- •1.Виникнення та особливості суспільного і державного устрою Франції в іх – хіі ст.
- •2. Характеристика реформ короля Людовика іх у Франції.
- •3. Станово – представницька монархія у Франції.
- •4. Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •5. Особливості французького абсолютизму та його державний устрій.
- •6. Характеристика реформ кардинала Рішельє та короля Людовика XIV у Франції.
- •7. Джерела та характеристика права середньовічної Франції.
- •8. Утворення англо – саксонських держав на території Британії. Їх суспільний лад.
- •9. Державний устрій англосаксонських держав до нормандського завоювання.
- •10. Нормандське завоювання Британії у 1066 році та його вплив на суспільно – політичний устрій країни. Реформи Вільгельма і (Завойовника).
- •11. Реформи короля Генріха іі у хіі ст. Та їх вплив на розвиток Англії.
- •12. Причини появи Великої Хартії Вольностей 1215 року в Англії та її характеристика.
- •13. Обгороджування селянських та общинних земель в Англії і його наслідки; «кривававе законодавство» ( зміст та наслідки).
- •14. Виникнення, структура та компетенція англійського парламенту в період станово – представницької монархії.
- •15. Встановлення та особливості англійського абсолютизму.
- •16. Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту в цей період.
- •17. Судова система середньовічної Англії.
- •18. Виникнення інституту присяжних у Англії. «Велике журі» і «мале журі».
- •19. Джерела та загальна характеристика основних галузей права у середньовічній Англії.
- •20. Утворення та основні етапи розвитку середньовічної Німеччини.
- •21. Правове становище окремих груп населення у середньовічній Німеччині.
- •22. Станово – представницька монархія у Німеччині та її державний устрій.
- •23. Імперський сейм і Камеральний суд у Середньовічній Німеччині.
- •24. Причини встановлення князівського абсолютизму в середньовічній Німеччині та його наслідки. Вестфальський мир 1648 р.
- •25. Характеристика Саксонського і Швабського зерцал в середньовічній Німеччині.
- •26. Характеристика Золотої булли 1356 року в Німеччині.
- •27. Характеристика міського права в середньовічній Німеччині.
- •28. Характеристика Кароліни 1532 року в Німеччині.
- •29. Утворення і розвиток Візантійської держави. Причини її падіння.
- •30. Суспільний лад Візантії у V – VII ст.
- •31. Державний устрій Візантії у V – VII ст.
- •32. Реформи імператора Юстиніана у Візантії.
- •33. Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у vііі – хv ст.
- •34. Джерела і загальні риси візантійського права.
- •35. Причини, етапи англійської буржуазної революції хvіі ст. Та особливості англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •36. Характеристика Петиції про право 1628 року в Англії.
- •37. Англія на першому етапі революції. Прийняття Трирічного акту та Великої ремонстрації (1641)року.
- •38. Проголошення та характеристика республіки в Англії ( 1649-1660 рр.)
- •39. Характеристика Навігаційного акту 1651 року в Англії.
- •40. Характеристика Знаряддя правління 1653 року в Англії.
- •41. Відновлення монархії у Англії ( 1660р.): причини, суть, наслідки.
- •42. Прийняття та характеристика «Габеас корпус акту»1679 року в Англії.
- •43. «Славна революція» 1688-1689рр. Причини і наслідки.
- •44. Характеристика Біля про права 1689 року в Англії.
- •45. Характеристика акту про престолоспадкування 1701 року в Англії та Акту про посади 1707р.
- •46. Державно – правовий розвиток Англії середини хvііі - хіх ст.
- •47. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1832 року в Англії.
- •48. Виникнення та значення чартистського руху в Англії.
- •49. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1867 року в Англії.
- •50. Утворення та політична суть партії лібералів, консерваторів та лейбористів.
- •51. Причини та зміст реформи парламенту Англії 1911 року.
- •52. Економічне та політичне становище американських колоній Англії.
- •53. Причини, хід та оцінка війни за незалежність американських колоній Англії.
- •54. Прийняття та характеристика Декларації незалежності сша 1776 року.
- •55. Характеристика Статей конфедерації 1781 року в сша.
- •56. Розробка та прийняття Конституції сша 1787 року. Її структура та основні принципи.
- •57. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 року.
- •58. Характеристика виконавчої та судової влади сша за Конституцією 1787 року.
- •59. Характеристика судової влади за Конституцією сша 1787 р.
- •60. Перший цикл поправок до Конституції сша ( «Білль про права» і ін.)
1.Виникнення та особливості суспільного і державного устрою Франції в іх – хіі ст.
В ІХ-Х ст. Франція вважалась єдиним королівством лише номінально, бо була роздроблена між королем і численними феодалами-магнатами, часто рівними королеві за знатністю та могутністю. Графи, герцоги були майже незалежними правителями: мали свою армію, свою велику територію. Дехто з них навіть не визнавав короля (герцог Бургундський, Аквітанський, Тулузький, Нормандський). За суспільним устроєм існував поділ: дворянство, духовенство, прості люди. Дворянство поділялось на ранги, різні за правовим становищем. На чолі стояв король. Другий ранг – пери (графи, герцоги, маркграфи). Потім йшли віконти, барони. Найнижче стояли рицарі – шевальє. Великі феодали (сеньйори) частину своїх земель роздавали дрібнішим дворянам, які її орендували (васали). Обов’язки васала: підтримувати свого сеньйора під час війни, допомагати порадою, підтримувати матеріально за потреби. Духовенство було другою складовою частиною класу феодалів. Часто між світським та духовним дворянством розв’язувались війни, однак вони завжди об’єднувались при конфлікті з масами міщан та селян. Взагалі духовенство грало дуже велику роль у середньовічній Франції, адже вони підкорялись Папі, який стояв навіть вище короля. У зв’язку з розвитком міст формується новий стан – міщани. У верстві селян існувало кілька груп: серви (залежні від пана, прикріплені до землі), віллани (особисто вільні, орендували землю у пана), челядь (двірцева прислуга, майже раби). За державним устроєм король виступав король франків – верховний сеньйор. Вважався головнокомандувачем армії та верховним суддею. Весь королівський двір очолювали міністеріали на чолі з сенешалом (керівник королівського двору, заступник короля у суді). Поступово військові функції переходять до конетабля, а всі інші – до канцлера. Вищі урядовці та феодали утворювали королівську раду. Місцеве управління в королівському домені представляли прево (очолювали округи королівського домену, мали адміністративну, військову, судову, фінансову владу). Їх призначав король. Також було створено посаду балії (призначав король , здійснювали нагляд за діями прево).
2. Характеристика реформ короля Людовика іх у Франції.
Велику роль у підвищенні авторитету королівської влади та зміцнення центральної адміністрації зіграли реформи короля Людовика IX (1226-1270 гг.). Важливе місце серед них займала військова реформа: створення міської міліції, загонів наймитів. В результаті король меншою мірою став залежати від феодального ополчення, більш ефективно використовував збройні сили в боротьбі з непокірними васали. Прагнучи приборкати феодальні міжусобиці, Людовик IX заборонив приватні війни в королівському домені. На решті території вводилися так звані 40 днів короля. Протягом цього терміну феодали не могли починати військові дії, з тим щоб будь-яка з сторін,що сперечалися могла перенести спір до суду короля. Новий порядок істотно підсилює позиції королівської влади. Розширення і ускладнення функцій королівської юстиції вимагали її організаційного уособлення. Із королівської курії була виділена особлива судова палата – Паризький парла-мент, який здобув право приймати на свій розсуд апеляції на рішення сеньйоріальних і міських судів. Поступово він став виконувати функції вищого королівського суду. Корпорація юристів підпорядковувалась тільки королю. У Парижі 1253 р. був заснований навчальний заклад для під-готовки спеціалістів з права. Людовик IX ввів на території домену єдину королівську монету, заборонивши тут використання грошей, випущених іншими феодалами. На іншій частині країни королівська монета мала право обігу поряд з місцевими монетами і поступово витісняє останні. Королівська скарбниця отримала таким чином нове джерело доходів. Із королівської курії виділяється ще одна установа – рахункова палата, яка вела облік судового мита. Була створена також система спеціальних інспекторів, які слідкували за вірністю королю сенешалів і Бальї, розглядали скарги на їх дії. Реформи Людовика IX, активно проводити політику по подоланню феодальної роздрібленості, розпочату ще на початку XIII в. Пилипом II Август, сприяли територіальному об'єднанню країни і консолідації основної маси феодалів і міського населення навколо короля. Таким чином, зміни що сталися в XIII в. в суспільному та державному ладі заклали основу для подальшого виникнення у Франції станової представницької монархії.