53.Поняття та особливості переміщення у трудовому праві.

Трудовий договір має тривалий характер.

ТД укладається за взаємною згодою сторін, тому і змінюється так само.

Роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати ту роботу, яка не передбачена трудовим договором. Так само не може переводити працівника в інший підрозділ без його згоди.

Переміщення – доручення роботодавця працівникові на тому ж підприємстві виконувати трудові функції на іншому робочому місці, в іншому структурному підрозділі цього ж підприємства, у цій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі бо агрегаті в межах місцевості, кваліфікації, посади обумовленої трудовим договором.

Переміщення не веде до зміни істотних умов трудового договору, а лише до зміни факультативних

Оформляється переміщення шляхом видачі наказу роботодавцем , де обов’язково зазначається куди переміщують працівника і за яких обставин здійснюється переміщення.

Обов’язково необхідно проінформувати працівника про такий наказ.

Невиконання такого наказу – порушення трудової дисципліни.

Якщо наказ не виданий переміщення є таким, що не відбулося.

54.Поняття переведень у трудовому праві.

переведення на іншу роботу — це такий стан у трудовій діяльності працівника, який веде до змінення суттєвих умов, визначених трудовим договором або законодавством про працю. Отже, в основі переведення є змінення не будь-яких умов, а лише істотних, що визначені або угодою сторін при укладенні трудового договору, або чинним законодавством про працю

Стаття 32 КЗпП законодавчо дозволяє зміну таких умов трудового договору:

• Трудова функція;

• Місце роботи;

• Зміна сторони (при переведенні на іншу установу, підприємство, організацію)

6.01.1992 року Постанова Пленуму ВСУ №9

П.31 Переведення - доручення працівникові роботи, що не відповідає кваліфікації, спеціальності чи посаді, які визначені трудовим договором. (але це неповне визначення)

Ч.1 статті 32 КЗпП - на тому ж П., У., О.\, на інші П., У., О. та в іншу місцевість разом з П, У, О – лише за згодою працівника, окрім випадків визначених ст.. 33.

Переведення (з лекції) – це такий юридичний факт, який допускає зміну істотних умов договору, в тому числі і зміну однієї зі сторін (роботодавця), що може проводитися за ініціативою будь-якої сторони договору, за взаємною згодою, а у випадках передбачених КЗпП – без згоди працівника.

В основному переведення - зміна істотних умов праці.

Законодавством не встановлено форми ініціативи. Тому краще треба у письмовій формі.

За терміном переведення поділяються на

1. Постійні переведення (без встановленого терміну)

• Інша робота на тому ж П. У. О.

• Робота на іншому П. У.О.

• Робота в іншій місцевості.

2. Тимчасові з визначенням часу.

55.Постійні переведення у трудовому праві.

Постійні переведення часто зумовлюються об’єктивними потребами.

ТД (усно) – роботодавець повинен отримати згоду на підставі якої видається наказ про переведення на іншу роботу.

Проте часто відбувається в іншому порядку.

ТД (письмово) – сторони мають внести зміни до ТД (якщо ці зміни затверджуються – факт надання згоди на переведення)

Постійні переведення на іншу, не обумовлену трудовим договором, роботу, в свою чергу, поділяються на переведення:

а) на тому ж підприємстві, в установі, організації;

б) на інше підприємство, в установу, організацію;

в) в іншу місцевість.

Характерною рисою всіх постійних переведень є те, що вони здійснюються тільки за попередньою домовленістю з працівником на таке переведення. Постійні переведення можуть зумовлюватися різними причинами. До основних можна віднести:

а) зміну істотних умов праці;

б) вдосконалення організації праці;

в) спрощення структури управління виробництва та ін.

Всі ЦІ причини нерідко взаємообумовлєні. Так, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою

Переведення на інше П.У.О. – стаття 43 КЗпП.

-при такому переведенні не можна змінювати трудову функцію працівника, але йдеться про переведення на роботу, а не на конкретну роботу.

П. 5, Ст. 36 – таке переведення означає припинення трудового договору з роботодавцем.

Роботодавець має отримати згоду працівника, узгодити всі питання з новим роботодавцем, видати певний наказ (з посиланням на відповідну частину ст.. 36), провести повний розрахунок, а новий роботодавець зобов’язаний прйняти працівника на роботу.

Переведення передбачає і потребує внесення запису до трудової книжки.

Отже, переведення передбачає:

1. Згоду обох

2. Наказ про розірвання ТД

3. Прийняття на роботу + запис до трудової книжки.

Специфікою постійного переведення на тому ж підприємстві є те, що працівник переводиться на іншу роботу, тобто, як правило, нерідко змінюється не тільки спеціальність, кваліфікація, а й робоче місце. Наприклад, працюючи слюсарем, працівник закінчив юридичний факультет, поєднуючи роботу з навчанням і йому власник запропонував посаду юристконсульта в юридичному відділі цього ж під­приємства.

При постійному переведенні на інше підприємство, в установу, організацію місце роботи змінюється, а щодо спеціальності, професії, посади, то вона може і не змінюватися. Головна особливість цього переведення — інше підприємство, але в тій же місцевості

Переведення на іншу місцевість

Самостійним є постійне переведення в іншу місцевість. При такому переведенні обов'язковою умовою є інша місцевість, під якою необхідно розу­міти інший населений пункт згідно з діючим адміні­стративно-територіальним поділом. Спеціальність, кваліфікація чи посада працівника може бути та ж сама, але трудова функція буде виконуватися в іншій місцевості, хоча підприємство, установа можуть бути ті ж самі, наприклад, при переведенні підприємства в іншу місцевість, якщо працівник погоджується на таке переведення разом з підприємством.

(та ж спеціальність, посада, трудові функції)

Шляхом видачі відповідного наказу і запису у трудовій книжці.

Підйомні і проїзні виплачує сам працедавець.