував олдермен, якого призначав король з вітанагемотом.Інколи 1 олдермен об’єднував кілька графств, а на кожне графство призначав шерифа.У міру становлення державної організації народні збори були замінені зборами графств , на яких була присутня світська і духовна аристократія. Збори очолювалися королівськими чиновниками (шерифами).Збори графства виконували судові функції.Графства поділялися на сотні, очолювані сотниками.Щоб не допустити перетворення графств в автономні князівства, король заборонив шерифам графств мати на своєму посадовому окрузі великі землеволодіння - Манор. Крім того, королі дотримувалися всіх старовинних звичаїв і зберегли англо-саксонські установи, які сприяли централізації державної влади. На чолі сільської общини стояв староста