- •1.Виникнення та особливості суспільного і державного устрою Франції в іх – хіі ст.
- •2. Характеристика реформ короля Людовика іх у Франції.
- •3. Станово – представницька монархія у Франції.
- •4. Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •5. Особливості французького абсолютизму та його державний устрій.
- •6. Характеристика реформ кардинала Рішельє та короля Людовика XIV у Франції.
- •7. Джерела та характеристика права середньовічної Франції.
- •8. Утворення англо – саксонських держав на території Британії. Їх суспільний лад.
- •9. Державний устрій англосаксонських держав до нормандського завоювання.
- •10. Нормандське завоювання Британії у 1066 році та його вплив на суспільно – політичний устрій країни. Реформи Вільгельма і (Завойовника).
- •11. Реформи короля Генріха іі у хіі ст. Та їх вплив на розвиток Англії.
- •12. Причини появи Великої Хартії Вольностей 1215 року в Англії та її характеристика.
- •13. Обгороджування селянських та общинних земель в Англії і його наслідки; «кривававе законодавство» ( зміст та наслідки).
- •14. Виникнення, структура та компетенція англійського парламенту в період станово – представницької монархії.
- •15. Встановлення та особливості англійського абсолютизму.
- •16. Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту в цей період.
- •17. Судова система середньовічної Англії.
- •18. Виникнення інституту присяжних у Англії. «Велике журі» і «мале журі».
- •19. Джерела та загальна характеристика основних галузей права у середньовічній Англії.
- •20. Утворення та основні етапи розвитку середньовічної Німеччини.
- •21. Правове становище окремих груп населення у середньовічній Німеччині.
- •22. Станово – представницька монархія у Німеччині та її державний устрій.
- •23. Імперський сейм і Камеральний суд у Середньовічній Німеччині.
- •24. Причини встановлення князівського абсолютизму в середньовічній Німеччині та його наслідки. Вестфальський мир 1648 р.
- •25. Характеристика Саксонського і Швабського зерцал в середньовічній Німеччині.
- •26. Характеристика Золотої булли 1356 року в Німеччині.
- •27. Характеристика міського права в середньовічній Німеччині.
- •28. Характеристика Кароліни 1532 року в Німеччині.
- •29. Утворення і розвиток Візантійської держави. Причини її падіння.
- •30. Суспільний лад Візантії у V – VII ст.
- •31. Державний устрій Візантії у V – VII ст.
- •32. Реформи імператора Юстиніана у Візантії.
- •33. Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у vііі – хv ст.
- •34. Джерела і загальні риси візантійського права.
- •35. Причини, етапи англійської буржуазної революції хvіі ст. Та особливості англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •36. Характеристика Петиції про право 1628 року в Англії.
- •37. Англія на першому етапі революції. Прийняття Трирічного акту та Великої ремонстрації (1641)року.
- •38. Проголошення та характеристика республіки в Англії ( 1649-1660 рр.)
- •39. Характеристика Навігаційного акту 1651 року в Англії.
- •40. Характеристика Знаряддя правління 1653 року в Англії.
- •41. Відновлення монархії у Англії ( 1660р.): причини, суть, наслідки.
- •42. Прийняття та характеристика «Габеас корпус акту»1679 року в Англії.
- •43. «Славна революція» 1688-1689рр. Причини і наслідки.
- •44. Характеристика Біля про права 1689 року в Англії.
- •45. Характеристика акту про престолоспадкування 1701 року в Англії та Акту про посади 1707р.
- •46. Державно – правовий розвиток Англії середини хvііі - хіх ст.
- •47. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1832 року в Англії.
- •48. Виникнення та значення чартистського руху в Англії.
- •49. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1867 року в Англії.
- •50. Утворення та політична суть партії лібералів, консерваторів та лейбористів.
- •51. Причини та зміст реформи парламенту Англії 1911 року.
- •52. Економічне та політичне становище американських колоній Англії.
- •53. Причини, хід та оцінка війни за незалежність американських колоній Англії.
- •54. Прийняття та характеристика Декларації незалежності сша 1776 року.
- •55. Характеристика Статей конфедерації 1781 року в сша.
- •56. Розробка та прийняття Конституції сша 1787 року. Її структура та основні принципи.
- •57. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 року.
- •58. Характеристика виконавчої та судової влади сша за Конституцією 1787 року.
- •59. Характеристика судової влади за Конституцією сша 1787 р.
- •60. Перший цикл поправок до Конституції сша ( «Білль про права» і ін.)
17. Судова система середньовічної Англії.
Відносна сила королівської влади в Англії сприяла більш ранньому у порівнянні з державами континенту становленню загальнодержавної правової системи. Першу спробу узагальнити практику королівських суддів зробив у 1198р головний суддя Англії РанульфГленвілль у трактаті «Про закони Англії». Загальне право в середині 18 ст розглянув Г.Брактон у праці «Про закони і звичаї Англії». Після нормандського завоювання Англії розпочинається консолідація правових звичаїв і традицій у межах єдиної правової системи, загальної для всієї країни, яка згодом дістала назву "загального права". У його основу було покладено практику королівських роз'їздних судів, які три-чотири рази на рік виїжджали у провінцію та здійснювали правосуддя. Повертаючись у резиденцію, вони складали протоколи, з яких потім відбирали найбільш вдалі та вмотивовані рішення. Саме так створювалося "загальне право", що було неписаним і єдиним для всієї Англії. Норми "загального права" фіксувалися записами мотивованих звітів про судові рішення в збірниках судових протоколів так званих "свитках позовів". Від кінця XIII ст. складаються серії звітів, або щорічники. З появою щорічників усталюється звичай: при розгляді справи цитували аналогічні рішення, вміщені в них. Так, рішення Вестмінстерських (за місцем розташування резиденції вищих судів Англії') судів стають джерелом права.Аналогічного значення набувають і рішення лорда-канцлера на постанови Вестмінстерських судів - "право справедливості".Судовий процес у цивільних і та кримінальних справах мав змагально-звинувачувальний характер. Доказами були : присяга, свідчення, власне зізнання. Широко застосовувалися тортури. Державного обвинувачення не було. У 13 стзявилися правозахисники, які поділялися на баристерів та соліситорів. Соліситори займалися підготовкою справи до суду, а баристери брали участь у судовому процесі. Барристер адвокат, представник однієї із адвокатських професій в Англії. На відміну від соліситора, має право виступати у всіх судових процесах, дає заключення із найскладніших питань. Соліситор - адвокат, який веде справи у судах графства, готує матеріли для баристерів; також виконує функції юрист-консультанта.
18. Виникнення інституту присяжних у Англії. «Велике журі» і «мале журі».
Значної ролі у здійсненні правосуддя в Англії XIII-XVI ст. набули велике і мале журі присяжних.Велике журі, або обвинувальне, оформилосьу зв'язку з обов'язком розшуку злодіїв, грабіжників, розбійників і їх спільників, який був покладений на роз'їзних суддів. Судді мали опитати для цього так званих обвинувачувальних присяжних. Їх було 23 особи і думки 12 з них вистачало для притягнення людини до відповідальності. Це журі тому й дістало назву «обвинувачувального», бо воно було органом віддачі особи під суд. Мале налічувало 12 присяжних і становило складовий елемент самого англійського суду. Члени цього журі брали безпосередню участь у розгляді справи по суті й виносили вердикт – винності чи невинності пісудного. При цьому вимагались одноголосність присяжних. Міру покарання обирав коронний судя. Згідно з законом Едуарда I, для присяжних був встановлений ценз – 40 шиллінгів річного прибутку. Присяжні засідателі, які попередньо не знайомі зі справою і лише є спостерігачами судового розслідування, у нарадчій кімнаті самостійно, без участі професійного судді, вирішували питання факту винуватості та виносили відповідний вердикт щодо підсудного. Їхній вердикт був обов’язковим для судді. Професійний суддя у такому процесі вирішував виключно правові питання і встановлював кваліфікаційну міру покарання.В Англії головним для юриста було вміти порушити справу, знайти форму позову, тобто необхідну процедуру, яка дозволяла звернутися до Королівського суду. Якщо ж процес починався, можна було покластися на присяжних, які знайдуть правильне рішення.
