2.Задачі аналізу оборотного капіталу.

Оборотний капітал – це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. В практиці бухгалтерського обліку до них відносять майнові цінності (активи) всіх видів зі строком використання менше одного року або операційного циклу, якщо він перевищує рік.

Визначають такі основні ознаки:

по-перше, оборотні активи підприємства формуються і використовуються з досить локальною метою – для обслуговування лише його операційної діяльності;

по-друге, важливою ознакою оборотних активів є те, що вони відносяться до складу так званих мобільних активів підприємства (швидко можуть бути перетворені в гроші);

по-третє, суттєвою ознакою оборотних активів підприємства є значна (порівняно із необоротними активами) різноманітність їх видів, груп та конкретних найменувань, що значно ускладнює процес поточного управління ними і вимагає забезпечення певної гнучкості цього управління;

по-четверте, відповідно до практики бухгалтерського обліку до оборотних активів включаються певні види засобів праці, які віднесені до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів;

по-п’яте, суттєвою ознакою поняття оборотних активів є те, що їх формування як активів підприємства нерозривно пов’язано із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують це формування.

Аналіз оборотних активів має мету забезпечення такої організації, щоб забезпечити ефективність їх використання:

• аналіз складу та структури оборотних активів;

• оптимальності визначеної потреби підприємства в оборотних активах;

• аналіз джерел формування оборотних активів;

• маневрування оборотними активами;

• аналіз оборотності оборотних активів за звітний період;

• аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості;

• аналіз коштів на підприємстві;

• аналіз збереження та ефективного використання оборотних активів.

Згідно Положень (стандартів) бухгалтерського обліку П(С)БО регламентовано форми фінансової звітності та зміст. За складом фінансова звітність включає такі форми:

Баланс – форма № 1.

Звіт про фінансові результати – форма № 2.

Звіт про рух грошових коштів – форма № 3.

Звіт про власний капітал – форма № 4.

Примітки до звітності – форма № 5.

4. Класифікація оборотних активів.

В зарубіжній та вітчизняній практиці оборотні активи класифіковані за рядом ознак.

1. За фінансовими особливостями формування оборотні активи підприємства поділяються на валові оборотні активи (або валовий оборотний капітал) – це увесь їх обсяг незалежно від джерел фінансування та чисті оборотні активи (або чистий робочий капітал) – це різниця між валовою сумою цих активів та загальною сумою поточних (короткострокових) пасивів підприємства. Чистий оборотний капітал представляє собою власні оборотні активи. В нормальних умовах функціонування суб’єктів господарювання величина поточних активів вище поточних зобов’язань, тобто сума оборотних активів перевищує кредиторську заборгованість.

2. За приналежністю оборотні активи слід поділяти:

• Власні оборотні активи характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок власного капіталу підприємства (до якого згідно із нормативною базою України умовно відносять і так звані ”стійкі пасиви”).

• Позикові оборотні активи характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок залученого підприємством товарного або фінансового кредиту, як на довгостроковій, так і на короткостроковій основі.

3. За окремими їх видами. Ця класифікація заснована на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (GAAP) та Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

4. За рівнем ліквідності всі види оборотних активів поділяються за критерієм швидкості їх перетворення у гроші з метою забезпечення платоспроможності підприємства. В загальному їх складі виділяють: абсолютно ліквідні активи або оборотні активи у формі готових засобів платежу (гроші в касі та на поточних рахунках в банку); швидколіквідні оборотні активи (до яких відносять всі форми дебіторської заборгованості на користь підприємства окрім безнадійної); низьколіквідні оборотні активи (до яких відносять запаси товарно-матеріальних цінностей у різних їх формах).

5. За формами функціонування у конкретному періоді часу оборотні активи поділяються на матеріальні та фінансові. До матеріальних відносять оборотні активи у формі запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва та готової продукції. До фінансових відносять оборотні активи у формі грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості. Така інформація оборотних активів використовується при плануванні відповідних матеріальних або фінансових потоків на підприємстві.

6. За рівнем варіабельності розміру оборотні активи поділяються на постійні та тимчасові. Постійними оборотними активами вважаються такі, які постійно знаходяться у розпорядженні підприємства (протягом часу, що розглядається), визначають мінімальну потребу в них таку, що забезпечує господарську діяльність, складає основу постійного оборотного капіталу.

Тимчасовими оборотними активами вважаються такі, обсяг яких коливається відповідно до сезонних потреб виробництва і реалізації продукції, або до циклічних змін кон’юнктури ринку. У певні періоди часу тимчасові оборотні активи набувають нульового значення.