- •1.Виникнення та особливості суспільного і державного устрою Франції в іх – хіі ст.
- •2. Характеристика реформ короля Людовика іх у Франції.
- •3. Станово – представницька монархія у Франції.
- •4. Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •5. Особливості французького абсолютизму та його державний устрій.
- •6. Характеристика реформ кардинала Рішельє та короля Людовика XIV у Франції.
- •7. Джерела та характеристика права середньовічної Франції.
- •8. Утворення англо – саксонських держав на території Британії. Їх суспільний лад.
- •9. Державний устрій англосаксонських держав до нормандського завоювання.
- •10. Нормандське завоювання Британії у 1066 році та його вплив на суспільно – політичний устрій країни. Реформи Вільгельма і (Завойовника).
- •11. Реформи короля Генріха іі у хіі ст. Та їх вплив на розвиток Англії.
- •12. Причини появи Великої Хартії Вольностей 1215 року в Англії та її характеристика.
- •13. Обгороджування селянських та общинних земель в Англії і його наслідки; «кривававе законодавство» ( зміст та наслідки).
- •14. Виникнення, структура та компетенція англійського парламенту в період станово – представницької монархії.
- •15. Встановлення та особливості англійського абсолютизму.
- •16. Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту в цей період.
- •17. Судова система середньовічної Англії.
- •18. Виникнення інституту присяжних у Англії. «Велике журі» і «мале журі».
- •19. Джерела та загальна характеристика основних галузей права у середньовічній Англії.
- •20. Утворення та основні етапи розвитку середньовічної Німеччини.
- •21. Правове становище окремих груп населення у середньовічній Німеччині.
- •22. Станово – представницька монархія у Німеччині та її державний устрій.
- •23. Імперський сейм і Камеральний суд у Середньовічній Німеччині.
- •24. Причини встановлення князівського абсолютизму в середньовічній Німеччині та його наслідки. Вестфальський мир 1648 р.
- •25. Характеристика Саксонського і Швабського зерцал в середньовічній Німеччині.
- •26. Характеристика Золотої булли 1356 року в Німеччині.
- •27. Характеристика міського права в середньовічній Німеччині.
- •28. Характеристика Кароліни 1532 року в Німеччині.
- •29. Утворення і розвиток Візантійської держави. Причини її падіння.
- •30. Суспільний лад Візантії у V – VII ст.
- •31. Державний устрій Візантії у V – VII ст.
- •32. Реформи імператора Юстиніана у Візантії.
- •33. Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у vііі – хv ст.
- •34. Джерела і загальні риси візантійського права.
- •35. Причини, етапи англійської буржуазної революції хvіі ст. Та особливості англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •36. Характеристика Петиції про право 1628 року в Англії.
- •37. Англія на першому етапі революції. Прийняття Трирічного акту та Великої ремонстрації (1641)року.
- •38. Проголошення та характеристика республіки в Англії ( 1649-1660 рр.)
- •39. Характеристика Навігаційного акту 1651 року в Англії.
- •40. Характеристика Знаряддя правління 1653 року в Англії.
- •41. Відновлення монархії у Англії ( 1660р.): причини, суть, наслідки.
- •42. Прийняття та характеристика «Габеас корпус акту»1679 року в Англії.
- •43. «Славна революція» 1688-1689рр. Причини і наслідки.
- •44. Характеристика Біля про права 1689 року в Англії.
- •45. Характеристика акту про престолоспадкування 1701 року в Англії та Акту про посади 1707р.
- •46. Державно – правовий розвиток Англії середини хvііі - хіх ст.
- •47. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1832 року в Англії.
- •48. Виникнення та значення чартистського руху в Англії.
- •49. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1867 року в Англії.
- •50. Утворення та політична суть партії лібералів, консерваторів та лейбористів.
- •51. Причини та зміст реформи парламенту Англії 1911 року.
- •52. Економічне та політичне становище американських колоній Англії.
- •53. Причини, хід та оцінка війни за незалежність американських колоній Англії.
- •54. Прийняття та характеристика Декларації незалежності сша 1776 року.
- •55. Характеристика Статей конфедерації 1781 року в сша.
- •56. Розробка та прийняття Конституції сша 1787 року. Її структура та основні принципи.
- •57. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 року.
- •58. Характеристика виконавчої та судової влади сша за Конституцією 1787 року.
- •59. Характеристика судової влади за Конституцією сша 1787 р.
- •60. Перший цикл поправок до Конституції сша ( «Білль про права» і ін.)
36. Характеристика Петиції про право 1628 року в Англії.
В 1625р на престол зійшов син Якова I КарлI . , який продовжував політику батька . Для продовження воєн з Францією та Іспанією потрібні були кошти. Він намагався вибити ці кошти з підданих , використовуючи незаконний тиск. Наприклад, він вимагав від піддданих “розквартировувати” вояків чи оселяти їх у своїх домівках. За перші три роки правління він тричі скликав і розпускав парламент : перший дав незначну суму , другий взагалі відмовив , їхні лідери опинились у в”язниці. Третій надавав кошти при умові , король підпише “Петицію про право” , що зводилась до 4 пунктів:
-
Ніхто не може бути заарештований інакше, як за ухвалою суду і за законами країни.
-
Населення не повинно змушуватись до виплати податків , не затварджених парламентом.
-
Повинні бути припинені арешти цивільних осіб за законами воєнного часу.
-
Повинні бути припинені постої військ у будинках обивателів.
Цим Петиція про право зміцнювала ідею , що англійським підданим належать певні основні права, які не може порушувати жоден уряд.Король документ підписав, але не виконував його , Як тільки кошти були виділені , він розігннав парламент і протягом 11 років не скликав.
37. Англія на першому етапі революції. Прийняття Трирічного акту та Великої ремонстрації (1641)року.
1625 р. на престол вступив Карл І,який взяв курс на зміцнення абсолютизму. Король не рахувався з парламентом , швидко розпускав його. У 1628 році парламент подав королеві «Петицію про право», яка відкрила серію конституційних законів, прийнятих у роки революції. Король обіцяв прийняти її до уваги, але 1629 р. розпустив парламент і не скликав його 11 років. В період без парламентського правління внутрішньо- і зовнішньополітична ситуація ускладнювалася. У 1639-1640 Англія вела війну з Шотландією. У квітні 1640 р. король змушений був скликати парламент. Оскільки він почав виявляти королю непокірність вже у травні знову був розпущений і отримав назву Короткого. Це спричинило обурення населення.
На виборах до парламенту в листопаді 1640 більшість місць отримали противники короля (Довгий парламент). 16 лютого 1641 року прийняв важливий конституційний закон «Про недопущення незручностей, що виникають внаслідок тривалих проміжків між скликанням засідань парламенту»(«Трирічний Акт»). У ньому зазначалося:
-
парламент повинен бути скликаний щонайменше раз на рік.
-
якщо король не скликав парламент,то це право переходило до лорда-канцлера або лорда-зберігача державної печатки, потім до лордів, шерифів, ректорів великих університетів.
-
члени обох палат мали право обирати своїх голів-спікерів
Ірландське повстання у жовтні 1641 року стало приводом претензій парламенту до короля.
22 листопада 1641 року парламент прийняв «Велику ремонстрацію» («Великий протест»). Це перелік різних зловживань, на думку парламенту, короля та його чиновників. Короля звинувачували у проведенні невдалої зовнішньої політики,не скликанні чи розпуску парламенту, встановленню незаконних податків порушенні «Петиції про право». Ремонстрація містила заходи спрямовані на ліквідацію цих зловживань і вимагала відповідальності королівських урядовців перед парламентом. Цю демонстрацію не схвалила палата лордів.
Парламент 5 червня 1641 р. видав акт про ліквідацію верховного церковного судилища – Високої комісії, яка чинила розправи над противниками короля. 25 червня парламент видав акт, який ліквідував надзвичайний суд короля – Зоряну палату та її філіали.