25. Тихомиров ю. А. Курс сравнительного правоведения.- м., 1996.

Харитонов С, Харитонова О, Європейські правові системи: проблеми класифікації // Вісник Академії правових наук України - X., 2002.- № 2 (29).

Цвайгерт К., Кети К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права.- М., 1998 - Т. 1.

Черненко А. К. Теоретико-методологические проблемы форми­рования правовой системы общества - Новосибирск, 2004.

Шемчушенко Ю. С. Теоретичні і практичні проблеми розвитку пра­вової системи України // Часопис Київського університету права - 2004.- № 3.

Glöwne kultury prawne wspolswiata - Warszawa, 1995.

De Cruz P. A modern approach to comparative Law.- Boston, 1993.

Юридичний словник

Правова система суспільства ~ це цілісна, структурно впоря­дкована, за допомогою норм права та інших правових засобів, стійка взаємодія суб'єктів права, що забезпечує досягнення право­порядку як необхідної умови функціонування соціальної системи.

Структура правової системи - це стійка єдність суб'єктів права та постійних зв'язків між ними, що зумовлюють функціону­вання правової системи як цілісного явища.

Інституційна частина правової системи - це сукупність суб'єктів, що мають властивості елементів правової системи.

Функційна частина правової системи - це сукупність зв'язків між суб'єктами права, які об'єктивуються через їх діяль­ність, насамперед, у правові відносини.

Нормативна частина правової системи - це сукупність нор­мативно-правовий засобів, які є посередниками у виникненні та існуванні зв'язків між суб'єктами.

Тип правової системи - це сукупність найбільш суттєвих юридичних ознак, притаманних групі правових систем, що пере­бувають у межах певного простору та часу.

Правова реальність - це буття (існування) всіх правових явищ.

Правова дійсність - це сукупність всіх правових явищ, що пе­ребувають у процесі становлення та розвитку.

Правове життя - це форма руху правової матерії, що охоп­лює процеси, які відбуваються у правовій дійсності.

ЗАГАЛЬНОСОЦІАЛЬНІ ОЗНАКИ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

цілісність (єдність) компонентів, пов'язаних сутнісно-змістовним характе­ром;

інтегративність (взаємодія компонентів між собою);

стійке функціонування, що забезпечується структурною впорядковані­стю елементів;

відносна самостійність елементів; можливість зміни елементів, створення нових; наявність підсистем;

наявність зв'язків із зовнішнім середовищем

СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА

Політична підсистема

Економічна підсистема

Духовна підсистема

Комунікативна підсистема

Правова підсистема

_І

СПЕЦІАЛЬНІ ЮРИДИЧНІ ОЗНАКИ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

наявність елементів суб'єктів права; їх структурна впорядкованість;

забезпеченість постійних зв'язків між суб'єктами завдяки правовим засобам;

забезпеченість постійних зв'язків завдяки діяльності суб'єктів;

прояв зв'язків через правові відносини;

спрямованість на досягнення такої мети, як правопорядок;

правопорядок є необхідною умовою існування соціальної системи в

цілому

Суб'єкт права

Суб'єкт права

Суб'єкт права

Суб'єкт права

_ї

Суб'єкт права

ОЗНАКИ СУБ'ЄКТА ПРАВА ЯК ЕЛЕМЕНТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

є носієм мінімальних властивостей системи;

не містить тих властивостей системи, що зберігають характер цілісного явища;

є носієм прав та обов'язків;

має визначений правовий статус (положення);

є юридично діяльнісним суб'єктом;

є персоніфікованим елементом системи;

має правосуб'єктність;

має вольовими властивостями

СТРУКТУРА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ
Інституційна частина	ь.	Нормативна частина	Ь-	Функційна частина
				Постійні зв'язки між суб'єктами права
Суб'єкти права		Правові засоби

Структурна організація правової системи

її частини є доцільними та необхідними

Відображають стійкість та мінливість правової системи

ПРАВОВА ДІЙСНІСТЬ:

ПРАВОВЕ ЖИТТЯ

Правова система

Правова система: є цілісним явищем, у межах якого правові явища закономірно пов'я­зані між собою;

правові явища виявляють в цих зв'язках юридичні властивості