69. Склад і політична програма цр, і та іі Універсали.

Українська Центральна Рада — загальноукраїнський центр, що об'єднував політичні, громадські, культурні і професійні організації; згодом — революційний парламент України, який керував українським національним рухом і привів Україну від автономії до самостійності.

На кінець липня 1917 УЦР нараховувала формально 822 депутатів. Члени УЦР належали до таких груп: Всеукраїнська Рада сільських депутатів — 212, Всеукраїнська Рада військових депутатів — 158, Всеукраїнська Рада робітничих депутатів — 100, представники неукраїнських рад робітничих і солдатських депутатів — 50, Української соціалістичної партії — 20, Російської соціалістичної партії — 40, Єврейської соціалістичної партії — 35, Польської соціалістичної партії — 15, представники від міст і губерній — 84, представники професійних, просвітніх, економічних і громадських організацій та інших меншостей (молдаван, німців, татар, білорусів) — 108. З цих 822 чоловік обрано Малу Раду в числі 58 чоловік, в якій національні меншості здобули 18 місць.

І Універсал оголошено на Всеукраїнському Військовому З'їзді 10 червня (23 - за новим стилем) 1917 р. ним було проголошено автономію України. Це була відповідь УЦР Тимчасовому урядові на його негативне ставлення до автономної України. Згідно з І Універсалом, «не одділяючись від всієї Росії... народ український має сам порядкувати своїм життям», а закони повинні бути ухвалені Всенародними Українськими Зборами. Автором І Універсалу був В. Винниченко. По проголошенні автономії 28 червня 1917 створено Генеральний Секретаріат.

II Універсал проголошено на сесії Української Центральної Ради 3 липня (16 - за новим стилем) 1917 р. Він зафіксував наслідки домовленостей між УЦР і Тимчасовим урядом: останній визнавав УЦР і Генеральний Секретаріат як крайовий орган України і водночас Генеральний Секретаріат ставав органом центрального уряду. Зі свого боку, УЦР визнавала Всеросійські установчі збори, а до їх скликання зобов'язувалася не робити самовільних кроків до здійснення автономії України.

70. Ііі Універсал. Проголошення унр.

III Універсал було прийнято 7 (за новим стилем — 20-го) листопада. Згідно зі змістом універсалу Україна не відокремлювалася від Росії, але вся влада в Україні відтепер належить лише УЦР та Генеральному Секретаріату, Україна стає Українською Народною Республікою. До її території належать землі, населені здебільшого українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина. Остаточно питання про приєднання до України Курщини, Холмщини, Вороніжчини та інших суміжних з Україною територій з переважаючим українським населенням, мало вирішуватися шляхом переговорів. На території УНР поміщицьке землеволодіння, право власності на удільні, монастирські, кабінетські та церковні землі скасовувалося. Генеральний Секретаріат зобов'язувався негайно прийняти закон про розпорядження цими землями земельними комітетами до Українських Установчих Зборів. В Україні проголошувався 8-годинний робочий день, запроваджувався державний контроль над виробництвом. Україна визнає національно-персональну автономію для меншин. На 27 грудня (9 січня за новим стилем) призначалися вибори до Всеукраїнських Установчих Зборів, які планувалося скликати 9 (22) січня 1918 р.

Закриваючи далеко за північ засідання, М. Грушевський сповістив, що у четвер 9 листопада о 12-й годині дня на Софійському майдані має бутм проголошено III Універсал УНР всьому народові. У цей святковий день відмінялися заняття у школах та гімназіях, а також робота в державних установах.