- •1.Виникнення та особливості суспільного і державного устрою Франції в іх – хіі ст.
- •2. Характеристика реформ короля Людовика іх у Франції.
- •3. Станово – представницька монархія у Франції.
- •4. Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •5. Особливості французького абсолютизму та його державний устрій.
- •6. Характеристика реформ кардинала Рішельє та короля Людовика XIV у Франції.
- •7. Джерела та характеристика права середньовічної Франції.
- •8. Утворення англо – саксонських держав на території Британії. Їх суспільний лад.
- •9. Державний устрій англосаксонських держав до нормандського завоювання.
- •10. Нормандське завоювання Британії у 1066 році та його вплив на суспільно – політичний устрій країни. Реформи Вільгельма і (Завойовника).
- •11. Реформи короля Генріха іі у хіі ст. Та їх вплив на розвиток Англії.
- •12. Причини появи Великої Хартії Вольностей 1215 року в Англії та її характеристика.
- •13. Обгороджування селянських та общинних земель в Англії і його наслідки; «кривававе законодавство» ( зміст та наслідки).
- •14. Виникнення, структура та компетенція англійського парламенту в період станово – представницької монархії.
- •15. Встановлення та особливості англійського абсолютизму.
- •16. Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту в цей період.
- •17. Судова система середньовічної Англії.
- •18. Виникнення інституту присяжних у Англії. «Велике журі» і «мале журі».
- •19. Джерела та загальна характеристика основних галузей права у середньовічній Англії.
- •20. Утворення та основні етапи розвитку середньовічної Німеччини.
- •21. Правове становище окремих груп населення у середньовічній Німеччині.
- •22. Станово – представницька монархія у Німеччині та її державний устрій.
- •23. Імперський сейм і Камеральний суд у Середньовічній Німеччині.
- •24. Причини встановлення князівського абсолютизму в середньовічній Німеччині та його наслідки. Вестфальський мир 1648 р.
- •25. Характеристика Саксонського і Швабського зерцал в середньовічній Німеччині.
- •26. Характеристика Золотої булли 1356 року в Німеччині.
- •27. Характеристика міського права в середньовічній Німеччині.
- •28. Характеристика Кароліни 1532 року в Німеччині.
- •29. Утворення і розвиток Візантійської держави. Причини її падіння.
- •30. Суспільний лад Візантії у V – VII ст.
- •31. Державний устрій Візантії у V – VII ст.
- •32. Реформи імператора Юстиніана у Візантії.
- •33. Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у vііі – хv ст.
- •34. Джерела і загальні риси візантійського права.
- •35. Причини, етапи англійської буржуазної революції хvіі ст. Та особливості англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •36. Характеристика Петиції про право 1628 року в Англії.
- •37. Англія на першому етапі революції. Прийняття Трирічного акту та Великої ремонстрації (1641)року.
- •38. Проголошення та характеристика республіки в Англії ( 1649-1660 рр.)
- •39. Характеристика Навігаційного акту 1651 року в Англії.
- •40. Характеристика Знаряддя правління 1653 року в Англії.
- •41. Відновлення монархії у Англії ( 1660р.): причини, суть, наслідки.
- •42. Прийняття та характеристика «Габеас корпус акту»1679 року в Англії.
- •43. «Славна революція» 1688-1689рр. Причини і наслідки.
- •44. Характеристика Біля про права 1689 року в Англії.
- •45. Характеристика акту про престолоспадкування 1701 року в Англії та Акту про посади 1707р.
- •46. Державно – правовий розвиток Англії середини хvііі - хіх ст.
- •47. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1832 року в Англії.
- •48. Виникнення та значення чартистського руху в Англії.
- •49. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1867 року в Англії.
- •50. Утворення та політична суть партії лібералів, консерваторів та лейбористів.
- •51. Причини та зміст реформи парламенту Англії 1911 року.
- •52. Економічне та політичне становище американських колоній Англії.
- •53. Причини, хід та оцінка війни за незалежність американських колоній Англії.
- •54. Прийняття та характеристика Декларації незалежності сша 1776 року.
- •55. Характеристика Статей конфедерації 1781 року в сша.
- •56. Розробка та прийняття Конституції сша 1787 року. Її структура та основні принципи.
- •57. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 року.
- •58. Характеристика виконавчої та судової влади сша за Конституцією 1787 року.
- •59. Характеристика судової влади за Конституцією сша 1787 р.
- •60. Перший цикл поправок до Конституції сша ( «Білль про права» і ін.)
57. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 року.
Питання законодавчої влади врегульоване у ст. 1 ,поділеній на 10 розділів.Органом законодавчої влади є Конгрес, який складається з 2 палат – палати представників і Сенату.Палата представників складається з делегатів що їх обирає населення штатів по виборчих округах на 2 роки. Делегатом може бути особа, яка досягла 25-річного віку, є впродовж останніх 7 років громадянином США і на момент виборів – мешканцем штату, де його обирають. Для виборів у штатах створювалися виборчі округи. Кількість представників від штатів у нижчій палаті була не однаковою, бо залежала від кількості населення.Палата представників обирали голову – спікера й інших посадових осіб, і лише їй належало право починати й проводити процедуру імпічменту. Сенат складався з делегатів від кожного штату – по 2 незалежно від кількості населення. Сенаторів обирали законодавчі збори штатів на 6 років, кожен сенатор мав 1 голос. На першому ж засіданні сенату сенатори розділилися( за жеребкуванням) на 3 групи.Першу групу переобирали через кожні 2 роки, 2- через 4, 3 – через шість.Кожні два роки замість вибулої третини сенаторів обирали нові штати. У такий спосіб що 2 роки повністю переобиралася палата представників і третина сенаторів. Сенатором могла бути особа, котра досягнула 30-річного віку, впродовж останніх 9 років була громадянином США і на момент виборів – мешканцем штату. Головою Сенату за посадою був віце-президент США. Сенат вибирав і заступника голови – на випадок, коли віце-президент відсутній на засіданні.Сенатові належало виключне право здійснювати судочинство у справах імпічменту , порушених нижчою палатою.Присуд у випадку імпічменту обмежувався лише усуненням із посади та позбавленням права обіймати будь-яку державну посаду.Однак потім особа ,визнана винною, могла бути притягнена ще й до кримінальної відповідальності. На чергові засідання Конгрес збирався не рідше, ніж раз на рік , його делегати отримували за службу винагороду, визначену законом. Недоторканість делегатів Конгресу поширювалося лише під час присутності на сесіях та дороги туди чи назад. Жоден делегат не міг бути призначений упродовж часу,на який його обрано, на будь-яку посаду в державній службі, й навпаки. У розділі 7 закріплено порядок прийняття законів. Білль, ухвалений палатою представників чи сенатом , перш ніж стати законом, подається на розгляд президентові США. Якщо Президент схвалював законопроект, то він ставав законом.В іншому випадку Президент повертав законопроект із своїми запереченнями в ту палату звідки він надійшов.Повторне голосування(для прийняття позитивного рішення) потребувало дві третіх голосів. Повторно схваливши проект, відповідна палата передавала його в іншу палату, де повторно обговорений і прийнятий теж такою ж кількістю голосів він ставав законом – без підпису Президента. Президентові для підпису білля чи його повернення без підпису в палати Конституція надавала 10 днів( не враховуючи неділь). У розділі 8 встановлено компетенцію Конгресу. Конгрес має право: 1)видавати, відміняти та доповнювати закони й інші нормативні акти; 2)запроваджувати і стягувати податки, мита; 3)робити позики від імені США; 4)регулювати торгівлю з іноземними державами; 5) карбувати гроші,регулювати їхню вартість,визначати одиницю мір і ваги; 6)створювати підлеглі Верховному суду судові органи; 7)формувати поштові служби та шляхи; 8)оголошувати війну; 9)набирати й утримувати війська; 10)ств.й утримувати флот. Як зазначалось, грошові витрати зі скарбниці повинні робитися лише відповідно до передбаченого законом призначення і мають публікуватися докладні звіти про державні прибутки і витрати. Зазначалось, що особа яка обіймає яку-небудь оплачувану посаду на службі США, не може без згоди Конгресу приймати той чи інший дарунок , винагороду, посаду чи титул від будь-якого короля чи іноземної держави.