26. Характеристика фінансових важелів та стимулів як складових фінансового механізму.

Ринкова економіка заснована на поєднані як власної саморегулюючої дії так і системи державного регулювання ринкових відносин. Державне регулювання економіки відбувається за такими важелями: 1. податки – займають важливе місце в системі економічних важелів. Види податків, ставки, пільги стимулюють прискорене обновлення виробничої бази підприємств, розвитку важливих галузей н/г , форм господарювання та видів діяльності. Разом з тим податковий механізм потребує удосконалення так як високий рівень оподаткування підприємств обмежує їх фінансові можливості, модернізацію ви-ва, розвитку НТП, а постійний перегляд ставок пільг призводить до ухилення від сплати податків, скорочення іноземних інвестицій. 2. прибуток (механізм розподілу П) – дуже важливо яка частина прибутку направляється до формування спеціальних фондів суб’єктів господарювання. В прибутку відображається кількісна (це с/до прибутку, яке направляється на формування спеціальних фондів) та якісна (це цільове та ефективне використання коштів цих фондів (механізм розподілу повинен виконувати стимулюючу функцію)) сторони діяльності суб’єктів господарювання. 3. амортизаційні відрахування – за допомогою цих відрахувань формується амортизаційний Ф (Ф розвитку ви-ва) кошти якого йдуть на модернізацію ви-ва. З переходом на ринкові відносини вступає в дію прискорена амортизація. 25 % амортизаційних відрахувань направлялись до державного бюджету, потім були пільги для державних підприємств. Зараз повернулись до централізації амортизаційних відрахувань в розмірі 10 %. 4. ФОП – це важливий економічний важіль в стимулюванні ви-ва. Темпи росту продуктивності праці повинні бути більші ніж темпи росту з/п. ФОП є важливим джерелом формування спеціальних фондів держави. 5. % за кредит – за його допомогою регулюється інвестиційна діяльність суб’єктів, % облікової ставки НБУ, адже вони пов’язані між собою. 6. валютне регулювання – раніше 100 % виручки від реалізації у валюті продавалося державі за курсом НБУ, зараз 50%. 7. ціноутворення – дуже важливо проаналізувати фін. результати від того, які податки включаються в собівартість продукції, а які покриваються за рахунок с/до прибутку. Фін. моделі включають всі операції підприємства. Конкретний склад фін. важелів постійно змінюється і залежить від фін. політики. За допомогою цих важелів вирішуються завдання: 1. регулювання загального об’єму фін. ресурсів, які сконцентровані в сфері матеріального ви-ва 2. регулювання зовнішньо економічної діяльності суб’єктів господарювання 3. забезпечується дотримання підприємствами правової та договірної дисципліни 4.регулювання внутрішньо виробничих пропорцій розподілу фін. ресурсів 5. регулювання інвестиційної діяльності в галузі, регіонів, в державі в цілому. Важливою складовою фін. механізму є стимули, спрямовані на забезпечення своєчасного й повного надходження коштів до бюджету, найекономнішого й найефективнішого їх використання, що припускає застосування як матеріального заохочення, так і економічних санкцій. Система стимулювання у складі нині діючого фін. механізму включає, в основному, різні санкції за неповне й несвоєчасне надходження коштів до бюджету, неекономне й неефективне використання бюджетних асигнувань.