Розділ 7. Оборотні кошти та їх організація на підприємстві.
Тема 7.1 Оборотні кошти та їх організація на підприємстві.
План.
1.Суть, склад і структура оборотних коштів.
2.Методи нормування оборотних коштів.
3.Показники ефективності використання оборотних коштів.
Самостійна робота.
1)Джерела формування оборотних коштів.
2)Визначення наявності і ефективності використання оборотних коштів.
Рекомендована література.
1.Фінанси підприємства: Підручник \ За редакцією А.М. Поддерьогін. - 7-ме видання без змін. - К.: КНЕУ, 2008р.-552с.
2.Фінанси підприємства: Навчальний посіб. \ Т.М. Назаренкова та інші.- 2-ге видання і доп.-К.: Знання – Прес, 2006-287с.
3.Економіка підприємства: Навчальний посібник.\ В.І. Гринчуцький та інші. 2-ге видавництво перероблене та доповнене – К.: Центр учбової літератури, 2012 – 304с.
4.Науково- практичний коментар Податкового кодексу України,К.:Видавничий дім
«Професіонал» 2011 р.
1.Суть, склад і структура оборотних коштів.
Діяльність суб'єктів господарювання щодо створення та реалізації продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробничих фондів, оборотних фондів і праці. На відміну від основних виробничих фондів, оборотні фонди споживаються в одному виробничому циклі і вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При цьому одна їхня частина в речовій формі входить у певний продукт і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається в процесі виробництва, але, втрачаючи свою споживну вартість, у своїй формі в продукт праці не входить(паливо).
Оборотні кошти — це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу (сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні фонди і фонди обігу).
Якщо оборотні фонди виступають у вигляді предметів праці, то фонди обігу — це кошти, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені та в дорозі, а також кошти на рахунках та в касі підприємства. З огляду на це розрізняють оборотні кошти у сфері виробництва та у сфері обігу, які в сукупності своїй забезпечують безперервність виробництва та реалізації продукції. Оборотні фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі, та в процесі виготовлення продукції повністю споживаються. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення продукції та її реалізації авансовані оборотні кошти відшкодовуються в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, який здійснюється завдяки постійному кругообігу коштів підприємства. У своєму кругообігу оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну.
Склад і розміщення оборотного капіталу залежать від того, в сфері він функціонує: виробнича, торгово-посередницька, сфера послуг (у тім числі фінансових).
Якщо склад, структура і наявність оборотних коштів відповідатимуть запланованому обсягу виробництва й реалізації, то підприємство отримуватиме прибуток з мінімальними витратами.
У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі зменшення обсягу виробництва та прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості.
Надлишок оборотних коштів призводить до нагромаджування надмірних запасів сировини,матеріалів,створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.
У виробничій сфері оборотні кошти авансуються в оборотні виробничі фонди і фонди обігу.
До виробничих фондів належать:
сировина, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, і, запасні частини для ремонтів, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво,
напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.
Фонди обігу — це залишки готової продукції на складі підприємств, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також укладені в короткострокові цінні папери.
Склад оборотних коштів — це сукупність окремих елементів.
Формування й регулювання окремих елементів оборотних коштів має свої особливості. З огляду на це виокремлюють оборотні кошти у сферах виробництва та обігу, а також розподіляють їх на нормовані й ненормовані.
виробництва. Перебування оборотних коштів у сфері обігу - необхідна умова безперервності процесу відтворення, ця частина коштів підприємства не бере безпосередньої участі у створенні вартості продукції, що виготовляється.
Залишки готової продукції — продукція, що виготовлена на підприємстві та призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбачених договором або іншим нормативно- правовим актом,
Відвантажена продукція — продукція, яка відправлена, але не оплачена.
Дебіторська заборгованість — сума заборгованості на користь підприємства за товари, роботи, послуги, а також за розрахунками з бюджетом, виданими авансами тощо.
Структура оборотних коштів — кількісне співвідношення окремих груп та видів у загальній вартості оборотних фондів.
За джерелами формування оборотні кошти підприємства поділяються на:
власні оборотні кошти - це ті, які виділені підприємству при його створенні і поповнені згодом за рахунок прибутку, а також внаслідок використання стійких пасивів (тих грошових коштів, які є тимчасово вільними і використовуються в господарському обороті підприємства - резерв майбутніх платежів, внески на соціальне страхування, заборгованість по заробітній платі та ін.).
залучені оборотні кошти - це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.
Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності та ризику використання.
Класифікація оборотних коштів за рівнем ліквідності та ризиком вкладання.
Оборотні кошти
Високоліквідні активи. Середньоліквідні активи. Низьколіквідні активи.
1. Гроші:у касі,на поточному 1. Товари відвантажені. 1. Матеріальні оборотні засоби:
рахунку,на валютному 2. Дебіторська заборгованість. виробничі запаси,готова
рахунку. інші кошти. (ІЗ середнім ризиком) продукція,незавершене
вкладання. виробництво, витрати
(З найменшим ризиком) майбутніх періодів.
вкладання (Зі значним ризиком вкладання)
2. Цінні папери.
Відповідно до звітності форма №1 «Баланс» наведена класифікація оборотних коштів за рівнем ліквідності та ризиком вкладання відображається.
1.Високоліквідні:
Вл = р.220+р. 230+р.240 (актив балансу).
2.Середньоліквідні:
Сл= р.130+р.140+р.150+р.160+р.170+р.180+р.190+р.210 ( актив балансу).
3.Низьколіквідні:
Нл= р.100+р.110+р.120+р.250+р.270 (актив балансу).
До активів,що важко реалізуються, належить вартість необоротних активів підприємства.
Отже, ліквідність поточних активів є головним чинником,який визначає рівень ризику вкладання оборотних коштів.
Ліквідність оборотних активів загалом і кожної їхньої групи зокрема визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до короткострокових забов‘язань .