- •1.Виникнення та особливості суспільного і державного устрою Франції в іх – хіі ст.
- •2. Характеристика реформ короля Людовика іх у Франції.
- •3. Станово – представницька монархія у Франції.
- •4. Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •5. Особливості французького абсолютизму та його державний устрій.
- •6. Характеристика реформ кардинала Рішельє та короля Людовика XIV у Франції.
- •7. Джерела та характеристика права середньовічної Франції.
- •8. Утворення англо – саксонських держав на території Британії. Їх суспільний лад.
- •9. Державний устрій англосаксонських держав до нормандського завоювання.
- •10. Нормандське завоювання Британії у 1066 році та його вплив на суспільно – політичний устрій країни. Реформи Вільгельма і (Завойовника).
- •11. Реформи короля Генріха іі у хіі ст. Та їх вплив на розвиток Англії.
- •12. Причини появи Великої Хартії Вольностей 1215 року в Англії та її характеристика.
- •13. Обгороджування селянських та общинних земель в Англії і його наслідки; «кривававе законодавство» ( зміст та наслідки).
- •14. Виникнення, структура та компетенція англійського парламенту в період станово – представницької монархії.
- •15. Встановлення та особливості англійського абсолютизму.
- •16. Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту в цей період.
- •17. Судова система середньовічної Англії.
- •18. Виникнення інституту присяжних у Англії. «Велике журі» і «мале журі».
- •19. Джерела та загальна характеристика основних галузей права у середньовічній Англії.
- •20. Утворення та основні етапи розвитку середньовічної Німеччини.
- •21. Правове становище окремих груп населення у середньовічній Німеччині.
- •22. Станово – представницька монархія у Німеччині та її державний устрій.
- •23. Імперський сейм і Камеральний суд у Середньовічній Німеччині.
- •24. Причини встановлення князівського абсолютизму в середньовічній Німеччині та його наслідки. Вестфальський мир 1648 р.
- •25. Характеристика Саксонського і Швабського зерцал в середньовічній Німеччині.
- •26. Характеристика Золотої булли 1356 року в Німеччині.
- •27. Характеристика міського права в середньовічній Німеччині.
- •28. Характеристика Кароліни 1532 року в Німеччині.
- •29. Утворення і розвиток Візантійської держави. Причини її падіння.
- •30. Суспільний лад Візантії у V – VII ст.
- •31. Державний устрій Візантії у V – VII ст.
- •32. Реформи імператора Юстиніана у Візантії.
- •33. Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у vііі – хv ст.
- •34. Джерела і загальні риси візантійського права.
- •35. Причини, етапи англійської буржуазної революції хvіі ст. Та особливості англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •36. Характеристика Петиції про право 1628 року в Англії.
- •37. Англія на першому етапі революції. Прийняття Трирічного акту та Великої ремонстрації (1641)року.
- •38. Проголошення та характеристика республіки в Англії ( 1649-1660 рр.)
- •39. Характеристика Навігаційного акту 1651 року в Англії.
- •40. Характеристика Знаряддя правління 1653 року в Англії.
- •41. Відновлення монархії у Англії ( 1660р.): причини, суть, наслідки.
- •42. Прийняття та характеристика «Габеас корпус акту»1679 року в Англії.
- •43. «Славна революція» 1688-1689рр. Причини і наслідки.
- •44. Характеристика Біля про права 1689 року в Англії.
- •45. Характеристика акту про престолоспадкування 1701 року в Англії та Акту про посади 1707р.
- •46. Державно – правовий розвиток Англії середини хvііі - хіх ст.
- •47. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1832 року в Англії.
- •48. Виникнення та значення чартистського руху в Англії.
- •49. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1867 року в Англії.
- •50. Утворення та політична суть партії лібералів, консерваторів та лейбористів.
- •51. Причини та зміст реформи парламенту Англії 1911 року.
- •52. Економічне та політичне становище американських колоній Англії.
- •53. Причини, хід та оцінка війни за незалежність американських колоній Англії.
- •54. Прийняття та характеристика Декларації незалежності сша 1776 року.
- •55. Характеристика Статей конфедерації 1781 року в сша.
- •56. Розробка та прийняття Конституції сша 1787 року. Її структура та основні принципи.
- •57. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 року.
- •58. Характеристика виконавчої та судової влади сша за Конституцією 1787 року.
- •59. Характеристика судової влади за Конституцією сша 1787 р.
- •60. Перший цикл поправок до Конституції сша ( «Білль про права» і ін.)
6. Характеристика реформ кардинала Рішельє та короля Людовика XIV у Франції.
Рішельє: діяв хитрістю і силою, здійснив політичну централізацію, “головна мета - велич короля, велич королівства”, повністю покінчив із сваволею вельмож і самостійністю гугенотів (ліквідовані їхні політ. привілеї, автономія у справах релігії і самоуправління; винищення гугенотів) Реформи: відновив посади інтендантів (представники центр.влади на місцях); усунув знать на задній план у центр. органах управління; заборонив парламенту скеровувати королю письмові протести; непокірних членів парламенту змусив продати свої посади; завів постійну армію і флот; збільшив податки; наука і література попали під контроль держави; підтримував політику меркантилізму; дбав про розвиток промисловості і торгівлі. Правління Людовіка XIV - вершина абсолютизму (1638-1715): “держава - це я”; завершив централізацію і бюрократизацію державного апарату; вся повнота влади належала королю і королівським органам управління; остаточно утворились посади 4 основних держ.секретарів - міністри короля; зросла роль інтендантів і поліції (за всіма сферами громад.-політ. життя встановлювався адміністративний нагляд); з’явилась цензура книг; великого значення набув пишний королівський двір, складні придворні церемоніали; завершення підпорядкування церкви державі; розширив застосув. конкордату, встановив королю право розпоряджатись вакантними єпископськими кафедрами і доходами.
7. Джерела та характеристика права середньовічної Франції.
Найважливішим джерелом права були правові звичаї (кутюми). Для їх визнання в суді необхідно було, щоб вони були відомі в народі не менше 40 років. Найвідомішим збірником правових звичаїв були «КутюмиБовезі» . Вони стали першим серйозним досвідом правотворчості, дають інформацію про мораль і звичаї Франції, що існували в період ранньофеодальної монархії, про політичні тогочасні ідеї. Написані «КутюмиБовезі» відомим французьким юристом, Філіппом де Бомануаром. Видання цього твору було не лише компіляцією місцевих звичаїв, але й одночасно збором таких правил та норм, які частково були засновані на «правових нормах, спільних для усіх кутюмів Франції». Також у цьому творі дається характеристика міських комун, основних варіантів фіксації кріпосної залежності та майнових прав, юрисдикції судів, положення про обов’язки балії, адвоката, судді та інших учасників розв’язання правових конфліктів. Другим важливим джерелом права були королівські укази (капітулярії) та інші акти, що підписувалися королем. Таким важливим актом був «Акт про відправлення правосуддя». Цей акт закріпив інквізиційний або розшуковий процес. Цим актом замість латинської мови ведення судового процесу вводилася французька. Порушення кримінальної справи здійснюється відтоді не лише за скаргою потерпілого, але й на основі даних, які одержав суддя з якихось інших джерел. Важливим джерелом права було канонічне право. Памяткою права є «Звід канонічного права», затверджений королівською владою. Усі норми канонічного права, прийняті церквою, набирали чинності тільки тоді, коли вони супроводжувалися королівськими грамотами. Важливе значення мало міське право, джерелом якого були хартії. У них відображався компроміс міського населення з королем чи місцевим феодалом. У хартіях визнавалися права міщан, регламентувалася торгівля і реміснича діяльність. Як додаткове джерело права виступала практика Паризького парламенту. Феодальна сутність права Франції проявлялася в тому, що воно закріплювало виключність права власності на землю духовенства та дворянства. Склалося правило, що кожен володілець землі повинен мати сеньйора, який виступав верховним власником. Існувало й громадське землеволодіння, куди входили ліси, луги, вигони. Феодальний характер права виявлявся насамперед у договорах, а саме договори купівлі-продажу, оренди, позики. У Франції існувала детальна регламентація торговельної діяльності цехів і купців, а також організації й технології виробництва. У кримінальному праві під злочином розуміли дію, що зачіпала інтереси окремих осіб, «всіляке порушення миру», а покарання набувала репресивного характеру. Покарання не були чітко визначені й їх застосування залежало від суду та вд соціального класу, до якого належав звинувачений. Розгляд судових справ не був публічним.