118.Правове забезпечення функціонування фондової біржі в Україні.

У 1991 р. Кабінетом Міністрів була зареєстрована Украї­нська фондова біржа. За Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" (1991 р.), фондова біржа була визначена як "організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами". УФБ здійснює свою діяльність згідно чинного законодавства України, Статуту, Уста­новчого договору та Правил біржі. При запровадженні моделі фондового ринку була обрана французька модель централізо­ваного ринку, яка вже зарекомендувала себе в деяких країнах Східної Європи. Створення УФБ відбувалось у тісному співробітництві і за допомогою Франції, яка надала технічну допомогу і програмне забезпечення для майбутньої електрон­ної біржі та депозитарію.

Представляючи собою акціонерне товариство, УФБ об'єд­нувала 29 комерційних банків, асоціацій і компаній України. Учасниками торгівлі на УФБ є представники банків, брокери, маклери та помічники маклерів.

На сьогоднішній день, УФБ проводить торги цінними паперами, кредитними ресурсами, депозитними та ощадними сертифіка­тами, брокерськими місцями, займається інвестиціями у при­ватизацію власності. Цінні папери, що допускаються до торгівлі, мають отримати ліцензію Міністерства фінансів України і прой­ти експертну оцінку. Ця оцінка здійснюється спеціалістами біржі. При котируванні цінних паперів їх розділяють на три групи. До першої відносять цінні папери емітентів з високим економічним потенціалом, що мають високі показники рента­бельності. Емітент має подавати вичерпну інформацію щодо

стану своєї діяльності, несе відповідальність за її достовірність. До другої належать цінні папери, випущені емітентами, стан яких оцінюється як достатній для офіційного котирування. Емітент має надати обмежену кількість інформації про свою діяльність. Третю групу складають цінні папери, які не були прийняті для офіційного котирування. Емітенти таких фінан­сових активів не мають ніяких документів на допуск, а УФБ розповсюджує інформацію лише за бажанням емітента і не несе відповідальності за її достовірність

119. 120. Поняття інструментів фінансового ринку, їх склад. Характеристика інструментів кожного з сегментів фінансового ринку.

Ринок фін. ресурсів (ФР)-це с-ма грош. від-ношень,що забезпечує акумуляцію вільних коштів через процес купівлі-продажу фін. ак-тивів для перетворення їх у позичковий капітал та подальшого перерозп-лу між учасниками процесу відтворення.

Фін. ринок поділяється : 1. Кредитний; 2. Цінних паперів; 3. Валютний

(1)Кредитний ринок об’єднує ринок грошових ресурсів ,що обслуговує переважно рух оборотного капіталу; та ринок капіталів, що забезпечує функціонування і розширення основного капіталу. Кредит. ринок дозволяє здійснити нагром-ня, перерозподіл та рух позичкового капіталу між галузями економіки. (3)Валютний ринок –це с-ма правов. і грош. відносин між покупцями і продавцями валютних цінностей. (2)Ринок ЦП охоплює оп-ції по випуску і обігу фін.інструментів позики, інстр-тів власності а також гібридних та похідних інструментів. Фінансові інструменти – це різні форми фінзобов’язань на фінринку. До інструментів позики включають :

• Облігації; Векселі; Сертифікати

Похідні інструменти:

1)Гаранти 2)Опціони 3)Фьючерси 4)Та інші аналогічні ЦП та зобов’язання

Гібридні фін. інструменти –ЦП, що мають властивості акцій та інструментів позик.

До них належать : А.Конвертовувані облігації Б.Привилійовані акції (в тому числі,які обертаються через аукціон) В.Гаранти акцій

Серед інструментів фінансових ринків вирізняють:

- ринкові цінні папери (акції, облігації);

- боргові зобов'язання, що обертаються (депозитні сертифікати);

- папери міжбанківського ринку (векселі скарбниці, дер­жавні облігації);

зобов'язання, що представлені ринковими паперами (депозитарні свідоцтва