22.Поняття трудових правовідносин

1. Суспільні відносини, що регулюються нормами трудового права (в широкому розумінні)

2. Це індивідуально-трудові відносини між працівником і роботодавцем (вузьке розуміння)

3. Це обумовлені НПА вольові відносини працівника з роботодавцем щодо виконання за обумовлену винагороду трудової функції за певною спеціальністю, кваліфікацією, посадою і підляганням внутрішньому трудовому розпорядку і є правовою формою закріплення трудових прав та обов’язків.

Виникають з приводу здійснення працівником певної трудової функції.

Ядром і основним видом трудових правовідносин є власне трудові правовідносини (індивідуально-трудові правовідносини), що виникають на підставі трудового договору між працівником та роботодавцем, за яким працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, дотримуватись правил трудового розпорядку, а роботодавець у свою чергу зобов’язаний виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці.

Другу групу трудових правовідносин становлять колективно-трудові правовідносини (соціального партнерства та встановлення умов праці на підприємствах). Ці правовідносини, які існують задля функціонування і обслуговування власне трудових правовідносин, відрізняються суб'єктним складом та підставами виникнення. Вони ж у такому значенні виходять за межі конкретного підприємства і можуть існувати навіть у масштабах усієї країни. Йдеться насамперед про правовідносини соціального партнерства, які виникають на національному рівні в результаті проведення переговорів, погодження взаємних інтересів та укладення генеральних угод. Соціальне партнерство забезпечують правові норми, що регулюють статус і права профспілок, організацій та об'єднань роботодавців, їх співробітництво на підприємствах та за його межами.

23.Умови та підстави виникнення трудових правовідносин

Умови

1. Наявність трудової правосуб’єктності в учасників трудових правовідносин

2. Наявність норм трудового права

3. Взаємне двохстороннє волевиявлення учасників трудових правовідносин, обумовлене нормами трудового права

4. Юридичні факти:

• (складні юр факти ???)

Підстави

1. Трудовий договір

• Основна підстава

• Визначає правове становище працівника

• Конкретизує його права та обов’язки

2. Конкретні правові акти, з якими пов’язані виникнення трудових відносин

3. Юридичні факти, які є необхідною передумовою для виникнення трудових відносин

24.Зміст індивідуальних трудових правовідносин

Змістом трудових правовідносин є певні суб'єктивні права і відповідні обов'язки, які виникають у кожної зі сторін із встановленням трудових правовідносин.

Права працівників (визначають правовий статус працівника):

1. право на працю,

2. на відпочинок,

3. на здорові і безпечні умови праці тощо.

Обов’язки працівника – сукупність належних дій працівників, що пов'язані з їх участю особистою працею у здійсненні завдань того підприємства, з яким вони перебувають у трудових правовідносинах:

1. виконання обумовленої при влаштуванні на роботу трудової функції;

2. тимчасове виконання роботи, що не відноситься до трудової функції працівника за наявності в цьому потреби;

3. додержання встановленої міри праці;

4. забезпечення належної якості роботи;

5. додержання режиму робочого дня;

6. додержання правил техніки безпеки, технологічного режиму;

7. дбайливе ставлення до майна підприємства.

(Обсяг і характер трудових обов'язків залежать від багатьох чинників і конкретизуються стосовно до роду роботи (спеціальність, кваліфікація, посада) і особи працівника)

Права роботодавця кореспондуються з обов’язками працівника і полягають у праві вимагати виконання працівником своїх обов’язків.

Обов’язки роботодавця

1. до початку роботи:

1. роз'яснити працівникові його права і обов'язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних І шкідливих виробничих чинників, яких ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я; його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2. ознайомити працівника з правилами внутрішньою трудового розпорядку та колективним договором;

3. визначити працівникові робоче місце

4. забезпечити його необхідними для роботи засобами, проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

2. своєчасно виплачувати винагороду за працю, проводити інші виплати, що належать працівнику в зв'язку з виконанням роботи.