- •3.Принцип соціального підходу
- •3. Історичні та етнонаціональні корені східних словян
- •4.Словянські племена 5-8 ст, їх господарство, сусп. Лад
- •5, Формування державності у східних слов'ян. Норманська теорія
- •6.Етапи розвитку держави Київська Русь, їх специфіка та особливості
- •II етап - розквіт і піднесення (кінець X - середина XI ст.)
- •III етап - політичні роздрібненість (кінець XI - сер. XIII ст
- •7.Перші Київські князі
- •8. Політичний устрій Київської Русі часів Володимира та Ярослава.
- •9. Економічне життя Ктиївської Русі в хі-першій пол..Хіі ст.
- •10. Соціально-класова структура суспільства Київської Русі в хі-першій пол..Хіі ст
- •11. Юридично правові засади функціонування суспільства кр. Руська правда, Правда Ярославичів
- •12. Міжнародні зв’язки кр за князів Володимира та Ярослава
- •13. Формування феодальних, соціально-класових відносин, їх вплив на тенденції розвитку кр
- •14. Централізація кр за часів Володимира Мономаха
- •15.Причини та наслідки феодальної роздробленості кр
- •16. Зародження передумов формування української народності.
- •17. Українська та зарубіжна політична думка щодо проблеми походження українців
- •18.Культура, освіта кр
- •19. Історичний вплив держави кр на формування європейської цивілізації
- •20. Історичні та політичні обставини утворення гв держави. Князь Роман Мстиславич
- •21. Характер політичної боротьби за владу в гв князівстві на поч.. Хііі ст. Боярська опозиція. Князь Данило Галицький
- •22. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького Внутрішня політика
- •23. Боротьба князя Данила Галицького з іноземними загарбниками
- •24. Політичний розвиток гв держави за нащадків князя Данила Галицького. Причини занепаду держави
- •25. Культура гв держави
- •26. Роль гв держави в історії Європи хіі-першій пол.. Хіv ст.
- •27. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Рольі місце в Литовській державі українських земель
- •29. Польська експансія на українській землі. Політичний, соціально-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої
- •30. Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполитої. Передумови та наслідки Люблінської унії 1569 р.
- •31. Господарське життя на українських землях під владою Польщі
- •33.Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути
- •34. Церковно-релігійна ситуація на українських землях під владою Польщі. Берестейська унія 1596 р. Та її вплив на подальший розвиток українського суспільства
- •35. Церковне та релігійне життя в Україні після Берестейської унії. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні національного етносу
- •36. Виникнення козацтва та утворення Запорозької Січі
- •38. Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.
- •39. Роль українського козацтва у збереженні українського етносу та відстоюванні його прав і свобод
- •41. Повстання 1591-1596 рр. Під проводом Косинського та Наливайка
- •42.Національно-визвольні повстання українського народу 20-30х років XVII ст..
- •44. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. Його політична, військова та просвітницька діяльність
- •45. Життя та діяльність Петра Могили
- •46.Гетьманщина наприкінці XVII-XVIII : кордони, населення, політичний і адміністративно-політичний устрій.
- •47. Процес і наслідки інкорпорації Україии до складу Російської імперії в х!!! ст.
- •48. Централізаторська політика Катерини іі до України. Причини та обставини остаточної ліквідації Росією Гетьманщини.
- •49.Державотворча діяльність і.Мазепи
- •50. Діяльність української політичної адміністрації на початку XVIII ст. Основні положення Конституції Пилипа Орлика.
- •51.Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі правобережних та західноукраїнських земель.
- •52. Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель в складі Російської імперії.
- •53.Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України. Ліберальні реформи 1860-70 х. Особливості та наслідки їх проведення.
- •54.Зародження та розвиток українського національного руху в Російській імперії
- •56. Основні ідеї програмних документів Кирило-Мефодіївського братства та їх історичне значення.
- •57. Русифікаторська політика царизму, Валуєвський циркуляр і Емський указ.
- •58. Ідейні витоки «хлопоманства», громадівського руху в підросійській Україні Антоновича. Драгоманов.
- •59. Політизація українського національного руху наприкінці хіх – початку хХст: студентський рух і братство тарасівців.
- •60. Реформи Марії-Терезії і Йосифа іі кінця XVIII ст.. Та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •61. Соціально-економічний і політичний статус українських земель у складі імперії Габсбургів наприкінці XVIII – початку XIX ст
- •62. Конституційні реформи 1860-х в імперії Габсбургів, їх вплив на українську суспільність.
- •63. Суспільно-політичний рух українців у Галичині та Буковині під час революційних подій 1848-1849
- •64. Розвиток культурно-освітнього і національно-політичного руху у західноукраїнських землях наприкінці хіх ст
- •65.Революція 1905-1907 років та Україна
- •66. Українські громади в і та іі російських Думах
- •67. Геополітичні плани імперіалістичних держав щодо України напередодні та під час світової війни
- •68. Українська Центральна Рада та Генеральний Секретаріат-перші державні структури відродженої України.
- •69. Склад і політична програма цр, і та іі Універсали.
- •70. Ііі Універсал. Проголошення унр.
- •71. Війна Росії проти унр. IV Універсал
- •72. Здобутки і прорахунки цр у державотворчому процесі, внутрішній і зовнішній політиці.
- •73.Українська держава гетьманської доби: внутрішня та зовнішня політика п.Скоропадського
- •74. Листопадова (1918) національно-демократична революція й утворення зунр.
- •75. Акт Злуки унр і зунр 22 січня 1919 р.
- •76.Польсьяко-українська війна 1918-1919 рр.Бої за Львів, Чортківська офензива.
- •77.Причини та наслідки падіння зунр
- •78. Утворення Директорії унр, її реформи та зовнішньополітичні орієнтації
- •79.Причини поразки та історичні уроки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •80.Соціально-економічна та політична криза в радянському суспільстві на поч.. 1920х років. Ознаки та шляхи подолання кризи в Україні.
- •81.Процес утворення срср: політичне значення, наслідки для України.
- •82. Україна в роки непу.
- •83. Процес формування тоталітарної системи срсс та Україна
- •84. Економічні перетворення в промисловості:індустріалізація, її передумови, хід здійснення, результати в Україні
- •85. Колективізація в срср: мотиви, хід здійснення, результати. Наслідки колективізації в Україні
- •86.«Культурна революція» в суспільно-політичному житті в Україні 1930х рр..
- •87. Суспільно-політичні процеси в Україні в 1930-і роки. Масові репресії
- •89. Оборонні бої 1941-1942 рр і Україна.
- •90. Оборона Одеси, Києва, Севастополя. Значення оборонних боїів в аспекті воєнних подій 1941-42 рр.
- •91. Характер окупаційного характеру фашистської Німеччини. Напрями руху опору в Україні.
- •92. Радянський партизанський рух на окупованій території України.
- •93. Збройна боротьба формувань оун – упа в 40-50 роки хх ст.
- •94. Визволення Лівобережної України, Києва, Криму (1943-44 рр).
- •95. Визволення України від фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.
- •96. Ідеологічна реакція в Україні у повоєнний період (1945-початок 1950-х рр.)
- •97. Україна в системі міжнародних відносин (1945-початок 1950-х рр.)
- •98. Роль України в організації оон. Зовнішньо-політична діяльність України у повоєнний період.
- •99. Повоєнна відбудова республіки.
- •100. Загальні тенденції соціально-економічного розвитку радянського суспільства в другій половоні хх ст.
- •101. Лібералізація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині 50-х – першій половині 60-х рр.
- •102. Економічні реформи м. Хрущова і Україна.
- •103. Економічна реформа 1965р., її суть та наслідки реалізації в Україні.
- •104. Поглиблення кризових тенденцій у економічному та суспільно-політичному житті країни (друга половина 60-х – 1985 рр.)
- •105. Україна в системі народногосподарського комплексу срср в др. Пол. 1960-х – початку 1980-х рр.
93. Збройна боротьба формувань оун – упа в 40-50 роки хх ст.
Складовою руху опору в тилу фашистів після невдалої спроби ЗО червня 1941 р. проголосити у Львові відновлення самостійної Української держави стали дії певної частини Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА). У серпні 1939 р. у Римі відбувся Другий Великий збір ОУН, на якому домінували прибічники А. Мельника, якого і було затверджено лідером організації. Відповіддю молодих радикалів на непоступливість ветеранів стало скликання в лютому 1940 р. у Кракові власної конференції, яка сформувала Революційний провід ОУН на чолі з С. Бандерою. З цього моменту починається одночасне існування двох українських націоналістичних організацій: ОУН-Р, або ОУН-Б — революційна, або бандерівська, та ОУН-М — мельниківська. Мельниківці розраховували на значну допомогу Німеччини у вирішенні українського питання, то прихильники Бандери вважали, що українська держава може бути встановлена лише внаслідок національної революції. З початком бойових дій Німеччини проти СРСР ОУН-Б перейшла до рішучих акцій. 30 червня 1941 р. у щойно захопленому німцями Львові, спираючись на «Нахтігаль» та збройні групи бойовиків, бандерівці провели в будинку «Просвіти» Українські національні збори, які ухвалили Акт про відновлення Української Держави. Було обрано Українське державне правління на чолі із соратником Бендери — Я. Стецьком. Невдовзі С. Бандеру, Я. Стецька та інших лідерів ОУН-Б було заарештовано і відправлено до Берліна. ОУН-М рішуче відмежувався від львівської акції бандерівців. Вже 6 липня 1941 р. А. Мельник надіслав Гіт-леру листа, в якому питання незалежності України не піднімалося, а підкреслювалася вірнопіддана позиція ОУН-М. 5 жовтня 1941 р. було утворено Українську Національну Раду на чолі з М. Ве-личковським як представницький орган українського народу для підготовки формування національного уряду. Проте всі ці спроби українських націоналістів, спрямовані на поступове відновлення української держави суперечили планам гітлерівців. Тому вже у вересні 1941 р. пройшла хвиля арештів бандерівців, а в грудні розпочалися репресії проти мельниківців. ОУН пішла в підпілля.
Історія формування Української повстанської армії (УПА) досить складна, неоднозначна і ще й досі містить чимало «білих плям». Ще в серпні 1941 р. Тарас Бульба-Боровець оголосив себе головним отаманом України, ідейним спадкоємцем та продовжувачем справи С Петлюри й організував нерегулярне формування української міліції. Формування називалося «Поліська Січ» і діяло на території Полісся та Волині. Незабаром «Поліську Січ» було перейменовано на Українську повстанську армію (УПА), яка вела бойові дії як проти радянських партизан, так і проти фашистів.
Становлення оунівського партизанського руху почалося в середині 1942 р. Після хвилі масового дизертирст-ва з лав української поліції навесні 1943 р. військові формування значно зросли і спочатку називалися Українська визвольна армія (УВА), а невдовзі взяли популярну вже на той час назву — Українська повстанська армія. У середині 1943 р. УПА С. Бендери насильно залучила до свого складу майже всі загони Т. Бульби-Боровця та частини ОУН А. Мельника. Рештки їх утворили незалежне партизанське з'єднання під назвою Українська Народна Революційна Армія (УНРА) і продовжували бойові дії проти червоних партизанів та німців аж до кінця 1943 р.
Перший бій з німцями відбувся 7 лютого цього року, коли перша сотня УПА під керівництвом І. Перегійняка здійснила напад на містечко Володимирець Волинської області. У березні 1943 р. повстанці розгромили табори для військовополонених у Луцьку та Ковелі, а в травні недалеко від спаленого окупантами села Кортеліси. Після зайняття радянськими військами Лівобережжя і Донбасу основний удар УПА спрямовує проти радянських партизан і підрозділів Червоної армії.
Отже, у роки Другої світової війни основною стратегічною метою формувань ОУН—УПА було відновлення української державності. Потрапивши у радянсько-німецькое протистояння, вона активно намагалася відіграти роль «третьої сили», що представляє та обстоює інтереси українського народу. Така позиція зумовила боротьбу одразу на три фронти — проти німецьких окупантів, радянських партизанів та польських формувань Армії Крайової. Оскільки УПА, на відміну від Руху Опору в Європі, не підтримувала жодна з держав, вона змушена була дотримуватися своєрідної тактичної лінії, в основі якої лежали збереження і зміцнення власних сил, намагання поширити свій контроль на якомога більшу частину українських земель, вичікування слушного моменту для вирішального удару