- •1.Виникнення та особливості суспільного і державного устрою Франції в іх – хіі ст.
- •2. Характеристика реформ короля Людовика іх у Франції.
- •3. Станово – представницька монархія у Франції.
- •4. Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •5. Особливості французького абсолютизму та його державний устрій.
- •6. Характеристика реформ кардинала Рішельє та короля Людовика XIV у Франції.
- •7. Джерела та характеристика права середньовічної Франції.
- •8. Утворення англо – саксонських держав на території Британії. Їх суспільний лад.
- •9. Державний устрій англосаксонських держав до нормандського завоювання.
- •10. Нормандське завоювання Британії у 1066 році та його вплив на суспільно – політичний устрій країни. Реформи Вільгельма і (Завойовника).
- •11. Реформи короля Генріха іі у хіі ст. Та їх вплив на розвиток Англії.
- •12. Причини появи Великої Хартії Вольностей 1215 року в Англії та її характеристика.
- •13. Обгороджування селянських та общинних земель в Англії і його наслідки; «кривававе законодавство» ( зміст та наслідки).
- •14. Виникнення, структура та компетенція англійського парламенту в період станово – представницької монархії.
- •15. Встановлення та особливості англійського абсолютизму.
- •16. Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту в цей період.
- •17. Судова система середньовічної Англії.
- •18. Виникнення інституту присяжних у Англії. «Велике журі» і «мале журі».
- •19. Джерела та загальна характеристика основних галузей права у середньовічній Англії.
- •20. Утворення та основні етапи розвитку середньовічної Німеччини.
- •21. Правове становище окремих груп населення у середньовічній Німеччині.
- •22. Станово – представницька монархія у Німеччині та її державний устрій.
- •23. Імперський сейм і Камеральний суд у Середньовічній Німеччині.
- •24. Причини встановлення князівського абсолютизму в середньовічній Німеччині та його наслідки. Вестфальський мир 1648 р.
- •25. Характеристика Саксонського і Швабського зерцал в середньовічній Німеччині.
- •26. Характеристика Золотої булли 1356 року в Німеччині.
- •27. Характеристика міського права в середньовічній Німеччині.
- •28. Характеристика Кароліни 1532 року в Німеччині.
- •29. Утворення і розвиток Візантійської держави. Причини її падіння.
- •30. Суспільний лад Візантії у V – VII ст.
- •31. Державний устрій Візантії у V – VII ст.
- •32. Реформи імператора Юстиніана у Візантії.
- •33. Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у vііі – хv ст.
- •34. Джерела і загальні риси візантійського права.
- •35. Причини, етапи англійської буржуазної революції хvіі ст. Та особливості англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •36. Характеристика Петиції про право 1628 року в Англії.
- •37. Англія на першому етапі революції. Прийняття Трирічного акту та Великої ремонстрації (1641)року.
- •38. Проголошення та характеристика республіки в Англії ( 1649-1660 рр.)
- •39. Характеристика Навігаційного акту 1651 року в Англії.
- •40. Характеристика Знаряддя правління 1653 року в Англії.
- •41. Відновлення монархії у Англії ( 1660р.): причини, суть, наслідки.
- •42. Прийняття та характеристика «Габеас корпус акту»1679 року в Англії.
- •43. «Славна революція» 1688-1689рр. Причини і наслідки.
- •44. Характеристика Біля про права 1689 року в Англії.
- •45. Характеристика акту про престолоспадкування 1701 року в Англії та Акту про посади 1707р.
- •46. Державно – правовий розвиток Англії середини хvііі - хіх ст.
- •47. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1832 року в Англії.
- •48. Виникнення та значення чартистського руху в Англії.
- •49. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1867 року в Англії.
- •50. Утворення та політична суть партії лібералів, консерваторів та лейбористів.
- •51. Причини та зміст реформи парламенту Англії 1911 року.
- •52. Економічне та політичне становище американських колоній Англії.
- •53. Причини, хід та оцінка війни за незалежність американських колоній Англії.
- •54. Прийняття та характеристика Декларації незалежності сша 1776 року.
- •55. Характеристика Статей конфедерації 1781 року в сша.
- •56. Розробка та прийняття Конституції сша 1787 року. Її структура та основні принципи.
- •57. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 року.
- •58. Характеристика виконавчої та судової влади сша за Конституцією 1787 року.
- •59. Характеристика судової влади за Конституцією сша 1787 р.
- •60. Перший цикл поправок до Конституції сша ( «Білль про права» і ін.)
39. Характеристика Навігаційного акту 1651 року в Англії.
Заходи, проведені в процесі й після буржуазної революції в Англії,зміцнили буржуазні відносини у сфері промисловості, торгівлі, кредиту.Були відмінені всі рицарські подарувапия, що перетворило лордів на єдиних власників землі. Зберігався копігольд, усі феодальні платежі були на користь землевласника. Землі церкви, коропи, противників революції продавалися на комерційній основі. Поширився перехід копігольда на лізгольд — короткострокове користування землею. В 1651 р. було
опубліковано Навігаційний акт, який 9 жовтня 1651 - Лорд-генерал Олівер Кромвель обнародував Навігаційний акт (Акт про збільшення англійського торгового флоту і заохочення мореплавців англійської національності), котрий мав захистити економічні інтереси Англії. Згідно з цим законом, товари з Азії, Америки і Африки могли ввозитись в Англію лише англійськими торговими суднами; це ж стосувалось і зворотнього вивезення товарів. Найбільше від Навігаційного акту постраждав флот Нідерландів, що через рік привело до війни між цими державами (1652-74).
Цей акт заборонив каботажне плавання іноземних кораблів між англійськими портами, дав змогу іноземцям постачати в Англію лише товари своєї країни і підтверджував монополію англійських комерсантів на торгівлю з колоніями Англії. Цей акт забезпечив панування Англії на світовому і ринку. Він відіграв велику роль в економічному зростанні Англії.
40. Характеристика Знаряддя правління 1653 року в Англії.
У грудні ж 1653 р. Кромвель був проголошений лордом-протектором Англії, Шотландії і Ірландії, і в країні прийнята нова конституція "Знаряддя управління". Згідно з нею вищу довічну владу отримував Кромвель; парламент з 400 чоловік обирався терміном на три роки; виборчий ценз був високим: 200 фунтів стерлінгів. Протектор командував збройними силами, відав зовнішньою політикою, мав право вето. Протекторат став по суті воєнною диктатурою.
Конституція 1653 року, на думку її укладачів, містила в собі три принципи управління державою: монархічний (одноосібний протекторат), аристократичний (пожиттєва Рада), демократичний (виборчий парламент).Автори Конституції – вищий склад офіцерів армії – старанно відводили різні підозри у встановленні військової диктатури. Перші кроки протектора були направлені до цієї ж цілі – під зовнішніми конституційними формами була прикрита диктатура військового керівництва. Разом з тим «Знаряддя управління» свідчило про недовіру вождів армії до обраної палати общин.За Конституцією, кожний наступний парламент міг скликатися не раніше чим через три роки з часу розпуску попереднього. Сесія мала тривати не більше п’яти місяців. В одній зі статей Конституції було зазначено, що шерифи і мери після виборів до парламенту мають пред’явити список обраних з підписами, як самих обраних, так і виборців в якому обов’язково має бути записано, що обрані представники не будуть мати права змінювати систему управління. Влада лорда-протектора була обмеженою парламентом, а в період між його сесіями – Державною Радою. Діяльність трьох верховних органів – протектора, парламенту і Ради – не була конкретно визначеною. Виборчий ценз 200 фунтів стерлінгів сприяв тому, що в першому парламенті Кромвеля були лише представники дворян, які ставилися досить критично до будь-яких радикальних ідей. Разом з тим результати виборів 1654 року, були не досить позитивними і для протектора. Але позитивним було те, що в парламенті з'явилася невелика група людей, головним чином офіцерів армії, які підтримували протектора, але й багато було обрано противників протекторату і зокрема протектора – цю групу людей становили пресвітеріани.У 1654 році під час відкриття парламенту, у своїй промові Кромвель звинувачував левелерів у бажанні розрушити власність і створити рівність між усіма людьми. Кромвель вважав, що основою англійської нації протягом століть була знатна людина, дворянин. Урівнююючі принципи знищують дійсність нації. Кромвель закликав депутатів парламенту до співпарці на тій основі, що його влада являється єдиною системою спасіння від анархії.Блок республіканців, який підтримували пресвітеріани, виступав за суверенітет парламенту, а протектора знижував до ролі лише виконувача волі парламенту.Діяльність усіх актів, які були видані Кромвелем до скликання парламенту, були призупинені, а самі акти передані до парламентського комітету для перегляду. Саме тепер Кромвель вирішив дати парламенту перший бій, хоча з початку його відкриття пройшло близько двох тижнів. Вхід до палати парламенту був закритим, а депутатів було направлено до лорда-протектора для важливої розмови. Кромвель досить грубо заявив депутатам, що вони не мають права обговорювати основні положення нової Конституції. Члени парламенту повинні були визнати в якості основного принципу протекторату одноосібність правління пожиттєвого глави держави разом з обраним раз в три роки парламентом і принести присягу на вірність існуючому устрою. Лише після прийняття цих вимог депутатам було дозволено з'явитися в залі засідання парламенту. Можна сказати, що це була також свого роду «чистка» парламенту від тих, хто не хотів визнати диктатуру Кромвеля.