- •3.Принцип соціального підходу
- •3. Історичні та етнонаціональні корені східних словян
- •4.Словянські племена 5-8 ст, їх господарство, сусп. Лад
- •5, Формування державності у східних слов'ян. Норманська теорія
- •6.Етапи розвитку держави Київська Русь, їх специфіка та особливості
- •II етап - розквіт і піднесення (кінець X - середина XI ст.)
- •III етап - політичні роздрібненість (кінець XI - сер. XIII ст
- •7.Перші Київські князі
- •8. Політичний устрій Київської Русі часів Володимира та Ярослава.
- •9. Економічне життя Ктиївської Русі в хі-першій пол..Хіі ст.
- •10. Соціально-класова структура суспільства Київської Русі в хі-першій пол..Хіі ст
- •11. Юридично правові засади функціонування суспільства кр. Руська правда, Правда Ярославичів
- •12. Міжнародні зв’язки кр за князів Володимира та Ярослава
- •13. Формування феодальних, соціально-класових відносин, їх вплив на тенденції розвитку кр
- •14. Централізація кр за часів Володимира Мономаха
- •15.Причини та наслідки феодальної роздробленості кр
- •16. Зародження передумов формування української народності.
- •17. Українська та зарубіжна політична думка щодо проблеми походження українців
- •18.Культура, освіта кр
- •19. Історичний вплив держави кр на формування європейської цивілізації
- •20. Історичні та політичні обставини утворення гв держави. Князь Роман Мстиславич
- •21. Характер політичної боротьби за владу в гв князівстві на поч.. Хііі ст. Боярська опозиція. Князь Данило Галицький
- •22. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького Внутрішня політика
- •23. Боротьба князя Данила Галицького з іноземними загарбниками
- •24. Політичний розвиток гв держави за нащадків князя Данила Галицького. Причини занепаду держави
- •25. Культура гв держави
- •26. Роль гв держави в історії Європи хіі-першій пол.. Хіv ст.
- •27. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Рольі місце в Литовській державі українських земель
- •29. Польська експансія на українській землі. Політичний, соціально-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої
- •30. Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполитої. Передумови та наслідки Люблінської унії 1569 р.
- •31. Господарське життя на українських землях під владою Польщі
- •33.Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути
- •34. Церковно-релігійна ситуація на українських землях під владою Польщі. Берестейська унія 1596 р. Та її вплив на подальший розвиток українського суспільства
- •35. Церковне та релігійне життя в Україні після Берестейської унії. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні національного етносу
- •36. Виникнення козацтва та утворення Запорозької Січі
- •38. Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.
- •39. Роль українського козацтва у збереженні українського етносу та відстоюванні його прав і свобод
- •41. Повстання 1591-1596 рр. Під проводом Косинського та Наливайка
- •42.Національно-визвольні повстання українського народу 20-30х років XVII ст..
- •44. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. Його політична, військова та просвітницька діяльність
- •45. Життя та діяльність Петра Могили
- •46.Гетьманщина наприкінці XVII-XVIII : кордони, населення, політичний і адміністративно-політичний устрій.
- •47. Процес і наслідки інкорпорації Україии до складу Російської імперії в х!!! ст.
- •48. Централізаторська політика Катерини іі до України. Причини та обставини остаточної ліквідації Росією Гетьманщини.
- •49.Державотворча діяльність і.Мазепи
- •50. Діяльність української політичної адміністрації на початку XVIII ст. Основні положення Конституції Пилипа Орлика.
- •51.Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі правобережних та західноукраїнських земель.
- •52. Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель в складі Російської імперії.
- •53.Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України. Ліберальні реформи 1860-70 х. Особливості та наслідки їх проведення.
- •54.Зародження та розвиток українського національного руху в Російській імперії
- •56. Основні ідеї програмних документів Кирило-Мефодіївського братства та їх історичне значення.
- •57. Русифікаторська політика царизму, Валуєвський циркуляр і Емський указ.
- •58. Ідейні витоки «хлопоманства», громадівського руху в підросійській Україні Антоновича. Драгоманов.
- •59. Політизація українського національного руху наприкінці хіх – початку хХст: студентський рух і братство тарасівців.
- •60. Реформи Марії-Терезії і Йосифа іі кінця XVIII ст.. Та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •61. Соціально-економічний і політичний статус українських земель у складі імперії Габсбургів наприкінці XVIII – початку XIX ст
- •62. Конституційні реформи 1860-х в імперії Габсбургів, їх вплив на українську суспільність.
- •63. Суспільно-політичний рух українців у Галичині та Буковині під час революційних подій 1848-1849
- •64. Розвиток культурно-освітнього і національно-політичного руху у західноукраїнських землях наприкінці хіх ст
- •65.Революція 1905-1907 років та Україна
- •66. Українські громади в і та іі російських Думах
- •67. Геополітичні плани імперіалістичних держав щодо України напередодні та під час світової війни
- •68. Українська Центральна Рада та Генеральний Секретаріат-перші державні структури відродженої України.
- •69. Склад і політична програма цр, і та іі Універсали.
- •70. Ііі Універсал. Проголошення унр.
- •71. Війна Росії проти унр. IV Універсал
- •72. Здобутки і прорахунки цр у державотворчому процесі, внутрішній і зовнішній політиці.
- •73.Українська держава гетьманської доби: внутрішня та зовнішня політика п.Скоропадського
- •74. Листопадова (1918) національно-демократична революція й утворення зунр.
- •75. Акт Злуки унр і зунр 22 січня 1919 р.
- •76.Польсьяко-українська війна 1918-1919 рр.Бої за Львів, Чортківська офензива.
- •77.Причини та наслідки падіння зунр
- •78. Утворення Директорії унр, її реформи та зовнішньополітичні орієнтації
- •79.Причини поразки та історичні уроки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •80.Соціально-економічна та політична криза в радянському суспільстві на поч.. 1920х років. Ознаки та шляхи подолання кризи в Україні.
- •81.Процес утворення срср: політичне значення, наслідки для України.
- •82. Україна в роки непу.
- •83. Процес формування тоталітарної системи срсс та Україна
- •84. Економічні перетворення в промисловості:індустріалізація, її передумови, хід здійснення, результати в Україні
- •85. Колективізація в срср: мотиви, хід здійснення, результати. Наслідки колективізації в Україні
- •86.«Культурна революція» в суспільно-політичному житті в Україні 1930х рр..
- •87. Суспільно-політичні процеси в Україні в 1930-і роки. Масові репресії
- •89. Оборонні бої 1941-1942 рр і Україна.
- •90. Оборона Одеси, Києва, Севастополя. Значення оборонних боїів в аспекті воєнних подій 1941-42 рр.
- •91. Характер окупаційного характеру фашистської Німеччини. Напрями руху опору в Україні.
- •92. Радянський партизанський рух на окупованій території України.
- •93. Збройна боротьба формувань оун – упа в 40-50 роки хх ст.
- •94. Визволення Лівобережної України, Києва, Криму (1943-44 рр).
- •95. Визволення України від фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.
- •96. Ідеологічна реакція в Україні у повоєнний період (1945-початок 1950-х рр.)
- •97. Україна в системі міжнародних відносин (1945-початок 1950-х рр.)
- •98. Роль України в організації оон. Зовнішньо-політична діяльність України у повоєнний період.
- •99. Повоєнна відбудова республіки.
- •100. Загальні тенденції соціально-економічного розвитку радянського суспільства в другій половоні хх ст.
- •101. Лібералізація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині 50-х – першій половині 60-х рр.
- •102. Економічні реформи м. Хрущова і Україна.
- •103. Економічна реформа 1965р., її суть та наслідки реалізації в Україні.
- •104. Поглиблення кризових тенденцій у економічному та суспільно-політичному житті країни (друга половина 60-х – 1985 рр.)
- •105. Україна в системі народногосподарського комплексу срср в др. Пол. 1960-х – початку 1980-х рр.
35. Церковне та релігійне життя в Україні після Берестейської унії. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні національного етносу
Наслідки Берестейської церковної унії 1596 p. були дуже тяжкими для української культури: створення з однієї православної церкви двох —— уніатської (українська католицька церква, з'єднана з Римом) і православної, яка у другій половині XVII ст. потрапила в залежність від Московського патріархат У ході боротьби українців проти католицького впливу велику роль відігравали братства. Діяльність братств активізувалась у XV ст. Це зумовлювалося пожвавленням релігійного життя, реформаторськими рухами в Європі, економічним збагаченням мешканців міст, яким Магдебурзьке право дало можливість створювати цехові організації. Останні спочатку були суто світськими, а невдовзі набули яскраво вираженого релігійного забарвлення, їх головна мета полягала в обороні своєї батьківської віри. Найстарші з братств — Львівсько-Успенське (1439р.) та Віленсько-Кушнірське (1458р.).
Стан православної церкви на той час був не найкращий. Духовенство, особливо нижчих ланок, було малоосвічене, а його вплив на прихожан — мізерний. Вища церковна влада більше дбала про свої статки. Приблизно таку ж картину спостерігаємо і в католицькій церкві, але завдяки реформаційним рухам, що з 1568 p. істотно впливають на католицтво в Польщі, вона швидко впорядковується, починають відкриватися школи, до яких охоче йде вчитись і православна молодь.
Братства по-діловому перейняли досвід єзуїтів, активізували діяльність, почали надавати допомогу парафіяльній церкві в оздобленні й організації урочистих богослужінь, на яких роздавали старцям щедру милостиню та пригощали всіх братчиків медом і обідом. Медоваріння було державною монополією, але на храмові свята братства одержували право зварити і реалізувати мед, що також давало їм прибуток.
Великого значення братства надавали вихованню, формуванню моральних засад. Братчики не допускали сварок та пиятик, для всіх були обов'язкові дотримання дисципліни, повага та пошана до старших, чесність та люб'язність як до братчиків, так і до всіх людей.
Уже з перших своїх кроків братства зрозуміли, що освіта — найкраща зброя для захисту своєї віри, подальшої діяльності та утвердження в суспільстві. Тому при всіх братствах відкривалися й активно працювали школи, вихованці яких несли ідеї братства в народні маси.
При братствах працювали друкарні, зокрема Львівська, Віленська, Київська, Могилівська та ін. Вони залишили помітний слід у культурі свого народу: випускали різноманітну літературу, а що найголовніше — підручники.
Братства заохочували самоосвіту серед своїх членів, всіляко допомагаючи в цьому. Вони були всестановими, приймаючи до лав усіх, хто бажав і міг щось зробити для розбудови української держави, її освіти і культури.
36. Виникнення козацтва та утворення Запорозької Січі
Вперше термін «козак» згадано у Початковій монгольській хроніці (1240). У перекладі з тюркських мов він означає «одинокий», «схильний до завоювання». У XVI ст. цей термін вміщено в словнику половецької мови «Кодекс Куманікус» (1303) та в додатку до грецького збірника житій святих «Синаксаря». Цікаво, що слово «козак» вживалося для позначення полярних рольових функцій: «страж» і «розбійник».
Проблема появи та формування козацької верстви досі є дискусійною. Перші спроби її розв'язання було зроблено ще на початку XVII ст., коли польські історики намагалися вивести козацький родовід із самоназви, тобто зі слова «козак». Зокрема, польсько-литовський хроніст М. Стрийковський вважав, що козаки походять від стародавнього ватажка «Козака», який вдало боровся з татарами. З часом викристалізувалися інші версії, що пояснюють походження козацтва:
1) «хозарська» — ототожнює козаків з давніми народами степу «козарами», або хозарами;
2) «чорноклобуцька» — вбачає в них нащадків «чорних клобуків» — тюркського племені, яке у давньоруські часи жило в пограничному зі Степом Пороссі;
3) «черкаська» — вважає виникнення козацтва одним з наслідків процесу міграції в Подніпров'я черкесів (черкасів), які до того проживали в Тмутаракані;
4) «татарська» — виводить козацький родовід з татарських поселень, що виникли на Київщині за часів Володимира Ольгердовича та Вітовта, де шляхом злиття татарського елементу з місцевим населенням утворилася якісно нова верства — козацтво;
5) «автохтонна» — доводить, що козацтво як спільнота є прямим спадкоємцем, логічним продовженням вічових громад Київської Русі, які за литовської доби не зникли, а лише трансформувалися, зберігши свій вічовий устрій, у військово-службові формування, підпорядковані великому литовському князю;
6) «болохівська» — пов'язує козаччину з існуванням у давньоруських автономних громадах так званих болохівців, які після встановлення монгольського іга добровільно прийняли протекторат Орди і вийшли з-під влади місцевих князів;
7) «бродницька» — висвітлює генетичний зв'язок козацтва зі слов'янським степовим населенням періоду Київської Русі — «бродниками», які жили у пониззі Дунаю;
8) «уходницька» — пов'язує виникнення козацтва з утворенням на території Наддніпрянщини громад вільних озброєних людей, котрі прибували сюди на промисли за рибою, бобрами, сіллю, дикими кіньми та іншою здобиччю; 9) «захисна» — пояснює появу козацтва на південних рубежах необхідністю дати організовану відсіч наростаючій татарській загрозі;
10) «соціальна» — факт виникнення козацтва пояснює як наслідок посилення економічного, політичного, національного та релігійного гніту, яке штовхало селянство до масових втеч на вільні землі та самоорганізацію в нових місцях проживання.
Жодна з цих теорій не може пояснити всю складність виникнення та формування козацтва, оскільки кожна з них базується на якомусь одному чиннику із економічної, етнічної, воєнної чи соціальної сфер. Водночас більшість із них містить раціональні зерна, синтез яких дає можливість наблизитися до правильної відповіді.
Поява певного історичного явища зумовлена, як правило, сумарною дією чинників двох категорій (межа між якими досить умовна): тих, що роблять виникнення цього явища можливим, та тих, які зумовлюють його необхідність. Чинниками, що робили можливими появу та формування козацтва, були:
1) існування великого масиву вільної землі зі сприятливими для життєдіяльності умовами в порубіжжі між хліборобською та кочовою цивілізаціями;
2) досвід освоєння південних територій уходниками, бродниками та ін;
3) природне прагнення людей до міграції в пошуках кращого, до самозбереження, самоствердження і самореалізації.
Необхідність виникнення козацтва зумовлена:
1) зростанням великого феодального землеволодіння, що розпочалося з XV ст. і підштовхнуло процес господарського освоєння та колонізації нових земель;
2) посиленням феодальної експлуатації, прогресуючим закріпаченням, наростанням релігійного та національного гніту;
3) зростанням зовнішньої загрози, нагальною потребою захисту від нападів турків і татар.
37. Козацтво сформувалося на стику землеробської та кочової цивілізацій між слов'янським та тюркським етнічними масивами, між християнством та магометанством. Показово, що турки називали запорожців буткалами, тобто змішаним народом. У козацький побут органічно ввійшли тюркські слова(кіш,осавул,булава, бунчук,барабан, табір, майдан тощо), татарські озброєння (крива шабля), одяг і звичаї (шаровари, оселедець тощо). Тому термін «протистояння», поширений в історичній літературі, не зовсім точно відображає характер тих умов, за яких відбувалося формування козацтва. Цей маргінальний прошарок населення зростав на ґрунті взаємодії, взаємовпливу та пошуку компромісу між кочовою та хліборобською цивілізаціями.
Перші згадки про козацтво датуються XIII ст., проте як нова соціальна верства суспільної ієрархії воно формується водночас зі шляхтою протягом XV— XVI ст. Перша писемна згадка про Запорозьку Січ з'явилася 1551 р. у польського історика Мартина Бєльського (1495— 1575). У своїй «Всесвітній хроніці» він повідомляв, що у першій половині XVI ст. на Хортиці збиралися козаки для нагляду за переправами, промислом і для боротьби з татарами. Того часу дванадцять порогів (Кодацький, Сурський, Лоханський, Ненаситецький та ін.) перетинали Дніпро від берега до берега і тяглися вздовж течії майже на 100 км. Після цього ріка розливалася в широку заплаву — Великий Луг, де було багато проток та островів (понад 250). У різні часи Січ розташовувалася на різних островах — Малій Хортиці, Томаківці, Базавлуці та ін.
Складність питання про місцезнаходження і час виникнення першої Січі полягає в тому, що козаки стихійно прибували на Запорожжя і будували в різних місцях так звані «городці» та засіки, або ж «січі», з повалених дерев для захисту від ворожих нападів. Проте такі імпровізовані населені пункти були слабоукріпленими і тому під натиском ворога досить швидко припиняли своє існування, не лишаючи після себе згадки, зафіксованої в історичних джерелах. Заснування першої Запорозької Січі історики, як правило, пов'язують з ім'ям козацького ватажка Д. Вишневецького. Воїни за потребою, козаки залишались невтомними трудівниками. Вони активно освоювали нові землі, піднімаючи цілину, прокладаючи шляхи, споруджуючи мости тощо. Надзвичайна працьовитість, господарська винахідливість, кмітливість, наполегливість, відраза до лінощів, терплячість і загострене почуття людської гідності - риси, притаманні запорожцям.
Характерною рисою усіх запорожців були глибока релігійність, ревний захист православної віри. Достатньо лише зауважити, що вступ до товариства починався з питання: "у Бога віруєш?" Козаки були справжніми патріотами. Усі вони мали добре почуття гумору, відзначалися любов'ю до народних пісень, нерідко самі їх складали.