- •Предмет трудового права.
- •Метод трудового права.
- •Поняття трудового права, як самостійної галузі права.
- •Поняття та види функцій трудового права.
- •2 Види:
- •Система трудового права.
- •3 Складові:
- •Трудове право та суміжні галузі права: спільні та відмінні риси.
- •5. Субєктний склад
- •6. Відповідальність
- •7.Поняття, ознаки та особливості принципів трудового права.
- •1. Принцип свободи найманої праці
- •2. Принцип стабільності трудових відносин
- •3. Принцип соціального партнерства
- •4. Принцип визначеності умов трудового договору
- •1) За принципом юридичної сили:
- •2) За характером прийняття:
- •3) «Форма правового акта»
- •22.Поняття трудових правовідносин
- •23.Умови та підстави виникнення трудових правовідносин
- •24.Зміст індивідуальних трудових правовідносин
- •25.Зміст правовідносин соціального партнерства
- •26.Колективні угоди. Поняття та особливості.
- •27.Генеральна угода. Поняття та порядок укладання
- •28. Регіональні угоди. Поняття та порядок укладання.
- •2. Від форми:
- •2. Направлений на забезпечення умов для виявлення ініціативи і самостійності працівників.
- •6. Строковий тд, що може автоматично трансформуватися в договір на невизначений термін, якщо трудові відносини фактично продовжуються.
- •1) Договір укладається за згодою одного батьків, або особи, яка їх заміняє: уиновителі, піклувальники.
- •2) Така згода виражається у письмовій формі
- •3) Приймаються на роботу неповнолітні після медичного огляду
- •51.Трудовий договір у разі сумісництва професій, посад.
- •52.Трудовий договір з іноземцями.
- •53.Поняття та особливості переміщення у трудовому праві.
- •54.Поняття переведень у трудовому праві.
- •55.Постійні переведення у трудовому праві.
- •56.Тимчасові переведення у трудовому праві.
- •57. Зміна істотних умов праці.
- •58.Відсторонення працівника від виконання умов трудового договору.
- •61.Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
- •71. Розірвання тд (трудового договору) з ініціативи третіх осіб.
- •72. Припинення тд з працівником, направленим за постановою суду на примусове лікування.
- •73. Вихідна допомога
- •74.Оформлення звільнення з роботи.
- •75.Поняття робочого часу.
- •76.Види робочого часу.
- •1.Нормований
- •2. Ненормований
- •77.Поняття, порядок встановлення та види режимів робочого часу.
- •1. П’ятиденний з двома вихідними
- •2.Шестиденний з одним вихідним
- •80. Поняття відпочинку і його види.
- •82.Вихідні дні (частково викладено у питанні 80)
- •83.Поняття та види відпусток.
- •84.Щорічні відпустки – (розкрито у питанні 83 – поняття і види відпусток)
- •85.Соціальні відпустки.
- •86.Відпустки без збереження заробітної плати
- •87.Поняття заробітної плати
- •88.Структура заробітної плати.
- •89.Мінімальна заробітна плата
- •90.Тарифна система та її елементи.
- •91.Системи оплати праці
- •1А стадія – застосування примирних процедур.
- •2А стадія розгляду спору - страйк
80. Поняття відпочинку і його види.
Відповідно до ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час (ст. 45). Можливість застосування визначається законом, зокрема главою V КЗпП.
Час відпочинку — проміжок часу, протягом якого працівник не виконує свої трудові функції і має право використовувати його за своїм розсудом, у тому числі для відновлення свого фізичного і трудового потенціалу.
Законодавством до часу відпочинку віднесено:
— перерви протягом робочого дня (зміни) – ст. 66 КЗпП;
— перерви між робочими днями (змінами) - ст. 67 КЗпП;
— відпочинок між робочими тижнями – ст. 70 КЗпП;
— святкові і неробочі дні – ст. 73 КЗпП;
— щорічні відпустки – ст. 74КЗпП.
Перерви протягом робочого дня (зміни)
Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.
Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.
На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.
Крім цього, до оплачуваних короткочасних перерв у роботі належать спеціальні перерви, що надаються працівникам для відпочинку й особистих потреб, наприклад жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються відповідно до ст. 183 КЗпП, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини.
Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна.
За наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години.
Строки і порядок надання перерв установлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації і з врахуванням бажання матері.
Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком.
Перерва між робочими днями (змінами).
Порядок її надання визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, Як правило, її тривалість не повинна бути меншою подвійної тривалості часу роботи, що передував цьому відпочинку
Перехід із зміни до зміни відбувається, як правило, після вихідного дня відповідно до графіка змінності.
Тривалість відпочинку між, робочими тижнями залежить від тривалості робочого тижня (шестиденного чи п'ятиденного): вона не повинна бути меншою ніж сорок дві години; кількість повних вихідних днів — один чи два.
Загальним вихідним днем є неділя. При п'ятиденному робочому тижні працівникам вихідні дні надаються, як правило, підряд. На безперервно діючих підприємствах вихідні дні надаються відповідно до графіків змінності.
Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в виняткових випадках, передбачених у ч.2 ст. 71 КЗпП. Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Перелік святкових і неробочих днів передбачений у ст. 73 КЗпП. Згідно з цією статтею в Україні встановлено такі святкові дні: 1 січня — Новий рік; 7 січня — Різдво Христове; 8 березня — Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня — День Перемоги; 28 червня — День Конституції України; 24 серпня — День незалежності України.
Неробочими днями вважаються також дні релігійних свят, а саме: 7 січня — Різдво Христове; один день (неділя) — Пасха (Великдень); один день (неділя) — Трійця. За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні.
Робота у дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допускається лише за умови, що припинення її неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), або якщо такі роботи зумовлені необхідністю обслуговування населення, або невідкладні ремонтні і вантажно-розвантажувальні роботи. Робота у зазначені дні обчислюється за правилами статті 107 КЗпП, а саме: наданням іншого дня відпочинку або оплатою у подвійному розмірі.
81.Перерви протягом робочого часу.
Перерви протягом робочого дня
Надаються для відпочинку та харчування тривалістю не більше 2 годин
Не включається до робочого часу, тому працівники використовують на власний розсуд., мають право відлучатися з місця роботи.
Така перерва повинна надаватись через 4 години після початку роботи.
Початок перерви, тривалість, час закінчення встановлюються у правилах внутрішнього розпорядку.
Максимальна тривалість – не більше 2 годин!.
Якщо за умовами виробництва перерву встановити не можна, то працівникові повинна бути надана можливість для приймання їжі протягом робочого часу.
Інші види перерв протягом робочого дня (включаються до робочого часу):
-для годування дитини віком до 1,5 року( не менше, ніж через 3 години, тривалісью не менше 30 хвилин)
-для обігрівання тим, зто працює в холодну пору року на відкритому повітрі або в неопалюваних приміщеннях
-працівникам, що працюють на вантажно-розвантажувальних роботах
-на роботах зі шкідливими умовами праці.
Ці перерви не можна назвати часом відпочинку, оскільки надаються переважно як компенсація за умови праці.
Перерви між змінами
Тривалість перерви не може бути менше, ніж подвійна тривалість часу роботи в попередній зміні (разом з перервою для харчування та відпочинку).
При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності.