6.Етапи розвитку держави Київська Русь, їх специфіка та особливості

І етап - виникнення і становлення (перша пол. IX - кінець X ст).правління останніх представників династії давньоруських князів Діра (ймовірно ЗО - 50-х рр. IX ст.) та Аскольда (загинув бл. 882 р.), і початком князювання у Києві династії Рюриковичів - Олега (882 - 912 рр.), Ігоря (912 - 945 рр.), Святослава (969 - 972 рр.) та регентством княгині Ольги (945 - 969 рр.).

Основні тенденції та суспільні процеси:

1. Перша спроба хрещення Русі. У VIIІ-ХІ .з'являється новий осередок східнослов'янської державності - Руська земля. зовнішньополітичної активності вражаючі - від участі в 852-853 рр. у відбитті арабського наступу в Закавказзі до походів на Візантію. Під час одного з вдалих походів у 860 р. за князювання Аскольда. РУСЬ прийняла хрещення на державному рівні. Однак на цей час ще не визріли умови для активного масового поширення християнства. В результаті опір новій релігії не тільки низів, а й верхів став однією з причин усунення від влади Аскольда та його загибелі.

2. Об'єднання Новгородського і Київського князівств. Утворення Київської Русі. Вбивство Аскольда і захоплення Олегом влади у 882 р. : з одного боку, фактичне об'єднання Північної та Південної РУСІ стало основою виникнення загальноруської держави, з іншого, - державний переворот став початком антихристиянської, язическої реакції.

3. Активне розширення державних кордонів та централізація держави. В рамках процесу державної консолідації можна чітко виділити два аспекти:

- завоювання на нові території;

-жорстока боротьба проти автономістських настроїв підкорених народів.Політиці централізації сприяв ряд державних реформ. Княгиня Ольга впорядкувала збирання данини, розділивши князівства міжсвоїми синами. Святослав поклав початок адміністративній реформі, в результаті якої Русь опинилась у володінні однієї князівської династії.

4. Формування системи васально-ієрархічних відносин. В цей період водночас з невпинно зростаючою владою князя поступово зростає і роль верхівки княжої дружини, яка, виділяючись у панівний прошарок, фактично склала основу своєрідного адміністративного апарату, що збирав данину і займався судочинством на місцях. З'являються нові форми феодальної експлуатації - поряд з продуктовою даниною дедалі більшого поширення набувають відробітки та грошова рента. Утворюються різні групи феодальне залежних селян: смерди, закупи, рядовичі. холопи, челядь.

5. Протистояння з Візантією.походів на Візантію (Аскольд - 860, 863, 866, 874; Олег - 907, 911; Ігор - 941, 944; Святослав - 969-971 рр.). Навіть княгиня Ольга побувала у Константинополі у 955 р.

6. Наростання печенізької небезпеки. Намагаючись сприяти об'єднанню східнослов'янських земель, Святослав у 965 і 968 рр. здійснив два переможних походи проти Хозарського каганату, який здавна перекривав русичам торговельні шляхи та претендував на землі в'ятичів і сіверян.

Однак ослаблення Хозарського каганату мало і негативні наслідки воно відкрило шлях на Русь кочовим народам, зокрема печенігам.