2.Методи нормування оборотних коштів.

Норматив оборотних коштів – це грошовий вираз вартості мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей.

Нормування обігових коштів – це процес встановлення нормативу оборотних коштів, необхідних для нормальної діяльності підприємства.

Норма оборотних коштів- це відносний показник, який обчислюється у днях, відсотках, гривнях.

Оборотні кошти підприємства перебувають у безперервному русі, переходячи із однієї стадії кругообігу в іншу. Оборот оборотних коштів, виміряний у часі, називається їх оборотністю.

Методи нормування оборотних коштів

На підприємстві використовується два методи визначення потреби в обортних коштах: прямий і економічний.

Метод прямого розрахунку передбачає розроблення обґрунтованих норм і нормативів щодо кожного елементу оборотних коштів в умовах до­сягнутого організаційно-технічного рівня виробництва.Цей метод потребує щорічного коригування з урахуванням змін виробничої програми і швидкості обороту оборотних коштів.

Метод економічного розрахунку використовується для корекції. Особливість визначення потреби в оборотних коштах цим методом полягає в тім, що норматив на поточний рік ділять на дві частини. До першої частини відносять нормативи оборотних коштів за статтями, розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво:сировина,основні матеріали,куповані напівфабрикати,допоміжні матеріали, тар,незавершене виробництво та готова продукція (виробничий норматив). До другої частини включають ті статті нормованих оборотних коштів,розмір яких прямо залежить від зміни витрат на виробництво: запасні частини для ремонтів на устаткування,малоцінні і швидкозношувані предмети, витрати майбутніх періодів(невиробничий норматив).

Необхідний розмір грошових коштів, що вкладаються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції, найліпше визначати їхнім нормуванням (розрахунком нормативів).

Виробничі запаси створюються на підприємстві для забезпечення безперервного процесу виробництва й реалізації продукції . У складі виробничих запасів найбільшу питому вагу мають сировина,матеріали й куповані напівфабрикати.

Норматив оборотних коштів у виробничих запасах.

Н _{вир.зап.} = Д * З дн, ,

де Д — денна потреба у певному виді матеріальних ресурсів,

Здн — норма запасу в днях (враховує час перебування 0бЗ у поточному, страховому, транспортному, технологічному запасах);

М_заг — загальна річна потреба в даному виді ресурсів, натур, од., грн. Виробничі запаси залежно від їх призначення поділяються на:

• Транспортний запас (3-тр) - на час знаходження товарно-матеріальних цінностей в дорозі від постачальника до споживача; не перевищує двох днів на період з моменту оплати рахунку до прибуття вантажу на склад підприємства.

• Підготовчий запас (З_підг) - на час приймання, розвантаження, сортування перевірки якості і складування сировини і матеріалів;

• Технологічний запас (З_техн) - на час підготовки сировини і матеріалів до виробничого споживання;

(Кожен із цих видів запасів обчислюється множенням даної потреби в матеріальних ресурсах (Д) на відповідну величину запасу, в днях);

• Поточний запас (З_{поточн.}) – основний вид запасу для забезпечення безперебійного процесу виробництва матеріальними ресурсами між двома черговими поставками; визначається:

З_{поточн.}= Д*Т пост

де Т_пост. – період поставки даного матеріального ресурсу, в днях.

Середній поточний запас З_сер. _поточн ⁼ Д*Т_пост/2

Страховий запас (Зстр) - це мінімальний запас на випадок непередбачених перебоїв у постачанні, визначається:

де Т_{зрив.пост} - період зриву поставки, у днях.

Максимальний виробничий запас (З_mах) обчислюється:

З_тах=З_тр + З_підг+З_техн + З_поточн + З_стр.

Середній виробничий запас (З_сер) можна знайти:

З_сер=3_тр + З_підг З_сер._поточн + З_стр

Мінімальний виробничий запас (3_min)

З_min=3_тр+3_підг+3_стр

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві (Н_нзв) визначається за формулою:

грн.,

Де Ср-собівартість річного випуску продукції,грн.(Ср= С *М);

Тц – тривалість циклу виготовлення продукції, днів;

Кнз – коефіцієнт наростання витрат.

Со+0,5Св , де

Кн.з.= Со+Св

С_о – сума одноразових витрат у собівартості виробу;

С_n – сума поточних витрат у собівартості виробу (C_в=C-C_o)

_

• Норматив оборотних коштів в запасах готової продукції (Нгп) визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (В_д) на норму запасу готової продукції на складі, у днях (З_дн), що враховує витрати часу на комплектування виробів та підбір партій, упакування, їх нагромадження до транзитної норми, доставку і завантаження в транспортний засіб:

Н_гп = В_д • Здн, грн.

• Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів (Н_майб._пер) розраховується, виходячи із залишків коштів на початок періоду (В_поч) і суми витрат, які слід буде зробити у плановому році (В_пл), за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (В_{погаш.пл.}):

Н_{майбпер}⁼ В_поч + В_пл — В_{погяш.пл}

Сукупний норматив оборотних коштів підприємства (Н_сукупн) обчислюється:

Н_сукупн ⁼ Н_{вир.зап} + Н_нзв+Н_гп + Нмайб.пер, грн

Норматив оборотних активів на допоміжні матеріали (емульсії, тряпки та ін..)- встановлюється по двох групах:

• 1 група - матеріали які витрачаються регулярно і у великих кількостях.

• 2 група - матеріали які використовуються у незначних обсягах.

Розраховується так як і основні матеріали.

Норматив оборотних коштів на паливо встановлюється для всіх видів палива(крім газу),що використовується для технологічних цілей, так і для господарських потреб виробництва. Величина нормативу оборотних коштів на цю статтю визначається за методом, аналогічним методу розрахунку нормативу оборотних коштів на основні матеріали.

Норматив оборотних коштів для тари визначається множенням норми, вираженої в гривнях (на 1000 грн. товарної продукції ), на обсяг товарної продукції в оптових цінах підприємства в плановому році.

Потребу в запасах тари на підприємствах .які її виготовляють і вартість якої входить в ціну готової продукції, розраховують за формулою:

,де

- витрати тари на рік;

- Час перебування тари на складі.

Норматив на запасні частини для ремонту обладнання визначається ,виходячи з термінів і обсягу ремонтів ,а в окремих випадках аварійного ремонту і норм запасу деталей ,комплексів на одну ремонтну одиницю в розрізі видів обладнання. Шляхом встановлення загальної вартості деталей і комплексів визначається загальна потреба їх в запасах:

М – кількість механізмів, на яких використовуються деталі;

число днів складського запасу;

ціна однієї деталі;

термін служби деталей у днях.

Якщо потреба в запасних частинах не є значною, вона може розраховуватися в гривнях на 1000 грн. вартості устаткування і транспортних засобів:

середній залишок запасних частин у грошовому виразі за попередній рік;

Норматив оборотних коштів на запасні частини в плановому році визначається множенням середньорічної вартості виробничого , силового обладнання і транспортних засобів, передбачених планом, на норму оборотних коштів на запасні частини.

Норматив для малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) залежить від складу цієї статті : малоцінний і швидкозношуваний господарський інвентар; спеціальний одяг і спеціальне взуття;спеціальний інструмент і спеціальні пристосування;змінне обладнання;виробнича тара.

Потреба в обігових коштах для створення запасів господарського інвентар я і спецодягу визначається за формулою:

=( )* де

вартість комплексів господарського інвентар я (спеціального одягу) на одного працівника (на один цех, відділок);

сума зносу в рік, що визначається за середнім відсотком зносу;

число працівників, яких забезпечують інвентарем, або кількість цехів у випадку встановлення потреби в інвентарі.

Потреба в оборотних коштах розраховується для створення запасів на складі та в експлуатації. Оскільки вартість МШП, які перебувають в експлуатації , відображається в обліку за мінусом зносу, то, обчислюючи норматив, беруть у рахунок 50 % їхньої повної вартості. Решта вартості списується на собівартість продукції під час передавання зі складу в експлуатацію. Для визначення нормативу оборотних коштів на складі МШП враховуються за їхньою повною вартістю.